•  

+ Пiдписатися

Чи може Культура в Україні стати національною ідеєю?   

Переглядаючи телевізійні програми, почула в блоці новин каналу “Інтер”
( http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2010/12/26/742749.html ) розповідь про події року в сфері культурного життя України.
Режисер Сергій Лозниця, фільм якого був показаний, вперше в історії Канського фестивалю в основному конкурсі представляв Україну – «Щастя моє», з гіркотою розповідав, що держава, яку він представляв зовсім не цікавиться його роботою. Навіть не запустили в прокат для перегляду фільму громадянами нашої держави.
Вартість копіювання фільму «Щастя моє» становить декілька тисяч Евро (за його словами), але на жаль цих грошей не знайшлось, фільм не матимуть змогу переглянути мільйони українських телеглядачів.

Не за сприяння, а «супротив все» перемагали в цьому році й інші українські митці у різних сферах культури. Ніхто з них не був підтриманий нашою державою. Чому?

Ми часто чуємо: Україні потрібна національна ідея…

Чи Україні не потрібна власна культура і мистецтво?
Чи Україні не потрібні творчі, креативно мислячі люди, вболіваючи за неї на міжнародних змаганнях та конкурсах, створюючи Україні позитивний імідж у світі?

Та чи зможуть громадські організації та приватні ініціативи в сфері культури своєю діяльністю вплинути на існуючий стан речей?

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Тимчук Тарас    2803 дні тому   #  

Світлано, мені здається, у цій статті Ви можете знайти частково відповіді на свої запитання http://www.dt.ua/newspaper/articles/73290 :)

  •   Пiдписатися на новi
Світлана Ходакова   2801 день тому   #  

Тарас, дякую за посилання. Стаття дійсно цікава, але відносно суспільних цінностей трохи не згодна. Поясню))
Вже досить довгий час займаюсь практичною тренінговою діяльністю, останнім часом часто ловлю себе на думці, як же мені щастить: завжди такі позитивні, приємні, розумні люди, кожен з яких є особистістю. Але ж ніхто спеціально не підбирає учасників тренінгів, дійсно в основній своїй масі це доброчесні, порядні люди, які працюють чесно і відповідально кожен на своєму місці, які хочуть хоча б трохи покращити це життя. І от практично в кожному тренінгу є блок «місія, бачення, цінності», і (це не моя вигадка) цінності люди постійно називають одні й ті ж самі: здоров я, любов, сім я, щастя, добробут, допомога іншим. І знаєте, яке ще одне спостереження, до 2004 року цю цінність «допомога іншим», рідко коли доводилось чути, починаючи з 2005 року чую це постійно. Але чи можуть суспільні цінності змінюватись за декілька років, вони культивуються століттями, отже вони в нас на підсвідомості. Події 90-х років змусили людей перейматися лише тим, як вижити в цей скрутний час, але тільки стало трохи легше, люди знову почали думати про можливість допомоги ближньому.

  •   Пiдписатися на новi
Світлана Ходакова   2801 день тому   #  

В той же час, люди настільки звикли опиратися тільки на власні сили (в переважній більшості), що умовно суспільство поділилося: влада – вона сама по собі, а – суспільство – також, само по собі. Не має колективної свідомості, в тому сенсі, що немає однієї загальної ідеї, яка б охоплювала всіх, але в сенсі загально суспільних цінностей це об єднання існує, і це факт.
Вибачте, за такий довгий монолог.

  •   Пiдписатися на новi
Анна Чайковська   2800 днів тому   #  

https://www.youtube.com/watchv=21YVQX1fJAk&feature=player_embedded
Мені здається тут є відповідь.

  •   Пiдписатися на новi
Анна Чайковська   2800 днів тому   #  

Я маю на увазі - "допомогти іншим".

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.