Президент громадської організації «Африканська Рада в Україні» Мохаммед Сісей розповів ГУРТу у форматі у форматі PRоГОну про діяльність організації, заходи, що проводяться для популяризації африканської культури та налагодження діалогу між африканцями та українцями, запобігання проявів ксенофобії та расизму в українському суспільстві.
ГУРТ: Чи допомагають діяльності Ради африканські країни або організації, і на які кошти існує організація?
Мохаммед Сісей: Ми не отримуємо фінансової допомоги, ані від афроукраїнців, які мешкають тут, ані із-за кордону. Всі заходи, які ми проводимо, здійснюємо за свої власні кошти, хоча і намагаємося залучити до нашої діяльності співвітчизників. Останнім часом, відгукнулись посольства і допомагають організаційно і технічно, надають певні кошти під конкретну подію. Зокрема, за підтримки Посольства Південно-Африканської Республіки в Україні та Посольства Нігерії у 2012 році був проведений футбольний чемпіонат з нагоди Дня Африки, в якому брали участь збірні команди 8 африканських країн та українські команди. За підтримки посольства ПАР в Україні та УВКБ ООН в Національному музеї літератури України відбувався фестиваль «Африканська мрія», під час якого глядачі могли побачити виставку картин африканських художників, предмети культури та побуту африканських країн, національний одяг, професійні фото сучасної Африки. Кожного дня проводились тематичні лекції, відео презентації, показ художніх африканських фільмів, майстер-класи з прикладного мистецтва та декорування в африканському стилі, виступи африканських музичних та танцювальних колективів, покази африканської моди та багато іншого. За підтримки посольств ПАР, Нігерії та Єгипту на Хрещатику відбувалось традиційне святкування Дня Африки.
Зараз ми налагодили співпрацю з благодійним фондом «Рокада», Міжнародною організацією з міграції, Східно-Європейським інститутом розвитку, Посольствами африканських країн (Південно-Африканської Республіки, Федеративної Республіки Нігерія, Королівства Марокко та Алжиру, Республіки Єгипет), є членом Ініціативи розмаїття Міжнародної організації з міграції, членом Комітету національних товариств в Україні та членом громадської ради при Бориспільській міській раді Київської області.
ГУРТ: Скільки членів налічує організація?
Мохаммед Сісей: У самій Раді працює 10 людей, проте є багато волонтерів, які нам допомагають. Звісно, африканські народи - це особливий народ, якого відрізняє не лише громадянство, але й мова, традиції і буває нелегко залучити їх до чогось.
Проте, у наших планах поширювати нашу діяльність не тільки у Києві, але відкривати осередки в областях.
Мохаммед Сісей: В Україні приблизно проживає близько 30 тисяч африканців. Тут представлені вихідці майже з усіх країн африканського континенту, але більшість з них з Нігерії. А шукаємо наших співвітчизників, зазвичай, по власним зв’язкам. Ті, хто приїжджає в Україну, намагається триматись разом, знаходить тих, хто вже тут живе і влаштувався. Так ми дізнаємось один про одного. Так утворилась, а зараз і збільшується організація.
ГУРТ: Багато африканців залишається жити в Україні після навчання. Чому африканці обирають для навчання саме українські заклади?
Мохаммед Сісей: По-перше, випускники українських вишів, які повернулись на Батьківщину, показують високі професійні результати, особливо інженери, медики, а по-друге, економічний фактор – це вартість навчання.
ГУРТ: Розкажіть як Ви самі опинились в Україні, звідки Ви приїхали?
Мохаммед Сісей: Після навчання залишився в Україні і живу вже тут 26 років. Вчився в Одесі, в Інституті низькотемпературної техніки та енергетики, зараз він називається Академією холоду. Ми жили в гуртожитку при інституті. Тоді, при Радянському Союзі, було таке правило: два іноземних студента повинні жити разом з двома радянськими. У гуртожитку у нас не було проблем, жили ми дружно.
Народився я у Сьєрра-Леоне, в місті Бакалемрі. Потім ми переїхали в столицю, в м.Фрітаун. Там я і виріс. У нас була багатодітна родина. Я непогано вчився в школі, вивчав три мови - арабську, французьку та англійську. У нашій родині основна увага приділялася навчанню і ми добре вчилися. Після закінчення коледжу я поїхав здобувати освіту в СРСР. Тоді між Радянським Союзом і рибальською компанією Сьєрра-Леоне існувала угода, згідно з якою радянським морякам дозволялося ловити рибу в територіальних водах нашої держави, а кращі випускники нашого морехідного коледжу отримували право вчитися в СРСР. Так у 1987р. я опинився в СРСР, спочатку в Астрахані, де на підготовчому факультеті вивчав російську мову, а потім у 1988 р. в Одесі, де я здобував освіту інженера холодильних установок. В Одесі одружився на українці. У нас народилися два сини - Умар і Сидиг. Сьогодні ми живемо в Борисполі, куди переїхали з Києва у 1993 р. Я дуже радий, що живу в Україні, працюю і намагаюсь якось допомогти своїм співвітчизникам.
ГУРТ: Розкажіть детальніше, які заходити проходять за ініціативою оргнізації? Хто бере в них участь?
Мохаммед Сісей: Беруть активну участь і африканці, і афроукраїнці, і українці, як я вже казав, на волонтерських засадах. Зокрема, ми проводимо різні заходи, але в основному вони спрямовані на розвиток міжкультурного діалогу. Наприклад, було проведено круглі столи на тему «Знайомство з країнами Африки», проводились зустрічі зі студентами-іноземцями, влаштовувались Дні іменинника для дітей-мулатів м. Київ та Київської області. Ми були співорганізаторами та брали участь в проведенні країнознавчого фестивалю «Діалог культур: країни Африки» в Університеті КРОК, у проведенні Живих бібліотек, організованих в Києві Міжнародною організацією з міграції.
У рамках відзначення Дня Африки були проведені культурно-масові заходи на Хрещатику (виставка фотографій, майстер-класи з гри на африканських барабанах, майстер-класи з африканських танців, вікторини «Що ти знаєш по Африку».
24 квітня 2013 року спільно з Інститутом міжнародних відносин ми проводили круглий стіл, присвячений 50-річчю заснування Організації африканської єдності.
ГУРТ: Багато Ваших заходів спрямовані на дитячу аудиторію. Як вони реагують на них?
Мохаммед Сісей: Я думаю, щоб їм дуже цікаво. У лютому 2013 відбулась акція "Жива бібліотека" в Національній бібліотеці України для дітей. "Африканський рада в Україні" та Міжнародна організація з міграції провели "живу бібліотеку" для учнів 7-10 класів. "Живі книги" - представники країн Африки (Гвінея, Судан, Сьєрра-Леоне, Ефіопія), мусульманської та єврейської громад України.
Виступ Діалло Ісса Садіо, віце-президента Африканської Ради в Україні, на круглому столі "Різноманіття як ресурс для розвитку громади", про роботу «Африканської Ради в Україні» :
Спілкувалась Оксана Зайцева
Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу.
Читайте та коментуйте також:
Увага! Копіювання доступне лише для зареєстрованих користувачів порталу ГУРТ. Реєстрація займає менше однієї хвилини.
Коментарі
Дуже цікава стаття! Дякую автору)
Дуже хотілося б долучитись волонтером! Допоможете у цьому питанні?
Звертайтесь з питаннями волонтерства за вказаними під публікацією контактами