Суботній день пройшов неймовірно цікаво та корисно під девізом «Соціально. Креативно. Результативно»! Я була учасницею проекту під назвою «СоціалкаCamp» який відбувся в рамках Мережі соціальної журналістики, а організаторами виступали МГО «Інтерньюз-Україна» та Проект ЄС «Права жінок та дітей в Україні – комунікаційний компонент».

«СоціалкаCamp» зібрав велику кількість учасників з різних сфер, це були і громадські активісти, і журналісти з блогерами та PR-фахівцями.

Головне що всіх об’єднувало – це зацікавленість соціальною тематикою та бажання поділитись власним досвідом успішних соціальних ініціатив.

Ключові питання які були на обговоренні – це соціальна тематика у ЗМІ, PR соціальних тем та проектів; на що варто звертати увагу при реалізації соціального проекту, щоб він зацікавив журналістів та редакторів; соціальні проекти у Нових Медіа; роль громадськості у соціальній сфері, як організувати суспільство на соціальні заходи.

Доповідачами запросили досвідчених з цих питань експертів серед яких була Ольга Герасим’юк (журналіст, народний депутат), вона виступила з темою «Мадіа-імідж соціальної журналістики в Україні», Роман Вінтонів (журналіст телеканалу «1+1») який розповів про «Теорію і практику соціальної журналістики: тролінг» та Анастасія Рінгіс (журналіст «Фокус») з темою «Нові форми соціальної журналістики. Як зробити
соціальну тему привабливою?».

Ольга Герасим’юк велику увагу звернула на питання важливості висвітлення соціальних проблем у медіа та громадських проектах «Сьогодні суспільство настільки переймається політикою, економікою та багатьма іншими проблемами, що забувають дивитись довкола себе та бачити дійсно проблеми, які стосуються кожного з них безпосередньо від будинку до роботи або навчання, а журналісти забули про те, що повинні висвітлювати саме життєві проблеми та допомагати тим самим їх вирішенню».

Не менш цікаві тези презентував Роман Вінтонів, він дав прості поради як робити соціальну журналістику «Є багато речей до яких ми звикли, а не повинні були, тому треба брати і робити нові корисні звички. Треба працювати журналістом – збирати інформацію, а збирати інформацію – це ставити запитання, а ставити запитання – це і є тролінг, який провокує дискусію. Соціалка для тролінга, тролінг провокує суспільство та показує його реакцію».

Особисто мене дуже запалила бажанням діяти, мотивувала своїм прикладом Анастасія Рінгіс, головна ідея її виступу полягала у тому, що «Основною задачею соціальної журналістики є показ саме проблемного питання через історію однієї людини, показ позитивного досвіду вирішення цих питань. Соціальна журналістика повинна підіймати питання цінностей, які є тими правилами дорожнього руху та маршрутами для всього суспільства, а соціальна робота – це не сублімація, а пошук сенсу життя».

Хочу сподіватися, що більшість учасників, особливо ті, які були представниками ЗМІ по-іншому подивляться на соціальні проблеми як актуальні теми для роботи і почнуть працювати над їх популяризацією і вирішенням у суспільстві.

Також цікавим було й те, що всі учасники мали можливість коментувати події онлайн у мережі Twitter під тегом #sotsialka та @sotsialka, обмінюватись думками та емоціями! Подивитись що з цього вийшло пропоную і вам:) Тепер все, що почула та чому навчилася треба скоріше втілювати у життя!