МІСЦЕ РЕАЛІЗАЦІЇ: м. Донецьк

ІМ’Я ТА КОНТАКТИ АВТОРА: Сумінова Наталя, [email protected]

ЯКУ ПРОБЛЕМУ ВИРІШУВАЛИ: У пресі пройшла інформація про заплановане будівництво сміттєспалювального заводу.
Спочатку я не звернула уваги і, навіть, пораділа, що нарешті стане чистіше в місті.
Через якийсь час ця тема з‘явилася на горизонті знову. Журналісти стали частіше висвітлювати це питання: «Мер міста заклав капсулу зі шведськими інвесторами», «Мер Донецька обіцяє», «Лук` янченко обдурив донеччан та підставив санепідемстанцію і т.д. і т.п.

Я вже задумалася, що щось тут не так. Почала шукати інформацію про ССЗ. І просто жахнулася - цей завод принесе нам повільну смерть. Мама каже: "Що ти сидиш? Треба щось робити! » Я питаю: "А що робити і хто це все буде робити?» А вона: «Ти». « Я???» Мама: «А хто ще?» Я подумала, дійсно, кому потрібні я і мої діти, хто їх буде захищати? Як кажуть: встала і пішла. У мікрорайоні Текстильник вирішено було побудувати сміттєспалювальний завод (ССЗ), до того ж за самою застарілою, брудною -відповідно, небезпечною технологією, в одному з наймальовничіших місць міста.

ОПИС: Особисто я не змогла з цим погодитися і стала шукати небайдужих людей. Як шукала? Відкрила свою телефонну книжку, почала телефонувати тим, хто живе в м-ні Текстильник, розповідати, ЩО нас всіх чекає. Просила усіх об'єднатися і почати діяти. На щастя, у нас ще не всі пасивні, і незабаром ми по ланцюжку знайшли один одного - небайдужі люди.

Було багато таких, хто говорив, та що ви зможете, там, нагорі вже все вирішено, проект підписаний самою Юлією Тимошенко і т.д. Як збирали народ? Небайдужі та тверезі прийшли відразу. «Сарафанне радіо» призвело до козаків дивізії «Україна» Українського Реєстрового Козацтва.

Ми зустрілися, обговорили ситуацію, призначили спільні дії. Робота закипіла. Цілий тиждень розклеювали оголошення про майбутню зустріч, запрошували жителів зустрітися, організуватися і діяти. Але за нами тут же йшли працівники ЖЕКів і методично їх обривали. А ми знову клеїли! Так було і з підготовкою до мітингу ..

Це протистояння тривало тиждень. Але народ прийшов. Спочатку небагато, осіб 30, а потім вони привели з собою інших людей і так по ланцюжку. Народ піднявся, організувався і рух став набирати обертів. Не скажу, що все було легко і просто. Часом, навіть, дуже непросто.

Нашу організацію мін'юст взагалі не хотів легалізувати, тому, що не може громадська організація називатися «Ні сміттєспалювального заводу в Донецьку!» Справа дійшла до суду, який ми, втім, виграли! Як ми діяли? Коротенько про проведену роботу:

Для початку ми випустили листівку, яка доносила жителям інформацію наскільки небезпечний такий завод. Це - організація виступів і мітингів. Ми приходили і на сесії міськради, привертали до себе увагу депутатів, які боягузливо пробігали повз.

Тоді ми кричали, вимагали звернути на нас увагу. Було по-різному: телебачення знімало, міліція нас не пускала. Або сьогодні пускала, а завтра - «Вас сьогодні пускати заборонили ». Виходив секретар міськвиконкому і ми один одного виховували і «просвіщали».
Із залу засідань нас не могли вигнати, навіть слово давали, за умови, що ми будемо себе добре й адекватно поводити ....На сайті у міського голови було стільки баталій і обговорень на цю тему! Почитайте самі: http://lukyanchenko.dn.ua/

Працівники міськвиконкому поділилися одного разу з нами, що бігом біжать на роботу, щоб почитати гілку про МСЗ, про наші дії та заходи, про нашу боротьбу з противниками. Ми й не знали, що стали популярними. Практично ми зірвали в міськраді обговорення Генплану м. Донецька до 2031г. Там довелося влаштувати справжню акцію протесту зі скандуваннями, блокуваннями виступаючих і іншими «атрибутами », інакше проект МСЗ був би затверджений, тому що від імені мешканців м-ну виступив отаман Звислий, практично на підтримку будівництва.

Боролися попутно з козаками, яким було дано наказ задавити рух або розігнати; це і виступи на сесіях міськради (хоча нас в зал не пускали), поїздка в київське консульство Швеції і бесіда з послом Швеції, а пізніше і зі шведськими менеджерами цього проекту;
інформаційні бої з чиновниками міста; «круглі столи» у дебатному центрі, у Будинку природи; випуск і розповсюдження листівок про небезпеку впливу ССЗ на навколишнє середовище; передавали листи до ВР, В. Януковичу (він нас так і не почув), депутатам ВР Н . Королевською і Н. Вітренко, М. Томенко, аж до ЮліїТимошенко і т.д. і т.ін.

Ми організували збір підписів жителів проти будівництва сміттєспалювального заводу: зібрали понад 11000 підписів. Був створений сайт www.protivzavoda.com
Якщо є загальна ідея, чи біда, вона згуртовує людей. У цьому потрібно допомогти. Коли люди організовані - це могутня зброя і сила. Якщо люди єдині, то перемогти їх неможливо. Вся кампанія на Текстильнику зайняла більше 8 місяців, але ми відстояли і перемогли.

РЕКОМЕНДАЦІЇ: Які рекомендації можу дати? Нічого не бійтеся, якщо Ваша мета права. Стукайте і вам відчинять.

Попередня історія                                                     Наступна історія