Історія страви
Мабуть, кожному, хто харчується в одному місці, де готує один кухар, коли-небудь за довгий час приїдався смак однієї і тієї ж страви. А коли намагалися запропонувати щось змінити в рецепті, то наштовхувалися на стіну нерозуміння: адже і так смачно – навіщо щось змінювати?
Комунальна газета Здолбунівського району формувала уявлення у громадян краю так, як це подавалось під кутом зору влади, адже засновник газети – районна влада. Навіть якщо відбувались якісь важливі події в місті чи селах, то вони рідко були донесені до мешканців через дві причини. Перша – цю подію потрібно описати і подати в ЗМІ, а часто це зробити нікому. Друга – формат події міг не влаштовувати газету і стаття могла бути не надрукована. Так з часом формувалась думка про те, що і в місті, і в районі все добре і все спокійно, а ті мешканці, які знали, що це не завжди так, втрачали віру, що можна почути іншу, альтернативну точку зору.
Наша громадська організація «Аналітичний центр розвитку міста «ЗЕОН» існує з 2002 року і, харчуючись весь час у нашому міському ресторанчику і вживаючи лише одну страву, яку нам пропонували у вигляді єдиної комунальної газети, намагалася запропонувати свої зміни у рецепті цієї страви , але марно. Тоді ми вирішили підійти до цієї проблеми з іншого боку: придумати свій рецепт страви. Її запах вже давно крутився навколо нас: дражнив своїм ароматом, спокушав своїм виглядом… Так народжувалася наша громадська газета.
Інгредієнти
Отже, щоб приготувати таку страву, як газета, потрібно:
Коли усі ці інгредієнти змішати і додати трохи везіння – вийде повноцінна газета. Нашу газету «Здолбунів сіті» і портал www.zdolbunivcity.net було зареєтровано.
Спосіб приготування:
Декілька варіантів: Компоненти страви змінюються залежно від замовника – читача, який своїми питаннями, листами замінює одну приправу на іншу: змінюється аромат, смак, але страва від того лише кращає. Отже, наша страва видозмінюється завдяки нашим розслідуванням та дослідженням, адже ми обов’язково відслідковуємо їх результативність. У нас є величезна перевага перед традиційним стравами-ЗМІ. Ми є аналітичною громадською організацією, яка може професійно дослідити і зробити висновки з більшості комунальних питань. Окрім самої публікації, слідують запити до органів влади, листи у різні інстанції, що підсилюють наші публікації і стимулюють відповідальні органи вирішувати озвучені проблеми.
Так, наша дорожня історія почалась із заяви до ДАЇ зі скаргою на незадовільне утримання 10 доріг міста Здолбунова (дуже гостра на смак приправа, схожа на червоний перець, давати у невеликих кількостях, поступово, оскільки шлунок може збунтуватись). Одночасно у страву було кинуто фото усіх цих доріг. І не тільки доріг, а й придорожніх люків, бордюр, тощо (чим більше таких приправ, тим краще – смак страви не зіпсується). За місяць часу були видані приписи власникам доріг і відремонтовано 8 з них, на суму близько 1 млн.грн. Отримані відповіді ДАЇ і фото відремонтованих доріг стали підтвердженням дієвості наших публікацій (як бачите, червоний перець дав свій присмак гіркоти та пекучість, тому страва від цього тільки виграла).
Ще в одному варіанті нашого рецепту - заяви простих мешканців (додавання певних компонентів, які ростуть у вас на городі, такі як цибуля, часник, морква і т.д.), що надходять до нас і супроводжуються відповідними схемами, фото, листуванням із чиновниками. Так, завдяки нашому втручанню вдалося відновити водозливну трубу мешканцям багатоповерхівки, на черзі вирішення сміттєвого питання.
Ми не лише надрукували заяву мешканців, а й надали свій варіант реконструкції майданчика для сміття, а також навели приклади декількох країн у яких сміттєве питання більш врегульовано ( о, додавання турецьких смаколиків або празького пива лише додало пікантності нашій страві). Наші кухарі практикуються у різних жанрах куховарства, хоч і працюють всі на волонтерських засадах. Проте здобувають необхідну практику і їх рецепти вже з’являються в обласних виданнях. А професійні шеф-кухарі, пишучи нам, не лише допомагають молодій газеті, якій всього півроку, а й мають змогу сповна висловити свою думку без будь-якої цензури.
Що не варто додавати:
Коментар дегустатора
Володимир Матвійчук: «Ми звернулись до хлопців з газети, щоб вони допомогли розібратись з будівництвом, що ведеться поруч із нашою вулицею. Із пліток, мали будувати небезпечне виробництво. Газета надрукувала замітку, дала нам роз’яснення від головного архітектора району, що дозволів на небезпечне виробництво ніхто нікому не давав, і наші хвилювання вляглись, а будівництво, до речі, призупинилось (можливо, приводять у відповідність необхідну документацію)».
Катерина Мазур: «Вперше познайомилась із НГО і газетою у Школі універсального журналіста. Планую вступати на факультет журналістики, тому така дієва практика в реальній газеті, яка робиться всіма гуртом мені тільки на користь. Редакція залучає мене до інтерв’ю і я відчуваю, що мені це подобається. Особливо запам’яталось інтерв’ю-розслідування по сміттю між багатоповерхівками. Одні за це мене критикували, інші навпаки. Стала відчувати себе більш вагомою і корисною для міста».
Контакти шеф-кухаря: Микола Орлов, керівник НГО «Аналітичний центр розвитку міста «ЗЕОН», скайп: Analitik_Rivne e-mail : [email protected], тел.097-668-14-70, сайт: www.zdolbunivcity.net, блог: www.mykolaorlov.name
Для читачів: Публікація бере участь у конкурсі «Кулінарна книга громадського активіста: рецепти успіху». Переможця буде визначено за двома критеріями, один із них - кількість коментарів під публікацією. Якщо Ви вважаєте корисним або навпаки рецепт успіху від Аналітичного центру розвитку міста «ЗЕОН», - лишайте свої відгуки в коментарях до цього повідомлення.
Читайте також:
Рецепт успіху від “Півострова змін”
Рецепт успіху: Євроінтеграція по-кролевецьки
Рецепт успіху: від храму до кооперативу
Рецепт успіху: Екологія по-донецьки
Коментарі
Миколо, дуже дякую за рецепт! Написано дуже смачно і, сподіваюсь, цей рецепт візьме не один читач порталу ГУРТ собі на замітку:)
Дякую, Тарасе! Твір колективний. Начинка моя, приправи літредактора, ілюстрації техредактора)) їх звичайно значно більше на самому сайті газети.
я теж вважаю, що рецепт непоганий) Сам процес приготування навіює прекрасний апетит:)
Захоплююча історія!
Але як на мене, забагато кулінарних домішок, як говориться чим менше компонентів, тим елегантніше виходить блюдо...
в один момент навіть починаєш путатись у тій безмежній кількості компонентів у рецепті, але певно воно того варте!!! молодці!
вопрос - откуда финансирование?
власні кошти засновників та надходження благодійних внесків від громадян, що беруть газету.
понятно)))) я это делал бесплатно... тут много вкусных тем, если не лень будет скачивать конечно ;) http://gosokil.at.ua/load/1 сейчас не выпускаю, финансовый кризис....
ребята, у Вас уже есть куча "пробоев" по газете, достаточно неприятных.
будемо вдячні за коментарі і поради на пошту газети. На сайт ваш заходили - 25 чоловік за тиждень відвідуваність. Гляньте на наші показники порталу газети. Ми не страждаємо тим щоб зробити все на відмінно,ми доносимо інформацію, вона є дієвою і очікуваною. За неї готові платити гроші. Нею користуються щотижня комунальні служби міста, веде архів випусків міліція. Випускали і будемо випускати регулярно,бо ретельно все спланували. Успіхів і вам.
"Зроби собі добре сам" - так невтомно повторюють у Польщі учасникам стажування про співпрацю ЗМІ та НУО, в якій я зараз беру участь. Цей приклад - саме з розряду "зроби собі добре". Водночас хотілося б більше деталей про наклад і періодичність вашої газети. В інгредієнтах нічого не написано про фінансовий компонент. Гроші засновників і покупців це добре, але чи є стратегія подальшої фінансової стабільності видання? Перепрошую за прозу, але це дуже важливо ля тих, хотів би ідею у своєму регіоні втілити
дуже гарний рецепт!
Основна ідея - це сам факт існування газети що має право донести ту інформацію яку не можливо зробити регулярно через ЗМІ комунальні. Виходимо ЩОТИЖНЯ, наклад від 200 до 1000 прим. Регіон розповсюдження поки що місто,але вже ведемо підготовку до збору інфо і розповсюдження газети в найближчих 3х селах і смт. Стратегія є. І фінансових труднощів не маємо. Маємо багато відгуків і пропозицій по маркетингу газети і збільшенні території розповсюдження і впливу. В газету щотижня пишуть більше ніж в комунальну за рік.Бо люди вірять і саме головне бачать дієвість наших дій. Проблема-розслідування-публікація-дія-публікація про зміну ситуації. Це однозначно не комерційний проект. Напевне нажаль. Але дієвий однозначно.
Да, я тоже пришла к тому, что надо выпускать "боевой листок", жаль только у нас не общественная организация,а фракция единомышленников в сельском совете...может кто-нибудь посоветует, на какую норму сослаться при выпуске
Дякую, цікаво))))
Мій знайомий випускає листок газета Подорожнього. що тижня а4. читаю попре те що це газета для того села де він живе. зараз він там сільський голова. вважаю що такі листки потрібні. що робить громада , що пече вірші це важливіше ніж що там в гондурасі
Так, тут багато ньюансів. Реально якщо листок більше ніж 1 раз вийшов із тією ж назвою тиражем 1 прим і більше за укр.законодавством це газета і вона потребує юр.реєстрації. Місцеві новини-це дійсно класно. Проте більшість людей схильні лише читати, а ми ж хочемо розвинути здібності і писати у тих хто це може робити. Найважче робити це регулярно. Ось завтра вже верстаємо 32й номер газети, це означає що 321 тиждень раз у раз виходимо і друком і в інтернеті. Як по мені то кожне село має мати свій бойовий листок,кожне місто газету, кожен район десяток газет. Їх форма може бути різною Головне донести новину людині. Свій погляд. свою думку.