bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Аполітичність - «ідіотизм» чи громадянська позиція?

Протягом січня 2014 на порталі ГУРТ тривав місяць політичної активності. Актуальність теми і самої активності доводити не має потреби - варто лише увімкнути телевізор, зайти в соціальні мережі, або просто вийти на центральні вулиці своїх міст. Майже 100% українців стежать за Євромайданом - такими є дані одного з останніх досліджень компанії TNS в Україні. 

З початку першого місяця року на порталі та в соціальних мережах ГУРТ провів опитування своїх користувачів: "Що для Вас означає поняття "аполітичність"? Результати виявилися такими:

Ми попросили фахівців - громадських лідерів та науковців прокоментувати отримані дані, пояснити своє розуміння "аполітичності", а також поміркувати над тим, чи можливо залишатися аполітичними в українських реаліях?

Олександ Неберикут, член Координаційної ради Громадянської мережі ОПОРА:


- У своєму розумінні аполітичності, як байдужому ставленні до всього [політичного], більшість опитаних залишається стародавніми греками. Різниця лише в тому, що мешканці грецького міста-поліса мали краще слово для вираження аполітичності - ідіот (idiōtēs - "приватна особа"). По суті, так називали людину, яка не брала участі в публічному (політичному) житті полісу. Сьогодні бути аполітичним означає погодитися з думкою, що політики краще за тебе знають, чого ти насправді хочеш. Найчастіше аполітичність громадян проявляється в їх нездатності висловлювати та відстоювати свої інтереси, самоорганізовуватися та вдаватися до колективних дій.

Але те, що ми бачимо сьогодні на Євромайдані, є абсолютною протилежністю такої поведінки. На мою думку, у своїх вимогах, у своїх рішеннях, у своїй поведінці Євромайдан є цілком політичним. Він став політичним явищем, хоч і починався як громадянська ініціатива. Досягнення цілей Євромайдану великою мірою залежить від того, наскільки нам вдасться позбавитися хибного стереотипу, що у перетворенні політики на «брудну справу» винні партії чи владні посадовці. Політика стала такою саме через нашу аполітичність, самоізолювання та уникання діалогу.

Сьогодні на порядку денному знову гостро стоїть завдання перезавантаження країни. З одного боку, це вимагає від нас заперечення і демонтажу чинної "совкової моделі політики", яка тримається на корупції, клієнтелізмі, кумівстві і негативному ставленні до політики. Але, що є більш важливим, – перезавантаження також вимагає від громадян витворити на практиці якісно нову модель політики. А це абсолютно неможливо в ситуації, коли ми настоюємо на власній аполітичності.

Максим Яковлєв, кандидат політичних наук, Національний університет "Києво-Могилянська Академія":

- Аполітичність має широке семантичне поле значень, оскільки саме а- у терміні відсилає нас до заперечення «політичного», за чим логічно слідує питання про суть політичного. Навіть якщо взяти за основу найбільш тривіальне розуміння аполітичності як відсутності зацікавлення у політичному житті країни, виникає питання: це байдужість до чого саме? Де починаються і закінчуються межі політичного життя країни? Що в житті країни є політичним, а що – ні? Якщо розвивати думку у цьому напрямі, то вийдемо на розуміння аполітичності як повної байдужості до того, що відбувається в країні. Натомість вужче розуміння аполітичності, зокрема в англосаксонській традиції, вказує на відсутність політичних уподобань і на позицію політичної неупередженості. У цьому розумінні аполітична людина не є прихильником жодної ідеології чи політичної партії, що, однак, не виключає наявність у такої людини власної громадянської позиції. Чим є аполітичність в умовах сучасних подій в Україні? Треба питати в кожної конкретної людини, яка називає себе аполітичною, з якою метою вона використовує по відношенню до себе цей маркер: показати свою відстороненість від подій в країні чи навмисне їх ігнорування, чи наголосити на відсутності довіри до політичних сил в країні, чи, що цілком може бути, зізнатися у відсутності своєї громадянської позиції? Громадяни України – видатні індивідуалісти, тож й аполітичності в них дуже різні – індивідуальні!

Дмитро Колесник, виконавчий директор МО "Пласт - національна скаутська організація України": 

- Результати опитування на ГУРТі для мене стали підтвердженням факту, що в Україні політика проникла у життя кожного. Такий високий показник ототожнення «аполітичності» з «байдужим ставленням до всього» свідчить саме про це. Щойно ти починаєш небайдуже ставитися до якоїсь проблеми у суспільстві – одразу ніби починається політика. Іноді доходить до "маразму" на зразок: «говориш українською мовою у Криму – це вже політика». Це - результат маніпулювання, оскільки громадянська активність не завжди є політичною. На жаль, у нас ці поняття змішані (про це також свідчить і 7% голосів за позицію «не брати участь у громадській діяльності»).

У Пласті аполітичність розуміється як позапартійність – організація не підтримує жодної політичної партії, не бере участі у політичних акціях. Натомість, небайдужість у суспільстві і активна життєва позиція громадян – це те, до чого ми прагнемо у нашій самовиховній методиці. Ми виховуємо лідерські якості і здатність до реалізації своїх прав і громадянської позиції. А кожен дорослий член організації вже самостійно вирішує - чи буде він активний у політичній діяльності, належатиме до якоїсь політичної партії, чи реалізовуватиме себе виключно у професійній та громадській діяльності. Головне, щоб ця діяльність сприяла розвитку української держави.

Тетяна Семигіна, доктор політичних наук, професор Академії праці, соціальних відносин і туризму: 


- Аполітичність – це, як на мене, байдужість до політики. Свідома чи несвідома. Реальна чи удавана. Справжня чи штучна (примусова). На рівні когнітивному – коли людина не цікавиться питаннями політики. На рівні поведінковому – коли не бере участі у політичному житті: ігнорує вибори і політичні партії, оминає мітинги і інші конвенціональні та неконвенціональні політичні акції, не долучається до політичних дискусій у соціальних мережах і в «реалі» тощо.

Співвідношення між аполітичністю та політичною активністю не є однозначними. З одного боку, аполітичність значної частини населення притаманна багатьом стабільним країнам, у той час як там, де соціально-політична ситуація є незадовільною, спостерігається високий рівень політичної активності. При цьому не завжди очевидної, відкритої. Бо ж «кухонні дискусії» про політику й політиків навряд чи можна однозначно виміряти якимось індикаторами. І почасти можливий навіть дисонанс між когнітивним і поведінковим рівнями політичної активності/аполітичності. З іншого боку, стрімкий розвиток інформаційних технологій призвів до віртуалізації політичного простору. Йдеться про перетворення політики на медіа-процес і створення медійної «гіперреальності» політики, за яких будь-хто може відчути свою долученість до політики, з легкістю отримати інформацію про політичні процеси, нехай і не завжди коректну інформацію, взяти участь у дискусіях.

Чи можлива аполітичність у сучасному українському суспільстві, у нинішній ситуації бурхливих і нелінійних соціально-політичних змін? На рівні конкретної людини, суто теоретично, таке може трапитися. Якщо поставити таку поведінку собі за мету, спорудити довкола себе (не)кришталеву стіну. Не читати/дивитися ЗМІ, оминати політичні пости в соціальних мережах, не обговорювати політику, політичні рішення чи акції (Майдан, антимайдан абощо) будь-де і будь з ким... Проте, здається, влада – за допомогою політичних маніпуляцій – максимізувала до краю свідому й несвідому політичну активність українського суспільства, залучила до певних політичних дій і політичного життя навіть тих, хто є далеким від питань політики, як-от представників маргінальних груп і тих, для кого участь у політиці обмежувалась суто «кухонними дискусіями» та пасивним спогляданням політичних телевізійних шоу.


 А як Ви розумієте поняття "аполітичності"? Яким є Ваш варіант відповіді та чому? Чи можливо залишатися аполітичними у сучасних українських реаліях? Чекаємо на Ваші коментарі!

Підготували: Любов Єремічева та Аліна Кобенко
Інфографіка: Ярина Почтаренко
 

Знайомтеся також з матеріалами:

 

Контакти

  • Ресурсний центр ГУРТ
  • (044) 296 1052
  • info@gurt.org.ua
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 7  - Нi  

Коментарі

Сумщенко Ірина   2459 днів тому   #  

Стаття провокує..А як же право на самовизначенність? Права людини? Чи як у приказці-"Кто не с нами- тот против нас?"

  •   Пiдписатися на новi
Євгенія Кравченко   2459 днів тому   #  

Пані Ірино, дякую за Ваш коментар!
Ніхто ж не забороняє право на самовизначеність.
У статті висвітлені просто думки громадських лідерів та науковців щодо результатів опитування.
Ви маєте можливість свою точку зору також висловити. Будь ласка, залишайте її в коментарях.

  •   Пiдписатися на новi
Вікторія Лінцова   2458 днів тому   #  

аполітичність, на мою думку - це позиція людини, що не підтрумує жодної політичної сили, чи політичного руху. Я для себе розділяю політику та громадську активність. Стаття меня сподобалась.

  •   Пiдписатися на новi
Дмитро Колесник   2458 днів тому   #  

На результат опитування вплинули також події, які ми всі переживаємо зараз. Про те саме говорять громадські активісти: https://www.gurt.org.ua/news/recent/20900/

  •   Пiдписатися на новi
Яків Рогалін   2457 днів тому   #  

Мнения высказаны настолько разнообразные и интересные (от аполитичности до идиотизма), что действительно провоцируют... персонально меня на то, чтобы добавить свои "5 копеек", причем несколько раз - https://gurt.org.ua/blogs/950

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Чорноморець   1945 днів тому   #  

Статистика, стаття і всі коментрарії це повне безглуздя, адже ви всі не правильно розглядаєте поняття Аполітичності! Істина як аксіома в геометрії, вона не потребує доказів! Так запам'ятайте, що означає аполітичність! Аполітичність це не прийняття управлінських рішень! Тому все що ви вважали аполітичністю:
1. Не ходити на вибори - це повне безглуздя, яка це може бути аполітичність, якщо виборці це не політики, вони примусом позбавленні управлінських прав приймати важливі рішення! Тому, ніякі не 3 %, а більшість не голосує на виборах ( а це інколи більше 90% наприклад в межах закордонного виборчого округу під час позачергових виборів депутатів 26.10.2015 взяло участь у виборах лише 8,83 % виборців, невірите зайдіть на сайт ЦВК) отже, більшість нікому не делегує свої управлінські повноваження!!! В людини ці права державний апарат забирає, а ті хто відкрито протестують проти делегації повноважень, потрапляють в небеса або в тюрьми!!!
2. На мітингах ніякі політичні рішення не вирішуються, тому й тут ви не праві говорячи про поняття апоітичності людей!
3. А по третє, політичні дискусії на яву чи в мережах та навіть в ЗМІ, це не політика це лише обговорення політики, одниим словом це балаболство, політика це тоді коли ви приймаєте управлінскі рішення і ці рішення виконуються, ось це і є політика!
А тепер скажіть що є політика і що є аполітичність, якщо громадянин позбавлений можливості приймати політичні рішення, він не бажає впусту витрачати всій час на дурні вибори, мітинги, дискусії. Так може люди аполітичні, тому що у вертикальній структурі суспільства, приймають рішення лише невеличка кількість владних монолістів? Може нам перш ніж стати Аполітичними потрібно повернути свої політичні права?

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.