Кількість вакансій на ринку праці громадських організацій стрімко знизилась

Згідно із дослідженням Міжнародного кадрового порталу hh.ua, за підсумками першого півріччя 2013 року на ринку праці в Україні, незважаючи на непросту економічну ситуацію, ринок праці показує позитивну динаміку. Негативна динаміка (зниження кількості пропозицій) помітна лише в трьох сферах, серед яких - для співробітників некомерційних організацій.

ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

Любов Паливода, Президент Творчого центру ТЦК:

Любов Паливода

Зниження кількості пропозицій для співробітників громадських організацій зумовлене перш за все відсутністю фінансів на утримання персоналу. Ця тенденція спостерігається протягом останніх 3х років. Організацій громадянського суспільства (далі ОГС) або скорочують свою діяльність, або набирають волонтерів. Ця тендеція зберігатиметься поки у ОГС не буде конкурентних послуг, які вони можуть запропонувати державі, бізнесу, громадянам, та поки держава не делегуватиме надання частини послуг (не лише соціальних) ОГС.

Основна проблема ОГС на цей момент - це те, що одна із двох головних функцій ОГС (адвокасі та надання послуг), а саме надання послуг не отримало належної уваги ні самих ОГС, ні держави, ні донорів. Це може може суттєво вплинути на весь сектор ОГС, коли він залишиться без підтримки.

Алла Волошина, старший аналітик Transparency International Україна:

На мою думку причин є кілька: Перша причина. Фінансування ОГС. Традиційно фінансування ОГС отримують від донорів чи бізнесу, або ж власна господарська діяльність. Щодо донорів, то тут ми бачимо тенденцію зменшення фінансування громадських ініціатив. Донори почали спрямовувати свої зусилля на такі екзотичні для нас країни, як Сірія, Бірма тощо, де із демократією точно є проблеми. Громадські організації  могли розраховувати на підтримку від малого та середнього бізнесу. Наразі цей сегмент або немає вільного ресурсу (малий бізнес), або фінансує свої кишенькові організації (великий бізнес). На підтримку громадян можуть розраховувати тільки невідкладні ініціативи: дати якісь кошти на лікування або поставити вікна в дитячому садочку. Власна господарська діяльність громадських організацій ускладнена законодавчо, на жаль.

Друга причина: розчарування у самій громадській діяльності. Як правило, громадські активісти мають кар'єрний успіх в інших сферах. 

Третя причина: професіоналізація неурядових організацій, коли важливою є не кількість людей, які працюють в команді, а їхня якість.

На мою думку, щоб тенденції змінити треба, по-перше, адвокатувати законодавчі зміни, які б спрощували для ГО ведення власної господарської діяльності, по-друге, важливо, щоб в команді неурядової організації працював професійний журналіст. Тоді результати роботи не губляться.

Маєте власну думку? Прокоментуйте цей матеріал!

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 5  - Нi  

Коментарі

Володимир Купрій   2113 днів тому   #  

так, дійсно це є проблемою, яка має хвилювати сектор. Безперечно, що лише покращення рівня професіоналізму та компетентності може забезпечити привабливість і впливовість сектору. І тут виникає ще один момент. На мою думку, все ж таки ще стійким залишається стереотип серед широкого загалу, що робота в ОГС це щось не зрозуміле і якесь меншовартісне. Все ж таки, ще багато хто переконаний, що робота в громадській організації має бути безоплатною і у вільний від основної роботи час :-) Але що сектор може протиставити цій думці? Лише демонстрацію власних переваг: фаховість, краща якість, впливовість. Отже, є чого прагнути!

  •   Пiдписатися на новi
Сергій Зуєв   2110 днів тому   #  

Буду висловлювати лише свою думку як фахівця громадського сектору зі сходу України (Луганська область). По перше якщо діячі громадської організації бачуть вид діяльності який би приносив прибуток, такий працівник дуже швидко тікає від громадської організації, реєструє фізичну особу підприємця и вперед заробляє гроші. По - друге - громадські організації тастільки звикли до грантів, що самостійно заробляти не можуть та не хочуть. ТОбто Міжнародні донори виховали в громадському секторі залежність від чужих грошів, такий "імпотенізм". А вот залучати фінансування з місцевих джерел важка робота і мало хто це бажає робити. Але, серед маоенької кількості громадських організацій, які все ж таки займаються пошуком фінансування розвивається конкуренція - що говорить про те що НГО все ж таки розвивається!!!!!

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   2110 днів тому   #  

Так залучення фінансування з місцевих джерел - це ж також грантові гроші, просто донор інший :-). Відносно заробляння грошей - то вже інша ситуація. В цьому ділі має бути двосторонній рух: держава створює умови для цього, а інші вчаться пропонувати кращі послуги, кращі продукти своєї діяльності.

  •   Пiдписатися на новi
Яків Рогалін   2107 днів тому   #  

Я бы назвал еще одно важное обстоятельство/тренд: деинституализация общественно-полезной деятельности. Трудно не заметить эту тенденцию нелюбви к институциям УГРОБников (Украинского ГРажданского ОБщества): благотворительным организациям/фондам, ассоциациям социально-уязвимых групп, правозащитным коалициям etc. Это неприязненное отношение приводит к тому, что инициативные группы стремятся отстроится от скомпрометировавших себя как бы легальных/легитимных институций, да и просто не видят необходимости своего оргразвития до учреждения юрлица. Отсюда половодье самых разнообразных "летучих" (быстро улетучивающихся?) как бы волонтерских групп под конкретное событие. Ну и, разумеется, группы в социальных сетях, в которых институализация дальше определения/признания лидера-координатора не идет. Этот тренд не предполагает запрос на оплачиваемый персонал.

  •   Пiдписатися на новi
Олександр Вінніков   2106 днів тому   #  

Чомусь згадується емпіричне правило фінансових інвесторів - якщо ринок акцій зростає, ринок облігацій лежить, і навпаки. Умовно кажучи, платні працівники некомерційних організацій - діють на ринку облігацій, і статистика показує, що офіційна оплата праці в громадському секторі нижча, ніж в інших секторах. Чи коректно припустити, що на ринку акцій, тобто громадських ініціатив, результати яких не надаються до фіксації та/або обмежень суми доходів, є зростання? Другий аспект - а за які саме результати працівники НКО бажають отримувати конкуренційні зарплати або, ще важливіше, донори/інвестори готові платити? Якщо є ефективніші технології досягнення цих результатів або іншої доданої вартості, ніж утримання штатного персоналу (аутсорсинг, робочі групи, ФОП тощо), то їх, повірте, застосують. Останній, але дуже впливовий чинник - урядовий колективний розум у пошуку доходів бюджету. Ось український Податковий кодекс геть звільнив від оподаткування кілька виробничих та сировинних галузей, а ресторани з офіціантами-студентами можуть легально платити єдиний податок у 300-3500 грн. на рік з доходу в 1 000 000 грн. (надто недовірливим раджу уважно прочитати пп. 291.4 та 293.2 Податкового кодексу) - і ось вам зростання кількості вакансій, ясно, суто випадкове! Завдяки тому ж таки кодексу Україна примудрилася стати єдиною країною в Європі, яка скоротила під час кризи податкові пільги для благодійників/волонтерів, і без того найменші в Європі та пов'язані з наступною і, як правило, пристрасною перевіркою всіх доходів. Не будемо кивати на Британію з Німеччиною - у Росії за останні три роки 15 олігархів пожертвували на благодійність 1,64 млрд. доларів - щоправда, не вказано, який відсоток пішов на оплату праці в НКО (див. http://www.inopressa.ru/article/26aug2013/wp/charitable.html). Це тільки суспільна мода, особиста етика, чи 25% податкова знижка на благодійні внески громадян також справила певний вплив? Адже здоровий глузд підказує, що коли якась одна сторона чи група тільки жертвує (витрачає), а всі решта - розумні (заробляють), то вакансій стає більше серед розумних.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.