Пошук майбутнього громадянського суспільства (медіа звіт)

Протягом 8-10 грудня в конференц-холі «Ірпінь» відбувалася конференція «Майбутнє громадянського суспільства в Україні: пошук шляхів консолідації». Захід, організований Ресурсним центром ГУРТ та Українським католицьким університетом у форматі пошуку майбутнього, зібрав понад 60 представників органів місцевого самоврядування, державної влади, лідерів та активних мешканців громад, національних, регіональних та місцевих інститутів громадянського суспільства.

Перший день.  8 грудня 2014 року

Захід відкрили священик УГКЦ, керівник відділу інформації і зовнішніх зв’язків УКУ Павло Худ та керівник департаменту з питань взаємодії з громадянським суспільством та політичними партіями Адміністрації Президента Олександр Ярема. «Зараз унікальний час для розвитку громадянського суспільства, так зване вікно можливостей. Сьогодні громадянське суспільство може вплинути на владу, а держава зможе віддати частину своїх повноважень активним громадянам», – відзначив пан Олександр.  

Формат пошуку майбутнього пояснює історія: «Зібралися шестеро сліпих в одній кімнаті, а там слон. Один підходить, бере його за живіт і каже, що це стіна, другий обійняв ногу і каже: «Ні, це дерево». Третій  схопив слона за бивень і стверджує, що це спис. Четвертий бере його за хвіст і каже, що це мотузка. П'ятий торкається хобота і каже: «Ні, це якийсь вуж». Шостий бере за вухо і говорить: «Здається, це якесь віяло». І так вони сперечалися, називаючи слона різними іменами та різними явищами. Тим не менше, слон залишався слоном... Так дуже часто в житті ми говоримо про одне і те саме, але з позиції власного досвіду. Так ось: пошук майбутнього - це такий формат роботи, який дозволяє говорити про одне й те саме різними словами і знаходити спільні точки дотику для того, щоб сформулювати певні спільні дії».

Після опису техніки пошуку майбутнього учасники презентували себе та свої організації, а також розповіли, що для них символізує громадянське суспільство. Ідеї були різними – від революції гідності, вільної людини, ініціатив Майдану до складного механізму, подібного до годинникового.

«Для мене символом громадянського суспільства є книжка. Це не тільки тому, що я представляю Відкритий університету Майдану, а й тому, що для мене громадянське суспільство – це постійний процес навчання. Насправді тільки через навчання ми можемо змінювати думки у своїй голові, проводити такі революції, які ми здійснюємо. Тільки за допомогою навчання, саморозвитку, самовиховання ми формуємося як особистості й починаємо зачіпати інших, формуючи громади», – зазначив один із засновників Відкритого університету Майдану Остап Стасів.

Потім учасників закликали виокремити ключові точки трьох перспектив – особистісної, глобальної та перспективи громадянського суспільства в Україні з 2004-го року по теперешній час.

У змішаних групах представники мистецтва, релігій, органів державної влади, місцевого самоврядування, ОГС різних регіонів України інтерпретували значення цих ключових точок для майбутнього нашої країни.

Зокрема, з-поміж ключових подій для громадянського суспільства зазначили Помаранчеву революцію, внесення змін до конституції України, Податковий майдан, Євро-2012, ініціативу «Першого грудня», події у Врадіївці, Євромайдан, початок волонтерського руху на Майдані, початок війни з Росією.

Серед глобальних чинників згадали про розповсюдження інтернету та соціальних мереж, хвилю світових революцій (Єгипет, Туніс, Грузія, Україна), війни (Ірак, Грузія, Сирія, Україна), економічну та політичну кризи, поширення епідемій, екологічні катастрофи, глобалізацію, розвиток альтернативної енергетики, розширення ЄС та НАТО.

Обговорюючи взаємозв'язок усіх трьох шкал, присутні відзначили наявність загального бачення процесів усіх рівнів, а також можливість для окремої людини впливати на глобальні процеси.

Після презентації результатів обговорення учасники мали можливість висловити свої думки та враження завдяки вільному мікрофону.

Керівник відділу інформації і зовнішніх зв’язків УКУ Павло Худ: «Глобальне, локальне та персональне між собою пов'язані. Тому, з одного боку, ми маємо змінювати локальне та глобальне; з іншого – розуміти, що глобальне впливає на нас. Треба дуже добре усвідомлювати, де ми можемо поступитися, а де мусимо утримувати позиції. Необхідно вміти втримати баланс».

Далі у фокусі обговорення опинилися сьогоднішні тенденції, що формують майбутнє громадянського суспільства до 2016 року. У жвавій дискусії учасники визначили 62 тенденції, зокрема:

  • зростає влада корпорацій;
  • сповільнюється динаміка волонтерського руху;
  • стає поширенішою самоосвіта;
  • погіршується економічний стан країни;
  • зростає мілітаризація суспільства;
  • збільшується соціальна відповідальність бізнесу;
  • стираються грані між роботою та хобі, волонтерством і сім’єю;
  • зростає необхідність пошуку своєї ідентифікації;
  • підвищується інтерес до духовності;
  • знижується довіра до влади;
  • дедалі більша кількість людей бере участь у громадській діяльності;
  • зростає роль громадян у тих питаннях, які має вирішувати влада, тощо.

Далі учасники наліпками проголосували за ті тенденцій з-поміж сформульованих, які вони вважають найважливішими, а аналізували їх уже наступного дня.

Директор БО «Партнерство кожній дитині» Василина Дибайло: «Ця конференція відрізняється від попереднього заходу у форматі пошуку майбутнього – Кримської весни розвитку-2013 – тим суспільством, у якому ми живемо. Останній рік пройшов як десять чи дванадцять років, і всі тенденції у громадянському суспільстві, про які сьогодні згадували, насправді характеризують рік, що минув. Суспільство значно змінилося, відбулися кардинальні зрушення, і тенденції зовсім інші, ніж ті, які ми обговорювали у 2013-му».

Другий день. 9 грудня 2014 року

Учасники дізналися, які з озвучених напередодні тенденцій отримали найбільшу кількість голосів.

Так, найвідчутнішими тендеціями визнали наступні десять:

  • збільшення впливу інформаційного суспільства
  • зростання активності молоді;
  • розвиток соціальних мереж;
  • підвищення популярності самоосвіти;
  • збільшення патріотизму;
  • збільшення впливовості громадських активістів;
  • підвищення мілітаризації суспільства;
  • почастішання випадків паразитування чиновників на громадській діяльності;
  • зростання впливу учасників АТО;
  • підвищення професіоналізму громадських організацій.

Після оголошення результатів учасники прокоментували тендеції, які їх найбільше зачепили: «Дуже важлива на сьогодні тенденція мілітарізації суспільства. Щоб переконатися в її існуванні, достатньо озирнутися навколо. Зокрема, сьогодні на нашому заході присутні священик у берцах та лікар у військовій формі», – зазначив заступник керівника організації «Народний контроль» Іван Беца.

Далі учасники продовжили працювати в групах відповідно до роду діяльності (регіональні ОГС, ОГС окупованих територій, культурні та релігійні діячі, представники органів державної влади та місцевого самоврядування) й визначили ключові тенденції, які найбільше стосуються саме їхньої групи.

Наступним етапом стало виокремлення тих аспектів життя, якими учасники пишаються, та тих, про які шкодують.

Представники ініціатив Майдану та донори громадянського суспільства

Пишаються:

  • великою кількістю ініціатив;
  • гарною командою;
  • результатами своєї діяльністю (боротьба з корупцією, прийняття закону про люстрацію).

Водночас, їм прикро через:

  • брак досвіду, знань, професіоналізму у працівників;
  • випадки зловживання брендом громадської організації;
  • внутрішню конкуренцію.

Громадські та релігійні діячі

Пишаються:

  • громадською діяльністю;
  • неформальною освітою (семінари, тренінги, майстер-класи, форуми, конференції);
  • наявністю та використанням якісних комунікацій.

Шкодують про:

  • обмеженість ресурсів, в тому числі й фінансових;
  • недостатню комунікацію з цільовою аудиторією;
  • нерозуміння середовищ.

Представники органів державної виконавчої влади та депутати всіх рівнів

Пишаються:

  • підвищенням компетенцій та досвіду шляхом формальної і неформальної освіти;
  • благодійністю;
  • залученням інвестицій для розвитку територіальних громад;
  • патріотизмом;
  • співпрацею з ГО.

Шкодують про:

  • відсутні механізми мотивації праці;
  • «кумівство»;
  • корупція;
  • низьку ефективність роботи влади.

ОГС, що представляють АР Крим, Луганську й Донецьку області

Пишаються:

- тим, що продовжують:

  • жити;
  • працювати;
  • впливати на ситуацію;
  • відчувати себе причетними;
  • вірити, мріяти, будувати плани.

- дітьми;

- патріотизмом.

Шкодують про:

  • нездатність системи вплинути на ситуацію;
  • про те, що не можуть протистояти масштабним маніпуляціям;
  • неможливість консолідувати суспільство.

ОГС, що працюють на регіональному рівні

Пишаються:

  • координацією дій ГО;
  • підвищення впливу ГО на суспільне життя та владу;
  • що задають тенденції для розвитку громадянського суспільства;
  • самофінансування, спроможність;
  • розвиток волонтерського руху;
  • збільшення довіри громадян;
  • підвищення громадянської свідомості молоді;
  • покращений менеджмент;
  • гуртування громади;
  • всебічний особистий розвиток членів та партнерів.

Шкодують про:

  • появу псевдо ГО;
  • відсутність співпраці з владою;
  • використання імені дієвої ГО у власних інтересах;
  • відсутність механізмів впливу на владу;
  • недостатність довіри до діяльності ГО;
  • плинність професійних кадрів;
  • інертність громади.

ОГС, що працюють на національному рівні

Пишаються:

  • якісно новим рівнем роботи (структура, фінансування, проектний менеджмент);
  • успішною кооперацією з іншими організаціями;
  • зростає членська база;
  • проривом в інфопросторі;
  • волонтерським рухом (АТО, базова діяльність);
  • інвестиції в людей, які дають результат.

Шкодують про:

  • не завжди можуть замотивувати людей;
  • не знайшли важелів впливу на ОДВ та ОМС;
  • не можуть залучити достатньо коштів на інституційний розвиток;
  • не зажди були щирими/відвертими;
  • конфлікти, які мали місце та яких можна було уникнути;
  • багато людей не знають англійської та/або не мають закордонного паспорту.

Після виконання цієї вправи учасники відзначили, що пізнавально було не тільки опрацювати власні переваги й недоліки, а й почути, чим пишаються та про що шкодують інші, адже сильні сторони одних могли зарадити негараздам інших.

Далі у креативній та дотепній формі учасники презентували спільні позиції у баченні майбутнього – «чого ми хочемо» та «яким чином досягти того, чого ми хочемо». Декілька яскравих моментів – у фото нижче.

 

Наприкінці другого дня учасники конференції сформулювали спільну картину майбутнього, до якого увійшли такі критерії:

  • співпраця бізнесу, влади та ОГС;
  • гуманістичні цінності;
  • прозорість влади;
  • єдність країни;
  • реформування державних інституцій;
  • енергонезалежність;
  • об'єднання суспільства навколо національної ідеї;
  • обороноздатність;
  • економічне зростання;
  • відповідальні медіа. 

Своїми враженнями від почутого поділився депутат Верховної Ради 8-го скликання від партії «Батьківщина» Олег Медуниця:

«Те, що сьогодні робили представники громадськості, ті риси, які вони хочуть бачити в державі в майбутньому, я порівнював із текстом коаліційної угоди. І побачив дуже багато спільного з тим, що сьогодні пропонували громадські діячі, звісно, з урахуванням своєї спеціалізації. Думаю, ми йдемо спільним шляхом. Є розуміння і спільнобачення процесів як громадського сектору, так і політичного.

Щодо майбутнього – я не буду фіксувати якісь часові точки, але мені здається, що буде краще. Дно ми вже пройшли, і зараз маємо потужний фундамент для змін. Гадаю, країна стане прозорішою, цивілізованішою. Люди точно не стануть багатшими, бо на нас чекають складні часи, але точка неповернення вже пройдена. Ми вже ніколи не житимемо в Радянському Союзі».

Про те, як зробити бізнес соціально відповідальним, розповіла спеціаліст з корпоративної соціальної відповідальності та внутрішньої комунікації компанії «Кока-Кола Україна» Марина Чикета.

Традиційно, ввечері другого дня учасники поділилися своїми враженнями від виконаної роботи. Дивіться нижче відгук головного спеціаліста департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації Лідії Сенюти.

Третій день. 10 грудня 2014 року

Після ранкового обміну новинами учасники визначили пріоритети для впровадження змін, які «всі хочуть». Кожна група сформулювала коротке твердження, якого вони дотримуватимуться у плануванні майбутніх дій.

Присутні сформували наступні твердження:

  • Громадські організації сприяють та підтримують консолідації суспільства та формуванню національної ідеї на основі спільних цінностей. Девіз: «Жити так, щоб пишатися Україною».
  • Адміністративно-територіальна реформа за участі громадянського суспільства – перший і найважливіший крок до розбудови держави.
  •  Активність відповідальних людей – запорука творення сильної України.
  • Громадянське суспільство сприяє формуванню патріотичної та професійної армії як запорука обороноздатності.
  • Прозорий уряд
  • Заможна людина – добробут України.
  • Громадянське суспільство ініціює соціальний діалог між ГС, бізнесом і владою для досягнення якісних змін.
  • Свобода людини починається з гідності. Свобода України починається з енергонезалежності.
  • Україна – єдина країна.
  • Боротьба з корупцією через підвищення ролі громад у створенні інвестиційно привабливої держави.

Далі у проектних групах учасники визначили план дій за обраним напрямом у короткотерміновій та довготерміновій перспективі.

Основні етапи сформованих проектів перераховані нижче. Детальна інформація - у книзі за результатами конференції, що буде створена незабаром.

Проект 1. Активність відповідальних людей – запорука творення сильної України

  • Створення Школи активної громадської відповідальностіі;
  • акція «Відповідальний пасажир»;
  • поширення Центрів громадської активності на всю Україну.

Проект 2. Свобода України починається з енергоефективності

  • екоелектроконкурс для дітей та студентів з призами;
  • певний промисловий об’єкт як приклад використання сонячної енергії.

Проект 3. Боротьба з корупцією через підвищення ролі громад у створенні інвестиційно привабливої держави

  • прийняти доповнення до закону «Про очищення влади»;
  • прийняти проект реформ судів, прокуратури, МВС, податкової;,
  • прийняти новий закон про вибори;
  • контроль за прийняттям бюджету;
  • створення програми виходу економіки з тіні;
  • провести широке обговорення шляхів консолідації у боротьбі з корупцією та контролю за проведенням реформ за участю громадських організацій.

Проект 4. Громадянське суспільство – рушійна сила соціального діалогу між владою, бізнесом і громадою

  • аналіз ситуації;
  • створення ініціативної групи проекту;
  • пілотний робочий план проекту;
  • написання проекту;
  • проведення пілотного дослідження;
  • моніторинг плюс аналіз реформ;
  • корекція стратегії та розробка методичних матеріалів;
  • формування команди;
  • впровадження стратегії.

Проект 5. Громадські організації сприяють консолідації суспільства та формуванню національної ідеї на основі спільних цінностей

  • широке соціальне дослідження національної ідеї, цінностей та консолідації;
  • круглий стіл, конференції та презентації досліджень;
  • створення дискусійної платформи для обговорення публічно;
  • підписання суспільної угоди між стейкхолдерами;
  • розробка інформаційної кампанії;
  • адаптація програми під регіональні особливості;
  • розробка і впровадження проектів на місцях;
  • моніторинг змін суспільства;
  • корекція діяльності проекту на основі моніторингу;
  • додаткове професійне навчання локальних громад;
  • розробка методичних матеріалів (фото, відео).

Проект 6. Адміністративно-територіальна реформа - щлях до побудови сильної та багатої країни

  • активність і самоорганізація громад;
  • громада бере на себе повноваження й виконує їх;
  • організація громадських слухань у Верховній Раді;
  • організація круглих столів;
  • законодавчі ініціативи;
  • формування робочих груп.

Проект 7. Командна професійна армія

Ще три проекти було створено на основі твердження «Україна – єдина країна»:

  • «Підвищення мобільності молоді» (екскурсії, навчальні обміни); 
  • «Примирення» (слоган: «Ми різні і це круто! Бо ми українці»);
  • «Я «-» Україна» (онлайн-платформа) .

Під час завершального кола учасники поділилися своїми враженнями від заходу.

Дивіться нижче коментар виконавчого директора ІСАР «Єднання» Володимира Шейгуса.

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 11  - Нi  

Коментарі

Даниїл Майоров   1459 днів тому   #  

Перша стаття по одному з проектів конференції стосовно опитування на тему самоідентифікації https://www.gurt.org.ua/blogs/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%97%D0%BB%20%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2/1480/

  •   Пiдписатися на новi
Катерина Полякова   1459 днів тому   #  

Дякуємо, Даниїле. Тримайте нас у курсі :)

  •   Пiдписатися на новi
Євгенія Сидорчук   1452 дні тому   #  

Обожнюю такий формат роботи!
Спонукає до активних мозкових дій!
Чудові результати роботи!

  •   Пiдписатися на новi
Уляна Дерій   1452 дні тому   #  

В даному контексті ключовим і насушним поняттям є інформатизація. а саме невикривлена, а достовірна інформація, її потоки.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.