bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Олексій Мелещук: «Молодь не тільки проігнорувала ці вибори, а й зганьбилася»

Голова правління Ресурсного центру ГУРТ Олексій Мелещук на цьогорічних виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів очолював дільничну виборчу комісію №800598. Про свій досвід роботи на виборах, враження від виборчого процесу й міркування стосовно політичних процесів в Україні Олексій розповів у інтерв’ю порталу ГУРТ.

- Чому Ви вирішили стати головою виборчої комісії цього року?

- Мене запросила долучитися до виборів колега із політичної партії, якій я симпатизую. Я погодився, й уже потім моя роль еволюціонувала до голови дільничної комісії. Рішення про моє призначення прийняла територіальна виборча комісія, їхніх мотивів і тонкощів процесу обрання голів я не знаю. Однак багато людей відмовляється від цієї посади, оскільки є побоювання щодо додаткової відповідальності. Плюс, це більше навантаження при заробітній платні як у звичайного члена комісії. Мені цікаво було працювати на виборах, щоб на власні очі побачити, чи такий страшний чорт, яким його малюють.

- Чим ці вибори відрізняються від попередніх?

- На мою думку, це були вибори, після яких немає підстав говорити, що не було з кого обирати і за кого голосувати. У Києві було 40 політичних партій та 28 кандидатів на посаду міського голови. В регіонах, думаю, картина плюс-мінус така ж сама. Тож якщо людина хотіла зробити свідомий вибір, в неї була можливість ознайомитися з програмами партій, обрати кандидата, який подобається найбільше, і навіть зустрітися з ними.

У нас пройшло все досить спокійно. Перед початком виборів я поставив два завдання своїй комісії: перше – щоб до 20:00 у нас не було жодної скарги від спостерігачів, оскільки це б значило, що ми все провели в межах чинного законодавства; а друге – о першій годині ночі піти спати. На жаль, із другим завданнями ми не впоралися, але скарг від спостерігачів дійсно не було.

Ці вибори відрізняються від попередніх ще й низькою явкою. Я готувався до того, що нам доведеться обробити півтори тисячі бюлетенів (близько 60-65% виборців на дільниці, – авт.), однак видно, що люди втомилися. Цього року явка по Києву становила 42%. Деякі політичні сили не змогли мобілізувати свій електорат, і я думаю, це суттєвим чином вплинуло на результат.

- З якими труднощами Ви зіштовхнулися на підготовчому етапі та в день виборів?

- Все робилося в останній момент і похапцем, незважаючи на календарний план. Для мене також трудністю було те, що я вперше очолював виборчу комісію, ще й по новому закону. Тож довелося вивчити всю технічну інформацію, а також відвідувати навчальні тренінги, які організовувала територіальна виборча комісія.

Зі зміною законодавства змінилося багато процесів, а члени виборчих комісій, як на мене, не отримали достатньо навчального матеріалу, щоб опанувати ці нюанси. Тому ті, у кого за плечима багато виборів, продовжували оперувати застарілими поняттями, запевняючи, що вони робили так завжди, а значить, так правильно. Їх було важко переконати й інколи доводилося приймати адміністративні рішення.

Також мене здивувало, що не було поліграфічних матеріалів. Маю на увазі біографії кандидатів. Відсутність можливості ознайомитися з програмами передбачена новим законом, напевно, щоб уникнути зайвої агітації в день виборів, оскільки ці матеріали можна по-різному повісити. Але це, в свою чергу, ускладнило процес, тому що люди під час голосування не орієнтувалися, що написано в бюлетенях. Їм видавали «простирадло» на 40 партій, надруковане однаковим шрифтом, в якому було важко знайти необхідну інформацію. Літні люди, яких у день виборів на дільницях була більшість, інколи стояли по 20-30 хвилин і читали, що ж написано в бюлетенях.

- Хто переважно був членами Вашої виборчої комісії? Опишіть Ваших колег за віком, соціальним статусом, родом занять.

- Вік, умовно кажучи, – від ранніх 20-ти до пізніх 60-ти. Були студенти, пенсіонери, люди, які працюють найманими працівниками. Бізнесменів я не помітив (посміхається). Загалом достаток середній або нижче середнього, переважно російськомовні. До речі, ми так і не сформували повного складу комісії.  Нас було 18 за списком, але двох я так і не знайшов ні через штаби, ні напряму, ні через ТВК. Кворум на всіх засіданнях був, але працювалося трохи важче.

- З якими скаргами у день виборів до Вас зверталися громадяни?

- Офіційних скарг на нашій дільниці не було. Однак траплялися нарікання на те, що хтось не міг знайти себе у списках. Хоча комісія працювали 10 днів напередодні виборів, щоб дати змогу людям перевірити, чи все гаразд. У деяких випадках люди обурювалися тим, що минулого року вони говорили про помилки в їхніх прізвищах чи іменах, але їх так і не виправили. Тому наступного дня після виборів я поїхав у Державний реєстр, де передав ці скарги для обробки. Не врахованими в наших списках залишилося троє виборців. Одна жінка з невідомих причин вибула зі списку – це питання має вирішити Держреєстр. Друга людина щойно отримала паспорт, і її просто не встигли внести. Третій був внесений до списку на спецдільниці в госпіталі, де проходив лікування.

- Представники яких організацій спостерігали за виборчим процесом на Вашій дільниці?

- У нас було 18 спостерігачів – представники громадських організацій, партій, юристи, навіть був один із кандидатів у депутати, який приходив протягом дня і потім залишився на підрахунок голосів.

- Які висновки Ви для себе зробили після цих виборів?

- Перше моє спостереження – це те, що ці вибори проігнорувала молодь. При загальній явці 42% на нашій дільниці до 13:00 я не бачив жодної людини, молодшої за 30 років. Можливо, це наслідок розчарування, якого зазнала молодь після подій Майдану. Але від цього не легше. У зв’язку з такою явкою певні політичні сили, орієнтовані на молодь, втратили можливість пройти до місцевих рад.

Друге – та сама молодь фактично зганьбилася. По Києву було декілька випадків масового голосування студентів зранку на дільницях, де є навчальні заклади, при чому, судячи з усього, за чітко визначених кандидатів. Студентів сотнями за деякий час до виборів прописували на потрібних дільницях, і всі вони майже одночасно приходили голосувати. Це спотворює вибори й дуже помітно по результатах окремих дільниць, оскільки в середньому всі кандидати плюс-мінус набрали рівну кількість голосів у різних районах.

Третє – загальна атмосфера недовіри й підозріливості. ЦВК не довіряє територіальним комісіям, територіальні – дільничним, члени дільничних комісій сперечаються між собою. Я розумію, що вибори – це змагання, але має бути fair play. У нашому ж випадку всі підозрювали один одного в порушеннях. Тому зауваження сприймалися ворожо й гіперболізовано. Те ж саме стосується спостерігачів і виборців, які часто приходили на дільницю злі й невдоволені. У зв’язку з цим панувала атмосфера знервованості й звичайні речі робилися вдвічі довше.

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 5  - Нi  

Коментарі

Ломака Вікторія Василівна   1607 днів тому   #  

Хочу з соціологічного боку пояснити, чому нинішня молодь (на думку автора так зганьбилась на виборах.
Люди які зараз творять новітню історію України, ті хто творив перший і другий Майдани, і якщо буде потрібно створимо і третій це так зване покоління ікс. Це покоління яке народилося в 70-х- 80-х роках. Це найактивніша частина населення України, і тому їм дійсно дивно, що молодь кіньця 80-х 90-х років народження є надзвичайно пасивною. Але це, як говорять в Америці наші проблемі. Ці молоді люди є поколіннням ігрек. І воно пасивним є по своїй суті. І не лише в Україні, але й в усьому світі. Це покоління для якого властиво часто міняти роботу, постійно проводити час в соцмережах, з низьким порогом співчуття. В Європі зараз спеціально під нове ігрек покоління будуть змінювати робочий день з 8 годин до 6. Бо це покоління, ще дуже жорстоко називають "КАДРІВ НЕМАЄ"!!! За новітньою теорією поколінь, яку ви можете знайти в інтеренеті, зараз справжня боротьбя в Україні точиться між поколінням ікс та поколінням бебібумерів (як приклад наведу Яценюк проти Януковича). Те покоління, ігрек, що прийде після нас було є і буде історично, патріотично і ще хай як там пасивним. ЦЕ ФАКТ ЗМИРІТЬСЯ З ЦИМ!!! Але після них прийде поколіяння зед. Це ті хто народились у 2000-х роках. Саме це покоління українців буде процвітати. Вони будуть знати декілька мов, займатимуться волонтерською роботою, і будуть справжніми лідерами. На превеликий жаль і це факт який відзначають сучасні соціологи нинішня молодь не буде активною ні в соціальному ні в політичному житті країни. Вони пасивні самі по собі. Як не боляче - це говорити але більшість пасивних ігреків будуть тягарем на шії активних іксів. Так що в наступні 20-25 років в Україні можна не чекати ні економічного, ні фінансового зросту.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.