bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз


+ Пiдписатися

Клімат і розвиток атомної енергетики   

Клімат і розвиток атомної енергетики
Чому не варто забувати уроки Чорнобиля

Ганна ГОПКО, спеціально для «Дня»

Чи врятує розвиток атомної енергетики клімат? Все частіше це питання обговорюють світові вчені, політики та громадськість. Експерти впливових світових агентств, серед яких МАГАТЕ, багато американських дослідницьких центрів, країни-прихильники атомної енергетики вважають, що без її розвитку врятувати клімат і, відповідно, людство не можна. Їхні противники, серед яких ряд неурядових організацій, як-от «Жінки в Європі ради спільного майбутнього», Грінпіс, партії зелених європейських країн, закликають не робити клімат ядерним і наводять аргумент, що на кожен євро, інвестований в енергоефективність і певні види поновлюваної енергетики, можна досягти в 11 разів більшого скорочення емісій парникових газів, ніж при використанні ядерної енергетики. Поки міжнародна громадськість дискутує, більшість країн чекати не може.
На будівництво атомних станцій більшість країн штовхає прагнення до енергетичної незалежності від чужого газу, нафти. Наприклад, Білорусь, яка почала будівництво атомної станції, бачить можливість політичної свободи від Росії. Що отримає Україна від будівництва в партнерстві з Росією нових атомних енергоблоків, покаже час.
Чи усвідомило людство уроки Чорнобиля, і які реальні масштаби катастрофи? Які загрози на шляху до атомного розвитку людства і що робитимуть нащадки зі спадщиною відходів мирного атома? Все-таки Чорнобиль — зона відчуження чи розвитку, як на цьому наполягають експерти ООН і ЄС, які нещодавно представили для України стратегію соціально-економічного розвитку Чорнобильського регіону й зони відчуження, в якій основний акцент зроблений на бізнес-потенціал забруднених територій. З такими запитаннями газета «День» звернулася до Юрія Івановича БОНДАРЯ, заступника директора з наукової роботи Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника Міністерства з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь (аналог української зони відчуження), кандидата хімічних наук. Як колишній співробітник спеціалізованого Інституту ядерної енергетики в Соснах (під Мінськом) він був тією людиною, яка 30 років тому написала вихідне наукове обѓрунтування, внаслідок якого атомну станцію побудували в Литві, а не в Білорусі. Зараз він підтримує наміри керівництва країни, яке почало будувати атомну станцію на території Білорусі.

—————————————————————

НАСКІЛЬКИ ЧУЖА НАМ ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ?

— Як один із кращих фахівців Білорусі, як ви вважаєте, які наслідки має вибух на Чорнобильській АЕС через 24 роки після катастрофи для довкілля та здоров’я людини ? Як ви оцінюєте їх зараз ?
— Можу лише сказати, що в Білорусі вже достовірно підтверджено і визнано, що рак щитовидної залози у наших жителів пов’язаний із Чорнобилем. Що стосується довкілля, звичайно, ефект від Чорнобиля нехороший в тому в плані, що будь-яке забруднення має наслідки —і для середовища, і для людини, яка сама є частиною цього середовища. Територія, що була виділена як білоруський сектор зони відчуження, стала безгоспною після евакуації й відселення людей. 1988 року на цій території був організований Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник — це Білоруський сектор Чорнобильської зони відчуження. А в 1993 році нам передали ще 800 кв. км зони відселення, і тепер наша площа складає 2162 кв. км, що трохи менше, ніж український сектор, а це приблизно 2600 кв. км.

— Як ви можете оцінити наслідки для місцевої флори й фауни? Були такі дослідження?

— Тварин із двома головами, ви знаєте, не бачив ні я, ні мої колеги. Я був на вашій ділянці зони і там бачив сосни — вгорі стовбура в точках росту утворилася кущуватість, фактично стовбур починає рости, як кущ — це пов’язано з генетичними пошкодженнями, може бути мутацією. Це на тій ділянці, де був рудий ліс, похований на відстані 1,5 км від аварійного блоку. І на цій ділянці такі ефекти проявляються. Там дуже висока потужність дози.

— Якими конкретно науковими дослідженнями ви займаєтеся у заповіднику?

— Ми як дослідники вивчаємо процеси перерозподілу радіонуклідів в системі «ѓрунт — рослина», визначаємо коефіцієнти переходу з ѓрунту в рослини, класифікуємо, які види рослинності нагромаджують більше радіонуклідів, які менше, вивчаємо й багато іншого. Витягувати всю активність з ѓрунту — це нереально. І коли ставиться завдання: давайте ми займатимемося питанням реабілітації зони відчуження, то це абсурдне питання. Його не можна на практиці реабілітовувати. Реабілітовувати можна, зрізавши верхній шар ѓрунту глибиною 20 см. Але куди його подіти? Це мільйони тонн. І який ѓрунт ми отримаємо замість того після такої реабілітації? — голий пісок. Тому в нашому випадку залишається спостерігати й вести виправданий моніторинг та пропонувати експериментальні рішення.

— Так що ж по-вашому можна робити на цій землі ?

— У нас 1986 року сталася аварія. Через 10 років було вирішено переселити тварин-червонокнижників. Було відібрано 16 зубрів із Біловезької пущі для переселення до нас у заповідник. Ми зробили велику загороду — зубророзплідник. Рік тримали зубрів у цій загороді, поки вони не адаптувалися. Потім відкрили проходи. Зубри розбрелися. Але як тільки приходить зима, вони повертаються, оскільки знають, що тут їх завжди нагодують картоплею, буряком, комбікормами. Зараз у нас 76 зубрів. Це за 14 років. Зараз думаємо про вселення другої групи зубрів, аби влилася нова кров і не було кровозмішання. Український сектор завіз коней Пржевальського, зараз декілька особин і в нас живуть.

— В Україні немає єдиного погляду на наслідки Чорнобиля, як і серед міжнародного співтовариства. Існують дві полярні точки зору на Чорнобиль: МАГАТЕ і ВООЗ говорять, що, окрім 4000 випадків захворювання раком щитовидної залози після опромінення в дитячому віці, а також загибелі декількох десятків ліквідаторів, інших певно встановлених наслідків чорнобильського опромінення немає. Багато інших європейських організацій, партія Зелених Європи звинувачують МАГАТЕ в применшенні наслідків катастрофи. Яка ситуація в Білорусі?

— У нас теж є й ті, й інші. Але в нас більш витриманий погляд. Ми вважаємо, що негативні наслідки для нації є. По-перше, білоруська нація менш чисельна порівняно з українською, нас лише 9,5 млн. По-друге, у вас територія більша. У нас майже п’ята частина території виявилася забрудненою. Що вважати забрудненою територією? Адже глобальне забруднення свого часу було в результаті ядерних вибухів у 1962—1963 роках. І воно нікуди не зникло. Потихеньку розпадаються радіонукліди, рівень зменшується. Учені вважають, що тоді рівень забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 складав одну десяту кюрі на квадратний кілометр.

— Це багато чи мало? Поясніть.

— Після Чорнобиля ми вважаємо, де щільність забруднення радіоцезієм 1 кюрі й менше на квадратний кілометр, то ми не звертаємо уваги. Хоча це в 10 разів вище, ніж колись було забруднення 1963 року в результаті глобальних ядерних випробувань. Тоді американці, французи, британці й Радянський Союз показували свою потужність один перед одним.

РАДІОАКТИВНІ ДРОВА — ЧИ ПОТРІБНЕ УКРАЇНІ ТАКЕ ЄВРОПЕЙСЬКЕ РІШЕННЯ?


Нещодавно ЄС заявив, що Чорнобиль — це не зона відчуження, а зона розвитку. В розробленій ЄС для України стратегії соціально-економічного розвитку Чорнобильського регіону й зони відчуження основний акцент зроблений на бізнес-потенціал забруднених територій. На ваш погляд, Чорнобиль — зона відчуження чи розвитку?
— Питання неоднозначне. Я дещо з іншого боку хотів підійти до питання щодо зони розвитку. Я згоден до певної міри — це зона розвитку, але давайте поглянемо, під яким кутом. Сталася найбільша катастрофа за всю історію людства, вибухнув реактор. Суспільство зробило об’єкт укриття. Це колосальний досвід, хоча й дуже гіркий, це потенціал і на майбутнє. Людина вже щось зробила. І якщо в майбутньому що-небудь подібне повториться, то в людства вже накопичився певний досвід. Ви зараз робитимете конфаймент, арочну конструкцію. Це теж світовий досвід, надбання всього людства. І непросто так французи й американці дають гроші. Вони на цьому теж здобувають досвід. У них будуть системні рішення з цього питання. З цієї точки зору — це розвиток. Що стосується сільського господарства — вважаю, недопустимо на цих землях вести сільське господарство. Там, де вище 40 К/км2 по цезію-137, вище за три кюрі по стронцію-90, одна десята по плутонію, — там не можна вести сільське господарство, оскільки земля обробляється, ореться, засівається, збирається і порошиться. Треба подумати про людей, які працюватимуть там. Ми ще до кінця не знаємо ефекту від дії паливних часток, до складу яких входять альфа-випромінювачі, й які можуть потрапляти в органи дихання і там затримуватися.

Чорнобиль завдяки викидам радіоактивних речовин — це проблема назавжди ? Чого варто боятися?
— Так, по трансуранових елементах. Наприклад, було викинуто чотири ізотопи плутонію (Pu-238, 239, 240, 241). Періоди напіврозпаду перших трьох з них знаходяться в інтервалі від 87 до 24 000 років). Візьмемо самий нешкідливий — четвертий з них — плутоній-241, який є слабким бета-випромінювачем, період напіврозпаду якого дорівнює 14 рокам. З моменту аварії пройшло 24 роки. Вже розпалося 70% вихідної кількості плутонію-241. Але якщо він сам порівняно нешкідливий, то він генерує за рахунок бета-розпаду америцій-241, який є таким же альфа-випромінювачем, як перші три ізотопи плутонію. Кількість накопиченого сьогодні америція-241 вже перевищила сумарну кількість перших трьох ізотопів плутонію Слід додати, що він в природному середовищі рухливіший, аніж плутоній, а період напіврозпаду складає 430 років.

Київ він накриє? З Києва виїжджати?
— Ні, не треба.

АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА — АЛЬТЕРНАТИВА РОСІЙСЬКИМ ГАЗОВИМ ОБІЙМАМ

Білорусь почала будівництво атомної електростанції в Островці — дуже зеленому й красивому місці, де менше загрожують землетруси й є доступ до води. Ваша думка з приводу будівництва АЕС в Білорусі для економіки, для безпеки, для екології, враховуючи уроки Чорнобиля?

— Давайте я вам розповім байку, яка пов’язана з Ігналінською атомною станцією. Чому в Білорусі до цих пір немає атомної станції… Свого часу, коли ще першим секретарем ЦК КПБ був Петро Миронович Машеров, опрацьовувалося рішення про будівництво атомної станції в Білорусії. Машеров не хотів ризикований, складний об’єкт розташовувати на території республіки. Він звернувся до президента Академії наук БРСР, аби підготували обѓрунтування, що небажано будувати АЕС в Білорусі. Я тоді працював в Інституті ядерної енергетики. Завідувач лабораторії дав мені завдання підготувати обѓрунтування. Я підготував первинне вихідне мотивування. Його багато разів шліфували й доопрацьовували, й так вийшло, що в Білорусі тоді АЕС не збудували. Побудували в Ігналіні, в Литві. Тобто я тоді сказав своє «няв», і в нас не побудували атомну станцію. Але йдуть роки, з’являється сивина й лисина, міняється світогляд, значить, з’являється досвід, економічні питання стають ближчими. На сьогоднішній день у Білорусі вся енергетика концентрується на 93% на газі з Росії.

Ви вже знаєте, що таке «газове питання»? Постає питання: наскільки ми незалежні як невелика республіка незалежно від того, хто стане наступним президентом? Тому вважаю виправданим зараз себе енергетично забезпечити. Коли працювали Чорнобильська, Ігналінська АЕС, ми проводили обмін, покривали недостачі енергії. Але зараз ці станції не працюють, і постало непросте питання: будувати чи не будувати свою атомну? Адже був мораторій на небудівництво. І не лише у нас, у всій Європі. Але життя вимагає свого. Зараз покращали системи безпеки, блоки стали надійнішими. Тому я — за будівництво атомної станції.

— А де вам брати шість млрд. на будівництво атомної станції?

— Брати кредити, знову ж таки, у Росії.

— Але тоді це знову буде залежність від Росії?

— Так, але енергія буде наша на перспективу.

ВІДХОДИ МИРНОГО АТОМА — НАША СПАДЩИНА НАЩАДКАМ

— Але ви за будівництво атомної електростанції лише з тієї причини, що це можливість економічної й, відповідно, політичної незалежності Білорусі?

— Думаю, що так. З точки зору радіоекології, все одно енергію десь треба брати. Ось ви, коли спалюєте донецьке вугілля, то перевищуєте викиди від атомної станції. Ми тут не говоримо про відходи, які потім треба буде десь «захоронювати». Це складна й довгоживуча проблема, і неправильне її вирішення може торкнутися всієї планети. Поки відпрацьоване паливо зберігають, контролюють, частково переробляють для використання в медицині, будівництві, промисловості.

Щорік 2 млрд. дол. втрачає Україна через будинки, що не утеплюють. Всі джерела поновлювальної енергетики генерують лише 0,5% поновлювальної енергетики, а це надзвичайно низький показник. Саме впровадження програм енергоощадності в будинках, розвиток поновлювальної енергетики можуть на 60% понизити залежність від російського газу. Скажіть, у Білорусі проводилися дослідження потенціалу альтернативних джерел енергії замість атомної енергетики?
— Ми використовуємо альтернативні джерела, але їх недостатньо. У нас у зоні в науковому містечку ми газ не використовуємо, палимо дрова. Але якщо всі дерева спиляємо, то де тоді брати кисень? Відносно вітрової енергії, я бачив в Естонії — там на березі й на багатьох горбах біля Нарви стоять вітряки, й це якийсь вихід. Раніше я знайомився з розрахунками англійців, що повна енергія, витрачена на виготовлення конструкцій вітрових електростанцій, дорівнює енергії, яку вони здатні виробити за рахунок свого ресурсу.

— Зараз багато хто вважає, що врятувати клімат без розвитку атомної енергетики неможливо. Противники атомного розвитку вважають таку дорогу тупиковою й закликають робити ставку на альтернативні джерела. Ваша думка?

— Напевно, можна. Але це буде нецікаво для людства. Можна відмовитися від використання електроенергії, відмовитися від літаків і автомобілів та від багато чого іншого, перейти на натуральне господарство — що виробив, те і спожив. Таке життя сьогодні нікого не влаштує. Ми живемо в іншому світі. Альтернативні джерела енергії не задовольнять всі наші потреби. Атомна енергетика може врятувати екологію, за рахунок того, що зменшиться викид СО2 в атмосферу. Цікава картина відбувалася між англійцями й французами. Коли обговорювалося питання, будувати атомні електростанції чи ні, то в Англії піднялася багатолітня дискусія — чи це добре, чи це погано. Всі були залучені — громадськість, парламент. Французи тим часом уздовж протоки Ла-Манш поставили декілька атомних станцій. Отримують тепер енергію, а за розою вітрів усі здування йдуть у бік англійців.

Який головний урок Чорнобиля?

— Технікою повинні керувати професіонали. Уряди мають миттєво реагувати, а не виводити людей на демонстрацію. Чорнобиль — це помилка людини: був прийнятий ряд неправильних рішень, які призвели до такої страхітливої катастрофи.

Таке світоглядне питання. Якщо людина не розвиватиме атомну енергетику, то як вона може повертатися в первісну добу? Яка має бути грань в стосунках «людина-природа», через яку людина не повинна переходити, аби природа не мстилася людині ?

— Проблематичні питання ставите. Не так просто, сидячи за столом, відповісти.

Має бути баланс-рівновага: людина повинна відчувати себе комфортно в здоровому середовищі, й природне середовище має відповідати їй тим же. Людина не може бути здоровою в хворому природному середовищі. Я —за паритетні стосунки. Людина — це найуразливіше біологічне створіння на землі. Ми як біологічні індивіди найбільш наражаємося на ризики постраждати. Якщо буде погано, то в першу чергу дуже погано буде людині.






Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Николай Зыков   4099 днів тому   #  

Атомная энергэтика--сегодняшнее и будущее всех жителей планеты!
Чернобыль-боль всего советского народа(бывшего).По работе мне пришлось принимать участие в строительстве тепловых ГРЭС И АЭС.
Так вот защита на АЭС от всевозможных катаклизмов(природных,
техногенных) была лучшей среди стран применяющих АЭС. На Чернобыльской АЭС не было взрыва, а произошел страшнейший пожар.А это не одно и тоже. При взрыве перестал бы существовать не только Чернобыль,но и Киев. И всё это человеческий фактор. По
приказу сверху,для эксперементов, отключали защиту, и благодаря
этому вывели АЭС в сверх режим, при котором реактор заклинило из-за спайки карандашей. Сама АЭС была очень надёжной,а катастрофа-результат
деятельности бывшего руководства страны(СССР).
США,Япония,Франция и т. д. и по сей день строят АЭС и не только у себя,
а нас пугают всякими страшилками,т. к. мы пока ещё серьёзные для них конкуренты.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi


Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.