Ресурсний центр ГУРТ у партнерстві з Мережею ОГС Естонії (
NENO) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії реалізовує проект «ТрансФормуй ГУРТ!», що зосереджений на побудові та функціонуванні Національної мережі організацій громадянського суспільства України. У листопаді 2016 року відібрані представники українських ОГС здійснили навчальний візит до Естонії, аби ознайомитися з досвідом іноземних колег. Своїми враженнями поділилася Голова правління ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова» Ірина Фоменко.
>>>>
Про створення реабілітаційного Центру, нові підходи в лікуванні, силу Фейсбуку та те, як змінити країну, читайте в інтерв’ю із ветераном АТО, керівником Центру «Допоможи собі сам» Сергієм Куршаковим.
>>>>
До Дня Конституції України ГУРТ міркує про далекоглядність громадянського суспільства щодо конституційних змін. Про те, як Конституція впливає на наше майбутнє, йдеться у інтерв’ю з правозахисницею, що співпрацює з Центром Громадянських Свобод, Євромайданом
SOS та Платформою «Правозахисний Порядок Денний», Іриною Думич.
>>>>
Долучитися до неформальної освіти, взяти участь у цікавому проекті, знайти однодумців з усієї України – це неповний перелік можливостей, які отримує молодь, вступивши до лав Фундації регіональних ініціатив, або ФРІ. Одна з найбільших всеукраїнських молодіжних громадських організацій дає змогу кожному небайдужому й активному знайти собі справу до душі. Про діяльність Фундації читайте в рамках рубрики PRoГОн на порталі ГУРТ.
>>>>
Громадський сектор України активно розвивається. З’являються молодіжні організації та ініціативні групи, які прагнуть втілювати в життя суспільно корисні ідеї. Одна із найбільших перешкод на шляху реалізації задумів – банальний брак простору, де б це можна було зробити. Але тепер для харків’ян це питання вже не таке гостре – у місті запрацював Хаб соціальної активності «Студія 42».
>>>>
В рамках рубрики «Обличчя сектору» ГУРТ поспілкувався із головою Полтавської філії Суспільної служби України Ганною Кіященко. Наша розмова пройшла невимушено й із посмішкою. Що портал ГУРТ дізнався про пані Ганну та її життєві пріоритети, читайте в інтерв’ю.
>>>>
13 квітня 2017 р. в Дніпрі в Арт-центрі «Квартира» показали виставу «Розарій». Вона відбулася в рамках проекту
CSM / Фундації Центр Сучасного Мистецтва і Korydor «Точки наближення». Вистава цікава тим, що внутрішньо переміщені особи розповідають свої історії. І, хоч у них мало інформації безпосередньо про конфлікт на сході України, але дуже багато про відчуття та почуття людей із Донецької та Луганської областей, які змушені були залишити свої домівки та почати все спочатку на новому місці.
>>>>
Більшість українців знають Бердянськ як найвідоміший курорт на узбережжі Азовського моря. Але за останні три роки місто стало лідером ще в одній «номінації» – по кількості ВПО на душу місцевого населення. В пікові періоди 2015-2016 років при населенні в 117 тис. у відділі соціального захисту було на обліку до 16 тис. внутрішніх переселенців із Донбасу та Криму. Місто зіштовхнулося з купою проблем, пов’язаних із розміщенням, працевлаштуванням, соціальною та гуманітарною допомогою людям, які були змушені тікати від війни. Щодо проблем інтеграції ВПО у нові громади ми поспілкувалися з Наталією Ярошенко, засновницею ГО «Переселенці та громади разом».
>>>>
Історію Олени Лозіної, тендітної молодої жінки, яку війна змусила покинути рідний Донецьк і оселитися в маленькому селищі Борова, що на Харківщині, можна переповідати як приклад життєвого оптимізму, людської стійкості й успішної підприємливості. Влітку 2014-го вона втратила житло і роботу, опинилася разом із родиною зовсім в інших умовах, ніж звикла, та ще й практично без грошей. Але не опустила рук, змогла знайти себе і успішно реалізуватися на новому місці. Сьогодні Олена – власниця найбільшого у Борівському районі магазину жіночого одягу, фітнес-тренерка та ще й міні-фермерка, яка займається домашнім тваринництвом.
>>>>
Станом на 1 березня 2017 року в Дніпропетровській області зареєстровано 2809 випадків ґендерно-обумовленого насильства. Із них жінок – 87%. В 66% – це домашнє насильство. Найбільше люди потерпали від психологічного насилля (49%), як домашнього, так і поза сім’єю (30% і 19% відповідно). 29% жертв домашнього насилля потерпали від фізичного насилля (поза сім’єю цей відсоток значно нижчий 4%). Від економічного насилля потерпали приблизно однаковою мірою жертви як домашнього насилля, так і ті, хто постраждав поза межами сім’ї (10 і 9%). Найчастіше (у 33%) жертвами насильства були люди віком 25-36 років. За коментарями ми звернулися до Наталії Цвєткової, координаторки проектів МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», яка організувала та підтримує роботу мобільних бригад соціально-психологічної допомоги ФН ООН.
>>>>