Переглядаючи телевізійні програми, почула в блоці новин каналу “Інтер” ( http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2010/12/26/742749.html ) розповідь про події року в сфері культурного життя України. Режисер Сергій Лозниця, фільм якого був показаний, вперше в історії Канського фестивалю в основному конкурсі представляв Україну – «Щастя моє», з гіркотою розповідав, що держава, яку він представляв зовсім не цікавиться його роботою. Навіть не запустили в прокат для перегляду фільму громадянами нашої держави. Вартість копіювання фільму «Щастя моє» становить декілька тисяч Евро (за його словами), але на жаль цих грошей не знайшлось, фільм не матимуть змогу переглянути мільйони українських телеглядачів. Не за сприяння, а «супротив все» перемагали в цьому році й інші українські митці у різних сферах культури. Ніхто з них не був підтриманий нашою державою. Чому? Ми часто чуємо: Україні потрібна національна ідея… Чи Україні не потрібна власна культура і мистецтво? Чи Україні не потрібні творчі, креативно мислячі люди, вболіваючи за неї на міжнародних змаганнях та конкурсах, створюючи Україні позитивний імідж у світі? Та чи зможуть громадські організації та приватні ініціативи в сфері культури своєю діяльністю вплинути на існуючий стан речей?  >>>>

Думаю, вы уже в курсе о новом проекте Сергея Мавроди «МММ-2011». Если же нет – можете послушать вот тут… >>>>

Звітуючись про роботу органів внутрішніх справ щодо дотримання законодавства міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов, зазначив, що протягом 2010 року, в країни при >>>>

Цільова програма з підготовки Євро-2012 передбачає реконструкцію ряду гуртожитків з метою розміщення вболівальників під час Чемпіонату. А куди студентів ?  >>>>

Цільова програма з підготовки Євро-2012 передбачає реконструкцію ряду гуртожитків з метою розміщення вболівальників під час Чемпіонату. А куди студентів ?  >>>>

Нещодавно довелось подорожувати сучасним потягом в напрямку Одеси, гарне сучасне купе, сучасний дизайн, приємні цікаві супутники: пара похилого віку. Час забиратися на другу полицю, і тут на мене чекає несподіванка: полиця в нових сучасних купе десь близько сантиметрів на 20 вища ніж у старих вагонах, але все було б нічого якби мій зріст дозволяв мені на неї забратися. Після декількох невдалих спроб, я залишила цю процедуру і почала шукати інший шлях влаштуватися на ночівлю. Прийшлось звернутися до провідника, потім ще до кількох пасажирів (бо не всі люди, навіть трохи вищі за мене змогли це зробити), які б мали змогу помінятися місцями зі мною…історія, історія можливо не дуже цікава, але показова. Хто враховував, при проектуванні даного вагона особливості людей невисокого зросту (і чоловіка і жінки, чи в нас тільки жінки є невисокого зросту)? Хто компенсував мені ті незручності які я отримала, при тому, що вартість квитка була сплачена в повному обсязі? Хто компенсував ті незручності людям, яким не пощастило зі мною в той день їхати, і яких провідник так безцеремонно потурбував? Людина, яка проектувала даний вагон, напевно була високого зросту, і їй (йому) і думка не спала на те, що людина невисокого зросту просто не зможе скористатися другою полицею, проектанта (тку) це не стосувалося, бо ця людина не входить до групи людей низького зросту і проблеми цієї групи її не стосуються, він (вона) їх просто не помічає. Але чи це економічно вигідно? Невже у нас в країні так мало людей невисокого росту, що можна не враховувати їх потреби? Гендерний підхід саме й заключається, у врахуванні потреб різних груп населення і як жінок так і чоловіків. Планування з використанням гендерного підходу, є найбільш економічно доцільним і соціально справедливим питанням. Можливо у Вас є приклади іншого гендерного підходу?  >>>>

11 січня 2011 року відбулося третє засідання ініціативної групи з підготовки установчих зборів Громадської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України… >>>>

PR-менеджер – це людина, яка відповідає за зв’язки з громадськістю. Саме він має знати коли і навіщо проводити той чи інший захід. Як боротися з негативними публікаціями в ЗМІ. Проте, чомусь в більшості громадських організацій діяльність PR-менеджера зводять до підготовки та розсилки прес-релізів >>>>

«МАРТИН-клуб» в 2011 году сворачивает регулярную подотчетность органам власти. >>>>

Якщо вам сподобались мої статті “Ініціативну громаду – у громадську раду”, і якщо ви хочете бути проінформовані про наступні випуски… >>>>