Звітуючись про роботу органів внутрішніх справ щодо дотримання законодавства міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов, зазначив, що протягом 2010 року, в країни припинено протиправну діяльність 12 «злодіїв в законі». Разом з тим, він не повідомив, про те, що саме, притягує «коронованих» в нашу державу та що треба зробити, аби перекрити «дорогу» міграції злочинного світу. Спробуємо самі знайти відповідь на ці питання…
За словами Могильова в 2010 році, із 12 затриманих «злодіїв в законі», з України вивезли 8, що свідчить, про те, що вони є громадянами інших країн. В 2009 з 18 затриманих ГУБОЗом вивезли 10. Тобто більшість «законників», які «вирішували питання» в Україні, прибули до нас з інших держав. За свідченнями прес-служби Головного управління по боротьбі із організованою злочинністю, більшість із них прибувають до нас з території Грузії та Російської Федерації.
Виходить, що втративши щось важливе для «нормального» кримінального існування в Росії та Грузії, вони приїжджають до нас в пошуках кращої долі. Визначити що ж важливе втратили кримінальні авторитети в цих країнах не складно, достатньо лише глянути на законодавчі ініціативи цих країн. Приміром Грузія за ініціативи Президента прийняла унікальний у світовій юридичній практиці закон «Про організовану злочинність», в якому вперше отримали офіційне визначення терміни «злодій в законі», «злодійський світ» і «розбирання». Згідно з положеннями грузинського закону, «злодійський світ» - об'єднання осіб, яке діє згідно ними ж встановленими нормами поведінки, методом «розборок» і змови з метою отримання наживи злочинним шляхом ». Отже законодавець визнав, що ці особи існують задля отримання наживи причому злочинним шляхом. Це була радикальна відповідь грузинської влади на тотальну корупцію, яка підтримувала «злодіїв» та допомагала їм «домовитись» практично з будь-яким чиновником. Схоже тепер кримінальним авторитетам в Грузії «домовлятись» не має з ким. Єдине на що вони можуть розраховувати в цій країні – на спеціальну в'язницю найсуворішого режиму під номером 7 що розташована безпосередньо під будівлею МВС та позбавлення можливості будь-якого контакту із зовнішнім світом.
Прикладом Грузії, схоже вирішила скористатись і Росія. В жовтні 2009 року, Російська Держдума, прийняла законодавство, яке посилило відповідальність за наявність титулу «злодія в законі» (від 12 до 20 літ неволі, або довічне ув’язнення) і обов’язкове врахування згаданого статусу як обтяжуючої обставини.
В результаті таких інновацій, чи не єдиним місцем на пострадянському просторі, де ще можна «домовлятись» залишилась Україна. Загалом то це не дивно, тому, що в нашій країні все ще доволі просто, обзавестись необхідними зв’язками з чиновниками, адже хабарництво та корупційні прояви залишаються не від’ємним атрибутом України на міжнародному просторі. Яскравим прикладом такої «взаємодопомоги» є історія екстрадиції з України азербайджанського «злодія в законі», відомого під прізвиськом «Ровшан Ленкоранский». Міжнародний розшук шукав його ще з 2007 року. У 2008 році, його нарешті «знайшли» в Києві. Тоді, Шевченківський районний суд міста Києва обрав для «Ровшана» міру запобіжного заходу у вигляді арешту на 40 діб. Поки азербайджанські правоохоронці визначались з клопотанням про екстрадицію його до Республіки Азербайджан, «Ровшан Ленкоранський» використовуючи корумповані зв’язки у Державному комітеті у справах релігій та національностей України отримав статус біженця та був звільнений з під варти. Припускають, що на таке рішення чиновників вплинула сума в розмірі більше 1 мільйона доларів готівкою. Але Вищим адміністративним судом України рішення про надання Ровшану Джанієву статусу біженця було скасовано. Водночас, не зважаючи на такі рішення та екстрадицію «Ровшан» зонову прагне до Україні і в вересні 2010, він знову відвідав нашу столицю. Схоже з 2008 по 2010 рік в нашій країні ні чого не змінилось …
Загалом то це і не дивно, що Україна перетворюється на «Мекку» для злочинного світу, оскільки для цього в нашій державі, існують всі необхідні умови. Адже в країні, в якій досі застосовується Кримінально-процесуальний кодекс, ухвалений ще у 1960 році та практично відсутнє дієве антикорупційне законодавство, гарно житиметься лише тим, хто живе поза законом. Тому допоки в Україні пануватиме корупція та свавілля чиновників, для Могильова та ГУБОЗу завжди буде робота….

А більш детально про корупцію та боротьбу з нею в Україні, можна ознайомитись за посиланням - http://www.toro.org.ua/inf-buleten/