Перш, ніж розпочати свою історію успіху, хочу сказати, що мене ніколи в житті не хвилювали такі речі, які, думаю, є важливими для більшості людей успіх та благополуччя. З самого початку я обрала робити життя, а не гроші.

Спочатку виникла мрія, а назва проекту прийшла із Всесвіту. Щоб мрія здійснилася, слід зробити перший крок для її втілення у життя, а потім «підключається» увесь Всесвіт і все виходить так, як ти мріяв.

Історія страви, яку я приготувала цього року

Мій проект має назву «Родове дерево». Назва пов'язана з давньою слов'янською традицією. У наших предків священними були дуб, який співвідносився зі Світовим деревом та чоловічим началом, та береза, що співвідносилась із жіночим началом. Тому при народженні хлопчика садили дуб, а дівчинки – березу чи сосну. Мені захотілося, щоби в кожної родини була можливість садити власні родові дерева. Адже, висаджуючи родові дерева на своїй власній землі, люди долучаться до «зеленого» руху з озеленення нашої Землі, а потім будуть висаджувати дерева й поза межами своїх садиб. Об’єднані дії людей сприятливо вплинуть на формування колективної позитивної екологічної свідомості населення всієї Землі. Нашими думками, які слід підкріпити діями, ми можемо врятувати Землю. Для цього я вирішила привести свої думки у дію!

Інгредієнти та спосіб втілення у життя

Я помріяла закласти розсадник для вирощування саджанців дерев, щоб забезпечити всі родини, які захочуть посадити своє Дерево Роду, безкоштовним посадковим матеріалом. Спочатку я поділилася своїм бажанням з друзями, яким ця ідея дуже сподобалася. Школярі, з якими я працюю, допомагали збирати жолуді, мої однодумці, з яким ми будуємо екопоселення, допомогли їх висадити.

І навесні наступного року ми мали власний посадковий матеріал – понад 1 тисячу сіянців! Моя подруга порадила мені надіслати свій проект для участі у конкурсі «Земля Жінок», що я і зробила. Результат – І премія в Україні та вручення міжнародного гран-прі у Парижі на подальший розвиток проекту.

Коли я повернулася додому, в мене виникло бажання закласти Сад Родових дерев в Запоріжжі, де більшість мешканців не має власної землі для посадки дерев. Я бачила його як громадський парк, куди будуть приходити родини для спілкування зі своїм власним деревом Роду, обговорення своїх мрій, планів. До мене «притягнулися» люди, разом з якими ми розробили проект цього Саду.

Потім я звернулася до директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка, який прийняв рішення виділити 2 га землі для втілення цього проекту в життя та надав всіляку допомогу під час самих робіт. Через соціальну мережу я запросила до посадки родових дерев своїх друзів. У газеті розмістили замітку із запрошенням до участі у закладці Саду Родових дерев. Я навіть не замислювалась над тим, чи відгукнуться люди. Я це знала. Прийшло майже 700 осіб, які висадили понад 1,5 тисячі дерев. Я була така щаслива!

Післямова

Я майже ніколи не даю людям поради, проте, можливо, комусь те, що я хочу сказати (не порадити), стане у нагоді чи допоможе у вирішенні життєвих ситуацій. Я від всього серця тоді буду рада цьому. Тому що, насправді, всі ми, люди, є одним цілим, при тому, що кожна людина є унікальною.

Я не люблю слово "боротьба". Не вважаю, що з кимось/чимось потрібно боротися. Слід співпрацювати. Хороші стосунки з іншими - це вже напівперемога. Коли Ви починаєте робити кроки на шляху здійснення своєї мрії, робіть це з любов’ю, тому що тільки за цієї умови спрацьовують закони Всесвіту і до Вас починають «притягуватися» люди, складатися сприятливі для Вашої справи ситуації та інше.

Думайте завжди позитивно – думка є чистою енергією. Об’єднані думки набувають небувалої сили!

Пам'ятайте, якщо Ви щось робите, робіть це добре. Тоді успіх Вашим починанням гарантовано.

Мрійте, дійте та досягайте успіху!