•  

+ Пiдписатися

Ніжинська трагедія – скільки ще жертв має забрати інтернатна система?   

За святкуваннями днів Незалежності та відпустками, можливо повз Вашу увагу пройшло одне безпрецедентне явище, а саме трагедія, що сталася у Ніжинському інтернаті.



Хтось скаже: то й що? Чи то перше повідомлення про порушення прав дітей за гратами дитячих закладів? І буде правий, не перше.

Лише за останні роки можу згадати на своїй пам’яті наступні:
Україна:
25 лютого 2010 – самогубство 13-річного вихованця інтернату в Берегово

лютий 2010 - Допоміжна школа-інтернат в с. Часлівці Ужгородського району – інформація про наругу над вихованцями закладу з боку кочегара-педофіла з триразовою судимістю.

Росія:
2 липня 2010 правоохоронні органи Ульяновської області порушили кримінальну справу на вихователів ПТУ, які били, грабували і гвалтували сиріт, «привчаючи їх до порядку».

9 березня 2010 з дитячого будинку в селищі Ємельянова (Красноярський край) звільнили двох вихователів, які не змогли захистити 7-річну дитину від сексуального насильства.

4 лютого 2010 стало відомо, що в дитячому будинку Комсомольська-на-Амурі застосовується каральна психіатрія. Дітей відправляли в психіатричну лікарню через прогули і бійки.

31 січня 2010 - інцидент у школі-інтернаті номер 2 в Іжевську. За даними МВС з Удмуртії, 17-річний підліток, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спровокував молодших вихованців на бунт з метою звільнення директора інтернату. Вихованці влаштували погром у спальному приміщенні, попередньо відключивши камери відеоспостереження. Після цього 17-річний підліток поранив бритвою трьох хлопців, а решту змусив завдати собі травми. У результаті в лікарні з різаними ранами передпліччя опинилися 11 дітей у віці від десяти до 14 років. Суд на педагогами Урульгінской школи-інтернату, яких звинуватили в жорстокому поводженні з дітьми. Прокуратура встановила, що, в порушення вимог законодавства, в даній установі не створено належні умови для виховання і навчання. Відсутній належний контроль за поведінкою підлітків, внаслідок чого вони самовільно йдуть зі школи-інтернату, старші діти нерідко підробляють у місцевих жителів, купують на отримані гроші спиртні напої. Крім того, встановлені факти жорстокого поводження з дітьми.

16 жовтня 2009 Слідчий комітет при прокуратурі порушив кримінальну справу проти керівництва дитячого будинку в Тульській області. Адміністрація дитбудинку помістила трьох дітей на лікування в психіатричний стаціонар без підстав.

23 червня 2008 в Кемеровській області розпочався судовий процес над викладачем інтернату. Педагог звинувачується в розтлінні семи дітей у віці 9-10 років.

28 лютого 2006 в Свердловській області опинилися під слідством директор і вихователь муніципального дитячого будинку “Надія”. Педагоги били дітей, примушуючи до рабської праці.

До чого це я? В чому примітність ніжинської трагедії? В тому що діти помирали від спеки?

На мій погляд в тому, що цей випадок знову використали задля підняття громіздкого та незручного питання про долю інтернатних закладів.

Нагадаю, що 17.08 на офіційному сайті Президента України з’явилося доручення про наведення ладу в усіх інтернатах для хворих дітей:
Текст доручення

Йдеться про наступне:
“У всіх інтернатах для дітей-сиріт, дітей-інвалідів та дітей, позбавлених батьківського піклування, проведуть перевірки педагогів і медичних працівників на відповідність їх професійним і моральним якостям, необхідним у роботі з вихованцями. У таких інтернатах, а також установах для інвалідів і людей похилого людей за дорученням Президента відкриють майстерні, підсобні господарства та спеціальні робочі місця для навчання та трудової реабілітації.”

Від майоріння у офіційному документі слів на кшталт «шефство», «трудові колективи», «перевірки», на відповідність «моральним якостям», «підсобні господарства», «оздоровлювати» у мене чомусь складається враження про наміри не реформувати нашу недолугу, безжальну і нелюдську інтернатну систему, а про її консервацію і надання їй «другого дихання».

Таке собі, назад у 1950-ті, коли Микита Хрущов потурбувався про створення інтернатів «нового типу», які мали виховати громадянина СРСР, докладніше див. «Права дітей» №1, 2010
Журнал “Права дітей”

Взагалі як зазвичай забули про сім'ю, найпростішу сім'ю, в якій народжується дитина-інвалід - до того як від нього відмовилися, до того як сім'я фінансово не зможе на собі її тягнути і віддасть в інтернат, оскільки мама такої дитини у нас повинна бути прикута так само до інвалідного крісла дитини або ліжечка “лежачого” …

Ані послуг для таких сімей, ані інклюзивної освіти фактично немає, немає денних стаціонарів, все незручно, довго, дорого, далеко. Ніде Вас не люблять, всім ви заважаєте.

Сидіть в інтернаті з педагогами і няньками, і своїми проблемами. Так як мені зізналася моя сестра з Риги, яка працює в інтернаті для таких дітей більше 30 років - таких дітей потрібно “дресирувати, а то сядуть на шию… А зараз, уяви, їх у Латвії хочуть як в Європі скрізь пускати, чи но не в університети …”

Перевіряти - не перевіряти ще раз матеріальну базу, ресурси можна до втрати пульсу … поки все закрите, поки немає послуг для сімей (нянь, соц.працівників, центрів, доставки) - дітей будуть здавати в ці “склади” і як би там не було прегарно - їх стан буде тільки погіршуватися. Перевірте Нац. доповіді 2008-2009 рік по дітях, дітей інвалідів все більше, більше їх і в інтернатах.

Що натомість?
Перевірки з чаюванням, тому що їх роблять знайомі інстанції і люди, безправність дітей тому що їх офіційний опікун - директор інтернату. А якщо директор не правий? Сиди і не висовуйся …

Про випадок Артема Коміссарова напевно чули багато з Вас? Він розповів Президентові та уряду Росії як дітям ставлять діагнози і за що:

Блог Артема Коміссарова

Невже система знову буде надриватися і свої крихітні грошенята вкладати у ремонти, а не у дітей.

Дітям потрібна сім'я – беріть шефство над сім'єю, до того як маму звільнили з роботи і вона почала пити, тоді коли Ваша колишня вихованка інтернату завагітніла. Підтримайте прийомні сім'ї для дітей-інвалідів - їм же важче за інших! Підтримайте програми для батьків таких сімей - зупиніть це безглузде і нещадне колесо соціального сирітства.

Сьогодні ми організували збір коштів на «Книжку про мене» - такий собі фотоальбом для дітей вихованців, аби кожен знав, про своє минуле. Ми віримо, що ці 500 малюків, які отримають від нас свої дитячі історії, виростуть хоч на трошки, але іншими людьми, ніж цього бажає існуюча інтернатна система.

www.everychild.org.ua
https://www.facebook.com/group.php?gid=127158427330652
www.twitter.com/echilua #mybook
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Завійська Мар'яна   3244 дні тому   #  

http://www.pravda.com.ua/news/2010/08/30/5342147/

  •   Пiдписатися на новi
Вікторія Федотова   3237 днів тому   #  

Якщо б зняли директора, або ще когось з персоналу... Але я впевнена, що не відбудеться нічого. Хоча вважаю такі "зйоми" не зовсім рішенням, тільки тимчасовим полегшанням для дітей, поки наступний роздивиться, як і що робити. Проблема системна. Смерть інтернатам, життя дітям, гідність педагогам!

  •   Пiдписатися на новi
Швед Оксана   3237 днів тому   #  

Так трусять зараз не лише Ніженський інтернат, але і багато інших, - щоправда прочитавши в "Українській правді"
"У відповідь на репліку, що перевірки правоохоронців можуть бути пов'язані з масовою смертю дітей в інтернаті, вона (директор інтернату)повідомила, що має попередні результати медичної експертизи, які доводять, що "90% смертей сталися в результаті вроджених патологій, які мали діти" - це ж потрібно мати такий цинізм! Звичайно, у багатьох дітей є патології, але за яких нестерпних умов проживання і перебування вони стали каталізаторами смертельних випадків?

  •   Пiдписатися на новi
Завійська Мар'яна   3234 дні тому   #  

"Контроль кадрів, що працюють з сиротами, практично відсутній" http://www.pravda.com.ua/articles/2010/09/8/5363124/

  •   Пiдписатися на новi
Оксана Гунько   3234 дні тому   #  

"Взагалі як зазвичай забули про сім'ю, найпростішу сім'ю, в якій народжується дитина-інвалід - до того як від нього відмовилися, до того як сім'я фінансово не зможе на собі її тягнути і віддасть в інтернат, оскільки мама такої дитини у нас повинна бути прикута так само до інвалідного крісла дитини або ліжечка “лежачого” …

Ані послуг для таких сімей, ані інклюзивної освіти фактично немає, немає денних стаціонарів, все незручно, довго, дорого, далеко. Ніде Вас не люблять, всім ви заважаєте".
Оксана, ви дуже влучно підібрали слова. Дійсно, проблему потрібно вирішувати з усіх боків: і через освітню реформу, і через роботу з батьками, і через НГО. Думаю, громадським організаціям потрібно створювати потужну асоціацію, готувати пакет документів і просувати закон у ВР. Бо так і будемо бідкатися, страждати, терпіти... Ви готові до співпраці? Знаю проблему зсередини. І розумію, що крім нгошників ніхто цю проблему не підніме, а привернути увагу ЗМІ до цієї проблеми і зробити масштабну кампанію при бажанні можна.
Голова ГО "Центру розвитку слабочуючих дітей", журналіст, мама слабочуючого 5-річного сина

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.