Увiйти
+ Пiдписатися
Диференціюйте!
Тема організаційного розвитку в більшій або меншій мірі хвилює та цікавить, мабуть, чи не кожного активного громадського діяча, час від часу спливає в дискусіях, реальних та віртуальних, стає предметом досліджень та проектів. Я не настільки фахівець в даних питання, (та й не настільки, відверто кажучи, вони мене бентежать) щоб вступати в палкі дискусії та ламати списи. Але певні думки час від часу виникають і, можливо, деякі з них будуть цікавими та корисними ГУРТівській громаді, крім того, один з найяскравіших її представників сам попросив мене висловитись з цього приводу:) Що ж – тримайте!
Як відомо, весь бізнес умовно ділиться на «малий», «середній» та «великий». Різниця між ними полягає не тільки й не стільки в розмірах активів, кількості працівників, обсягах прибутків, тощо. Кожен з цих «класів» відіграє свою особливу роль в розвитку ринку та суспільства в цілому. Для ринку та суспільства вкрай важливо щоб нормально та збалансовано функціонували всі три «класи», бо «перекоси» в той чи інший бік можуть суттєво уповільнити темпи розвитку, прогресу. Кожен власник малого підприємства, безумовно, мріє потрапити в «середній» або навіть «великий» бізнес, але такий перехід з одного «класу» в інший, по-суті, означатиме створення нового підприємства. Терміни «малий», «середній» та «великий» бізнес, на мою думку, не можна сприймати як стадії розвитку одного й того ж підприємства. Це три принципово різні за місією, принципами функціонування та управління групи, кожна з яких виконує свою унікальну роль в розвитку економіки, ринку, суспільства, цивілізації.
Думаю, так само диференційовано треба підходити й до питань розвитку інституцій громадянського суспільства.
В своєму широковідомому у вузьких колах відеозверненні пан Василь Полуйко проводив порівняння між організаціями та рослинами, однорічними, дворічними та багаторічними. Користуючись даною аналогією, запитаємо: чи є логічним завдання перетворення однорічної рослини в багаторічну? Чи однаковими для цих груп рослин є принципи догляду та розвитку?
Є маленькі організації, стихійні, локальні, спрямовані на вирішення дуже конкретних питань. Є більші, які захищають інтереси певних соціальних груп, територіальних громад, розвивають певні явища, галузі, тощо. А є великі, які ставлять перед собою глобальні завдання, працюють на розвиток суспільства в цілому або над іншими більш-менш великими ділянками цієї роботи.
Впровадження та слідування одним тим самим принципам в роботі організацій з цих різних груп може не тільки не приносити користь, а навіть в окремих випадках шкодити.
Тому, панове, які опікуються інституційним розвитком, моє до вас скромне прохання та побажання: диференціюйте! І думайте над тим, що стихійні локальні ініціативи для розвитку нашого суспільства так само важливі як великі, структурні, і вони потрібні одне одному.
- 18.01.2013
Михайло Ізюмський 
7
Коментарі
Дуже вдячна, Михайле, що поділилися цими думками. А ще якби хоч трохи про вони "потрібні одне одному"?
хоча б те, що локальні ініціативи викривають "проблемні місця", певні моменти, яких не видно "здалеку", з висоти великих організацій:) а великі сприяють структурним змінам, наприклад, вдосконаленню того ж самого законодавства, що не під силу маленьким:)
Михайле,цікаві думки!От якби "великі"НДО цінували "малих" та прагнули партнерства.А то ж ,на жаль,навпаки!
А мене цікавить, яким ще чином малі можуть бути корисними великим? Бо чогось до Михайлового запису не замислювалася над цим :(
Теж саме нам розповідали викладачі під час сесіі на кафедрі соціальноі роботи. що соціальна робота має три рівні:
1Макро-вирішуються державні проблеми,, здійснюється державна політика.
2 Мезо рівень- на якому здійснюється регіональна політика.
3 Мікро рівень- соц. робота будується виходячи із запитів самих клієнтів.
В мене виникло питання, за якими ознаками можливо визначити рівень організаціі, але перечитавши конспект, зрозумів, що за рівнем впливу. Чи це вплив на рівні міста, чи на рівні держави.
Але я помітив в своєму місті організаціі які почали перероблляти документи з обласних ,на регіональні. Спостерігаючи за іх діяльністю, бачу що вони переросли рівень області і прагнуть розвиватися. Хоча тут діє другий закон Ньютона: щоб мати більший вплив треба мати більший апарат і більше фінансування, але його недостатньо для забезпечення своіх потреб які теж ростуть. І це починає нагадувати мильну бульбашку яка роздувається.
Хоча з маленькими організаціями співпрацювати не хочуть і нашу співпрацю з держ. службами сприймають як конкуренцію. Хоча легше було б координувати діяльність "малечі".
До речі жадібність заважає "середнім" організаціям об'єднуватися між собою. Була в місті ініціатива об'єднати зусилля і брати гранти не менш чим в чверть мільони у.о. Шкуру не вбитого ведмідя не змогли розділити ще до полювання.
Шановний пане Михайло, шановна громадо!
Маю одну невелику, але принципову ремарку. Уже не один раз помічаю помилку, на мою думку, на порталі, тому мушу відреагувати.
Спочатку задам питання: чи є різниця між поняттями "розвиток організації" та "організаційний розвиток"? На мою думку, аспіранта, котрий пише дисертацію на тему ОР, є, і вона принципова. Подивіться літературу, зокрема, Френча, Белла та інших. Під організаційним розвитком в західних наукових і громадських колах розуміється напрям загального розвитку, що спеціалізується на питаннях розвитку організаційних структур, людей та взаємодії між ними, нормативних документів тощо.
Тому маю прохання передивитись доцільне використання терміну. Можливо правильніше в статтях говорити про Розвиток організації, а не ОР.
Вибачте за таку дещо придирлевість. Дякую за увагу)
Здається, що це відхід від теми, тому що логічним продовження буде спроба диференціювати людей, які забезпечують діяльність ГО: одні толкові, інші безтолкові; успішні і неуспішні тощо. Проблема в тому, що більшість НГО не виконують своєї місії - не є корисними та ефективними. Спільно з владою чи ні (окремо). Політичні дивіденти - оцінка громадськості...