Міжнародна Конференція ООН в Парижі закінчилася прийняттям нової кліматичної угоди, яка вступить в силу після 2020 року.  >>>>

Кліматичний марш у Києві занесли до списку найбільших та найважливіших акцій світу напередодні Кліматичної Конференції ООН. >>>>

У грудні цього року у французькій столиці відбудеться подія світового масштабу – щорічна Конференція Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату. Цьогоріч подія і без того важлива стане ще більш значущою, оскільки представники 198 країн світу збираються підписати на заході нову кліматичну угоду. >>>>

Чи врятує розвиток атомної енергетики клімат? Все частіше це питання обговорюють світові вчені, політики та громадськість. Експерти впливових світових агентств, серед яких МАГАТЕ, багато американських дослідницьких центрів, країни-прихильники атомної енергетики вважають, що без її розвитку врятувати клімат і, відповідно, людство не можна. Їхні противники, серед яких ряд неурядових організацій, як-от «Жінки в Європі ради спільного майбутнього», Грінпіс, партії зелених європейських країн, закликають не робити клімат ядерним і наводять аргумент, що на кожен євро, інвестований в енергоефективність і певні види поновлюваної енергетики, можна досягти в 11 разів більшого скорочення емісій парникових газів, ніж при використанні ядерної енергетики. Поки міжнародна громадськість дискутує, більшість країн чекати не може. На будівництво атомних станцій більшість країн штовхає прагнення до енергетичної незалежності від чужого газу, нафти. Наприклад, Білорусь, яка почала будівництво атомної станції, бачить можливість політичної свободи від Росії. Що отримає Україна від будівництва в партнерстві з Росією нових атомних енергоблоків, покаже час. Чи усвідомило людство уроки Чорнобиля, і які реальні масштаби катастрофи? Які загрози на шляху до атомного розвитку людства і що робитимуть нащадки зі спадщиною відходів мирного атома? Все-таки Чорнобиль — зона відчуження чи розвитку, як на цьому наполягають експерти ООН і ЄС, які нещодавно представили для України стратегію соціально-економічного розвитку Чорнобильського регіону й зони відчуження, в якій основний акцент зроблений на бізнес-потенціал забруднених територій. З такими запитаннями газета «День» звернулася до Юрія Івановича БОНДАРЯ, заступника директора з наукової роботи Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника Міністерства з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь (аналог української зони відчуження), кандидата хімічних наук. Як колишній співробітник спеціалізованого Інституту ядерної енергетики в Соснах (під Мінськом) він був тією людиною, яка 30 років тому написала вихідне наукове обѓрунтування, внаслідок якого атомну станцію побудували в Литві, а не в Білорусі. Зараз він підтримує наміри керівництва країни, яке почало будувати атомну станцію на території Білорусі. [/b]  >>>>