«Чоловічі» і «жіночі» професії та освіта: як подолати стереотипи?

Нещодавно Міністерство охорони здоров’я відмінило перелік заборонених для жінок професій. Ця заборона не відповідає сучасним стандартам, а «заборонені» професії вже не є шкідливими чи такими що потребують фізичної сили, вважають у Міністерстві. Про ситуацію у професійно-технічних закладах розповідають їхні керівники, що залучені до проекту, спрямованого на покращення освіти в Україні, який реалізується Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з державою та зарубіжними партнерами.

Питання так званих «жіночих» та «чоловічих» професій в Україні виникає задовго до того, як особистість почне свідомо обирати собі професію та життєвий шлях. Ще з дитячого садка чи школи дитина чує, що дівчинка – то «гарна хазяєчка», а хлопчик - «сильний захисник», вона знайомиться з дитячими книжками з відповідними малюнками, де професії гендерно марковані: «лікар», «інженер», «пілот», але «вчителька», «вихователька», «секретарка».

Така система координат формується ще під час ознайомлення юної особистості з навколишнім світом і суспільством, тому не дивно що на етапі свідомого професійного вибору школярі вже засвоюють традиційні гендерні ролі та обирають майбутні професії відповідно до них. Дівчата вибирають традиційно «жіночі» професії, пов’язані з турботою, піклуванням, сервісним обслуговуванням та комунікацією, а хлопці – традиційно «чоловічі», пов’язані із захистом, виявленням сили, винахідливості, витривалості. Звичайно, у кожної тенденції є виключення, але вони не численні. В результаті складається враження, що наявність «чоловічих» та «жіночих» сфер зайнятості має природне походження.

Українське суспільство донедавна підтримувало такий статус-кво, але потроху крига скресає: рух за рівні права чоловіків і жінок набирає обертів, а влада наближує державні стандарти до сучасних. Так, нещодавно Міністерство охорони здоров’я видало наказ, яким скасувало перелік із 450 заборонених для жінок професій. «Цей Перелік суперечить національному законодавству, вимогам законодавства ЄС, міжнародним зобов’язанням України з питань гендерної політики, а також не узгоджується із сучасним Класифікатором професій. Крім того, за минулі роки змінились умови та характер праці на підприємствах, з'явились сучасні технології, обладнання, використовуються нові матеріали та хімічні сполуки», - йдеться у повідомленні МОЗ.

Відтепер жінки вільні у своєму виборі і можуть ставати машиністками локомотивів і монтажницями сантехнічного обладнання, машиністками кранів і водолазками. А навчальні заклади повинні надати їм можливість таку освіту отримати та проводити гендерно збалансовану профорієнтацію.

З 2014 року Ресурсний центр ГУРТ реалізує проект «Державно-приватне партнерство для поліпшення санітарно-технічної освіти в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва і швейцарської компанії «Геберіт Інтернешл Сейлз АГ». Проект включає такий компонент як розробка і впровадження нової навчальної програми для монтажників санітарно-технічних систем та устаткування в професійно-технічних навчальних закладах. Такі навчальні заклади здебільшого орієнтовані на чоловічий контингент учнів, хоча в них можуть навчатися і дівчата. Чи враховується можливість навчання жінок у цих закладах та як впроваджується нещодавній наказ про відміну заборонених професій, розповідають керівники навчальних установ, що беруть участь у проекті.

Микола Ладан, директор Броварського професійного ліцею:

«Монтажник – це специфічна професія, дуже рідко на неї йдуть вчитися дівчата. У нас навчалася одна дівчина, вона провчилася семестр і покинула навчання, бо в неї була своя мета. Їй потрібно було вивчити номенклатуру, щоб працювати у магазині сантехнічного спорядження, але монтажником сантехнічних споруд вона ставати не збиралася.

Щодо професійної орієнтації – так, ми її проводимо серед школярів, розповідаємо про нові технології і вдосконалені програми. Дійсно, зараз вже державні стандарти змінені, програми навчання також. І не обов’язково мати фізичну силу, щоб працювати у цій професії.

На жаль, для ефективної професійної орієнтації учнів не вистачає сучасних презентаційних матеріалів, які б демонстрували можливості професії монтажника й успішні приклади жінок у ній. Хоча зараз створюються навчально-практичні центри при професійних навчальних закладах, з сучасними технологіями та відповідно до оновлених стандартів, де можна отримати відповідні знання у професії, яка має практичне застосування.

У планах ліцею – проводити і надалі інформування, презентувати відео-матеріали про професію, яка і досі вважається суто «чоловічою», хоча сучасні технології дозволяють і жінками працювати у цій сфері без надмірних фізичних навантажень (заміна труб з важких матеріалів на металопластикові тощо). Але наразі реальність залишається такою, що інші спеціальності більш привабливі для дівчат, що прагнуть отримати практичний фах. З іншого боку, у нас на спеціальності «кухар» приблизно 50% хлопців і стільки ж – дівчат, при чому кількість хлопців щороку збільшується».

Валентина Яблонська, директорка та викладачка Дніпровського вищого професійного училища будівництва:

«У нашому училищі на 300 юнаків навчається 18-20 дівчат. Це будівельне училище, і закономірно багато спеціальностей – суто чоловічі. Це і муляри, і працівники електрогазозварки. Є спеціальності, де є дівчата, - наприклад, слюсар з ремонту автомобілів. Але скоріше дівчата туди йдуть, щоби розібратися у своєму авто, а не для того, щоби в подальшому працювати за фахом. Жінок не хочуть бачити на виробництві.

Наступного року в нас відкриються додаткові спеціальності – офіціант, кухар, кондитер, і ми очікуємо, що на них будуть вчитись і дівчата, і юнаки. Дівчат, мабуть, буде більше. Зараз же дівчата здебільшого навчаються на оздоблювальних професіях: штукатур, маляр.

Серед професій, яким навчають в училищі, є багато небезпечних для здоров’я, тому не варто допускати жінок до такої діяльності. Серед будівельних професій є багато шкідливих, як-от електрогазозварювальник, раніше учням цих спеціальностей навіть стакан сметани видавали, навіть учням, а не працівникам. Шкідливість виконуваних робіт для здоров’я закономірно обумовлює те, що на таких спеціальностях переважно навчаються хлопці.

Але роботу з підвищення популярності робітничих професій, і зокрема, будівельних, вести потрібно. Бо фахівців з вищою освітою багато, а з практичним фахом – мало, і для того, щоб вони стали популярними, треба докладати зусиль. Наш заклад зокрема проводить майстер-класи, під час масових заходів у ігровій формі ми презентуємо професії загалом. Наприклад, є подія «Місто професій», там в ігровій формі діти можуть ознайомитися з будівельними професіями, пофарбувати будиночок абощо. Ми співпрацюємо з міжнародними партнерами, створюємо навчально-практичні центри, де навчання проводиться за новими і сучасними технологіями».

Сергій Сущенко, директор ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти»:

«Відміна наказу навряд чи практичне вплине на соціально-демографічний портрет учнів професійно-технічних навчальних закладів. На будівельних спеціальностях традиційно навчаються хлопці, тоді як на кухаря, перукаря, секретаря – дівчата. І це не залежить від прийняття тих чи інших управлінських рішень міністерствами. Так, інколи трапляється, що хлопець іде вчитися на секретаря. Але, наприклад, жінки-зварювальника я не бачив. Є у навчальному закладі і гендерно збалансовані спеціальності, це малярі, штукатури – там розподіл дівчат і хлопців майже 50% на 50%».

Ігор Кравченко, в.о. заступника директора з навчально-виробничої роботи Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту:

«У нашому ліцеї навчаються в основному хлопці, хоча за стандартами цілком можуть навчатися і дівчата. Так склалося, що професійно-технічну освіту отримують в основному чоловіки. Немає якихось обмежень для вступу дівчат до ліцею, але вони менш орієнтовані на отримання робітничої спеціальності. Звичайно, є дівчата, які навчаються в ліцеї, на таких спеціальностях як «кухар», «провідник». А на електрика, наприклад, дівчата не підуть, бо вони не знають навіщо їм це. У нас є спеціальність «електромонтер охоронно-пожежної сигналізації» - на неї йдуть переважно хлопці, але щороку по 1-2 дівчини теж є».

Гендерна рівність - це не обов'язкове представлення чоловіків і жінок в усіх професіях 50% на 50%. Проте важливим є надання можливості всім отримати будь-яку бажану професію, а також проведення гендерно збалансованої профорієнтації для молоді. Впровадження принципів гендер мейнстрімінгу у сфері освіти є одним із пріоритетів держави та її партнерів.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 4  - Нi  

Коментарі

Євгенія Луценко   16 днів тому   #  

Коли я розпочинала в Україні кампанію за скасування цього Списку, не стояла мета добиватися представлення чоловіків і жінок в усіх професіях 50% на 50%. Йдеться про рівні можливості для жінок у праві обирати будь-яку професію, обераючи її самостійно. Мова елементано йде про права людини

  •   Пiдписатися на новi
Алла Твердохліб   16 днів тому   #  

Щиро дякую, використаю у профорієнтаційній роботі зі школярами, а також з проблеми гендерної рівності!

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.