Андрій Марусов – вже десятками років бореться із корупцією. Сьогодні він провідний український експерт з державних закупівель, голова правління українського відділення міжнародної антикорупційної мережі Transparency International та експерт Центру політичних студій та аналітики. Ми дізнавалися у пана Андрія про те, які інструменти реального впливу на владу має громада і як вона може їх застосовувати.

- Насправді, громадяни мають достатньо багато інструментів впливу. Деякі з них існують ще з часів Кучми, деякі з'явилися відносно нещодавно. Для контролю влади, в першу чергу, можна використовувати закон «Про доступ до публічної інформації», але також і численні реєстри, не кажучи вже про портал державних закупівель, який зараз, мабуть, є чи не найбільшим ресурсом публічної інформації.

Уся ця інформація є більш-менш відкритою або, у випадку закону «Про доступ до публічної інформації», її можна певним чином отримати.

По-перше, необхідно мати інформацію про владу: якими є її дії, що вона планує, які закупівлі проводить тощо. Тобто, виходити до влади, не маючи всього необхідного обсягу інформації, а також базового знання законів, постанов чи рішень місцевих органів – просто безглуздо. Оскільки будь-який чиновник може легітимно відповісти: "хлопці та дівчата, подивіться нормативну базу і ви побачите, що це претензії не до нас". І відішле вас до когось іншого. Тому, перший крок – це отримання інформації, яка допоможе зорієнтуватися у ситуації.

Другий крок – це вже використання інструментів безпосереднього впливу. Найлегша дія – це подання пропозицій. Наприклад, хтось бачить на місцевому рівні, що йде розробка якогось проекту, який зачіпає особисті інтереси жителів. Нічого не заважає цій людині об’єднатися з іншими, хто потрапив у аналогічну ситуацію, і розробити певні пропозиції стосовно проекту.

Є, звісно, і більш жорсткі варіанти. Якщо громадяни бачать, що в будь-якій формі порушуються їхні права, то наступним кроком має стати подання скарг до місцевих установ. Це можна робити окремим громадянам, але значно ефективнішими будуть колективні скарги, звернення або пропозиції.

Інший метод – використання громадських рад, які створені при обласних та районних адміністраціях, міністерствах тощо. У деяких містах громадські ради є і при міських радах. Ніщо не заважає об’єднанням громадян вступати до цих громадських рад, виштовхувати звідти тих, хто є «штучними», комфортними для чиновників учасниками. Знову ж таки, цей інструмент можна широко використовувати і для подання скарг чи пропозицій, і для публічної реакції на ті чи інші ініціативи влади.

Якщо йдеться про ситуацію на місцях, то потрібно також детально дослідити, які інструменти та методи впливу членів громади на владу прописані у статутах територіальної громади. Зазвичай, у таких документах прописуються інструменти впливу або, принаймні, декларується їх наявність. Наприклад, подання петицій – у багатьох статутах українських міст це передбачено, проте детально може бути ніде й не вказано. Щоб це стало дієвим інструментом впливу, міська рада має прийняти ряд документів.  Тут знову все залежить від тиску самих громадян, аби ці документи були прийняті, а наявні у громади інструменти почали діяти для її блага.

Для того, щоб тиск на місцеву владу був іще ефективнішим, доцільно використовувати місцевих депутатів або, якщо є доступ, і депутатів Верховної Ради. Неважливо, чи він мажоритарник з цього округу, чи будь-який інший депутат-списочник, якщо є можливість, потрібно виходити на нього, відстоювати перед ним власні інтереси, пропозиції, передавати скарги тощо. Якщо скарга буде підкріплена зверненням народного депутата, я гарантую, що реакція влади на неї буде зовсім іншою. Навіть, якщо це буде місцевий депутат або осередок будь-якої партії, звернення від них можна застосовувати для збільшення ваги вашої скарги або пропозиції.

Врешті, потрібно розуміти: якщо ми, громадяни, не будемо слідкувати за діями влади та тиснути на неї, щоб досягнути найбажаніших результатів, ніхто цього не зробить замість нас. Тільки завдяки постійному включенню до процесу спостереження та рівноправній взаємодії з владою, ми зможемо змінити ситуацію на краще.

Інструменти для контролю над діями влади:

• Закон України "Про доступ до публічної інформації» 
• Веб-портал з питань державних закупівель
• Єдиний державний реєстр судових рішень
• Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
• Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень
• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно
• Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення
• Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
  
  

Читайте додатково: Ділимось досвідом: як громада може контролювати дії влади?, а також Адвокасі. Практичний посібник.

Спілкувався: Сашко Кульчицький
Фото: з приватного архіву Андрія Марусова