http://kolo.poltava.ua/2011/05/04/uchasniki-x-faktor-ta-ukraina-maye-talant-vistupili-u-poltavi-v-pidtrimku-xvorix-ditej/
За посиланням можна переглянути фото. Усі учасники є волонтерами, але по виразам обличч видно в кого яка мотивація.
Відповідальність можливо взяти, але не можливо дати примусово.
Мені здається важливим, наводити людям живі приклади, як волонтерство змогло змінити життя, здобути нові навики, сприяло розвитку особистості.
В своєму блогозаписі "Битва стереотипів" я виклав презентацію в якій розповів про все вищезгадане. Вся описана діяльність -саме волонтерство. До того ж вже маю перемовини про здобуття посади за новою спеціальністю, але вона не нова для мене, бо вже маю досвід роботи який складає три роки.

Що і мені одразу схотілося написати - у коментарі вище: у формуванні мотивації до волонтерства велику роль грають приклади людей, які певний час волонтерували чи є волонтерами досі і зараз є успішними.
Волонтерська діяльність особисто мені допомогла спробувати себе у різних видах діяльності та визначити те, що мені найцікавіше та найприємніше робити. Дуже важливою вона є для мене і у формуванні власного оточення через те, що дарує купу знайомств.

я залучений дещо в іншій площині волонтерства, і матеріал Тетяни був для мене цікавим репортажем та свіжим подихом з місця подій. Чомусь небайдужість Тетяни в даному випадку було для мене більш вагомим ніж наведений приклад, і це зберегло мій оптимізм, отже дякую автору!:)

Дякую Вам, Вадиме!

Мій перший професійний досвід - виключно волонтерський і припадає на мої студентські роки. Поки одні мої колеги в університеті напружено вчились в надії отримати червоний чи іншого кольору диплом, інші організовували вечірки, фестивалі, кіноклуби етс. Нам ніхто не казав ЯК правильно треба щось робити. Те, що ми робили без грошей, нам просто подобалось. Нас невлаштовувала довколишня дійсність і ми намагались її у певний спосіб змінити. І це була виключно волонтерська діяльність. Єдине, чого ніколи не забуду і, що, можливо, вплинуло на якість моєї волонтерської роботи, це слова завкафедри, побачивши перший примірник нашої газети, сказав "Хлопці, це все, звичайно, класно. Але ж газету будуть читати люди. Поважайте читача, вичитайте хоча б цей документ перед друком".

Як це не дивно, але й досі багато громадських організацій ставляться до залучення волонтерів, як до певної "моди", але при цьому не вміють з ними працювати. Якби вам довелося витрачати купу дорогоцінного часу на очікування "рознарядки", то усілякі вище перелічені мотивації згаснуть. Я був шокований тим, що у добре відомих громадських організаціях нічого робити! Робота для волонтерів вигадувалася на ходу. Думаєте це не помічають волонтери? Ще й як! Тому проблема не у волонтерах, а у цікавій і змістовній роботі, чи не так?

Доброго вечора! Почитав запис, коментарі, і ось що я подумав: якщо в містах, в яких проживає від 500 тис до 1 млн людей важко знайти ВОЛОНТЕРІВ, то що там казати про провінційні містечка! Я проживаю в невеличкому селі Вільшана Недригайлівського району- саме в цьому районі народивсь В.А. Ющенко. В нашому селі прожива 2,5 тис людей, в районному центрі близько 8 тис, а в районі близько 25 тис! Як тут знайти волонтерів? Саме ВОЛОНТЕРІВ, а не тих, кого змушують обставини?

Під обставинами я розумію- прогулювання занять! Я вже 2 роки є волонтером РЦСССДМ. В нас постійна команда волонтерів- 3 чоловіки. Решта- разово приймають участь в заходах і все. Всі говорять- навіщо нам це потрібно! Всі мало обізнані що таке волонтер і "з чим його їдять", саме тому я в даний момент створюю МГО і планую взятись активно за освіту майбутніх волонтерів!

Мені здається ,що тема волонтерства доволі глибока, щоб про неї судити поверхнево.
Волонтер може бути виконавцем, а може бути організатором. Про другу роль мало хто знає. Сьогодні розпитував в своєму виші про центр волонтеріату, який в ньому є. Навіть люди які керують ним ,вважають що волонтерам треба приймати участь в громадських заходах ...і все. Я сам "замовляв " з інститутів студентів, одягав їх у брендований одяг і створював "массу", або просив роздавати друкований матеріал, збирати кошти. Я тільки зараз зрозумів, що сам би втік від такого волонтерства. Загальна масса студентів саме так і бачать волонтерство, і уникають. А ще я шукав волонтерів на вирубку кущів, щоб окультурити місце під наметовий табір для дітей і ...не знайшов.
Тільки зараз намагаюсь отримати доступ до волонтерської команди вишу, щоб викласти свій досвід організатора.
Для мене волонтерство стало чимось, наприклад розвиваючої гри. Як кошеня ганяє за хвостом, а насправді тренує реакцію, та спритність. Тільки час показав що граючись, змінилось моє коло спілкування, здобуті нові навики, відкрив в собі нові здібності.

Дякую всім за приклади з життя, думки та небайдужість.

з точки зору менеджменту, волонтерську працю організувати в сто разів складніше, ніж звичайну, за гроші! але більшість керівників, як слушно зауважив пан Василь, ставляться зовсім не серйозно до цього, вбиваючи майже "на корню" ентузіазм волонтерів.
на мою думку, серед усього дорослого населення України потенційних волонтерів приблизно відсотків 100, просто треба вміти їх мотивувати та організувати:)

Тут два різних питання. Перше - як залучити людей до волонтерської діяльності. Друге - як зберегти в них бажання бути волонтером в подальшому. На мою думку, перше питання вирішує гарний PR, а друге - гарний менеджмент.
Чого не хочуть - бо ніколи не пробували, не знають які це круті відчуття і як це корисно в подальшому.
Чому не хочуть волонтерити знову - тому що часто про волонтерів згадують лише коли "припікає" і дійсно сприймають як універсальну затичку всіх проблемних зон. Крім того в багатьох організаціях немає системної роботи з волонтерами. Не можна із разу в раз просити людину наприклад лише роздавати листівки чи допомогати на реєстрації. Поступово потрібно підводити її до реалізації власних проектів, начати, займатись коучінгом.
Інша проблема, часто волонтери отримавши купу корисних знань, вмінь знайомств, отримують гарні пропозиції по роботі і завершують свою діяльність.

Як філософ повинен зауважити, що абсолютна більшість людей на Землі у тому чи іншому вигляді сповідує ідею, що за добрі справи буде винагорода.
Мені здається, що це є однією з головних мотивацій волонтерування.

Шановна Тетяно, Ваша стаття - вирвані з контексту фрази.
Коли ми (Ви і студенти) розбирали рівень волонтерства в нашій країні і можливі альтернативи його проведення та покращення, Ви хитали головою погоджуючись, і підтримували розмову.
Читаючи Ваш творчий роздум, відчуваєш себе облитим брудом. Читачам спадає на думку, що молодь взагалі нічого у цьому не розуміє і волонтерського майбутнього в Україні немає.
Ми з Вами обговорювали всі за і проти, та явище волонтерства в цілому, тому прозвучали різні думки з цього приводу. Ви ж їх "зліпили до купи" і видали так, як Вам зручно, відразу порушивши четверте правило даного порталу (4. Поважати людську гідність та уникати образ і наклепів). Якщо ж у Вас просто склалося таке враження, варто було утриматись від цитат. Жодна людина не сказала, що "волонтерство - це лише експлуатація". Це засвідчать всі присутні студенти.
Дуже шкода, що Ви навіть не спробували нас зрозуміти.
Дякую, успіхів Вам.

Студентка "одного престижного виша".

Оксано, щиро дякую за Ваш коментар.
Перепрошую, якщо мій блогозапис виявився образливим для Вас. Ключове повідомлення, яке я адресувала читачеві, – волонтерська діяльність може бути ресурсом для людини, містити в собі перспективу та стати способом самореалізації.
Зауважте, я ніде не пишу, як Ви зазначили, що «молодь взагалі нічого у цьому не розуміє і волонтерського майбутнього в Україні немає». Навпаки, я переконана, що «волонтерське майбутнє» в нашій країні є! Думки, які процитувала, дійсно, звучали. І для мене це НЕ про нерозуміння студентами суті волонтерської діяльності. А, навпаки, про їхнє обурення, незадоволення тією ситуацією, яка склалася навколо використання волонтерської праці. На жаль, буває так, що певні організації звертаються до волонтерів, бо «так роблять усі», бо «це модно», бо «горить». Це створює негативний імідж волонтерства в країні в цілому та провокує неоднозначне ставлення до такої діяльності. Я так само несу відповідальність за те, як сприймається волонтерство серед громадськості. І Ви, до речі, теж. Зважаючи на свій досвід, я переконана, що волонтерська діяльність також має переваги та вигоди, як і робота, що оплачується. Проте, як вже зазначили інші коментатори, тут більше нюансів.
Дякую всім, хто прокоментував цей блогозапис та поділився думками, спостереженнями щодо волонтерства. Дійсно, тут є багато аспектів, які відразу не помітиш. Але це вже тема для наступного посту…

Мені здається неважливою ситуація яка викликала роздумми та публікацію про волонтерство. Важлива сама тема. Не кожен матеріал коментують. Якщо ж коментують- це актуально.

Тетяно, дякую Вам за цей блогозапис!
Він є корисним для мене особисто і для розвитку ініціативи "Зробимо Україну чистою!", яка тримається переважно на волонтерах.
По собі можу сказати, що волентерська діяльність дозволила мені розвинути важливі ділові якості, отримати багато досвіду, познайомитись із людьми, з якими ми разом будуємо кращу Україну.

Будь ласка :) Юрію, дякую за коментар! Приємно, що інформація виявилася корисною для Вас! Вдалих ініціатив!

Про волонтерство. Наприкінці січня мене серед інших запросили на зустріч з новим міністром соцполітики Королевською. Усіх збирали у Будинку вчителя. Але мова не про цей мітинг міністра. На вході до будівлі я побачив зграйку хлопців в нейлонових накидках з написом "волонтер". Накинуто це було на їх камуфлжні однострої. У фойє були ще хлопці та дівчата в таких же накидках, але вже у цивільному. Стало зрозуміло, що це студентів зняли з занять, натягли на них накидки і оголосили тимчасовими соціальними волонтерами. Отакої.
А все, що сказано у пості про переваги звучить не переконливо і навіть, перепрошую, нецікаво. Щоб залучити волонтерів, треба, як мінімум, самому (самій) бути відданому цій справі, а крім того робити це вміло.
Інакше залишається тільки така профанація, як від мінсоцполітики.

Шановний п. Олеже! Звичайно, профанацій, зловживань, інших цікавих іншомовних слів негативного характеру про волонтерство можна багато відшукати. В більшості випадків, нехтуються 4 важливі критерії, виконання яких дозволяє називати діяльність волонтерською (дозволю собі їх ще раз назвати в ефірі): 1. Суспільна користь; 2. Добровільна діяльність (без жодного зовнішнього і внутрішнього примусу); 3. Без очікування фінансової винагороди (навіть незначної); 4. У вільний час. Зважаючи на усі ці критерії, волонтери (справжні) просто отримують величезну насолоду від своєї волонтерської діяльності, яку іншим складно зрозуміти, бо думають лише про власну користь.

Скажіть будь ласка, хто визначив і приймає ці 4 критерії?

Ігоре, ці критерії прийняті в усьому світі! Їх насправді 3, а 4 (у вільний час) називають лише для України, бо важко було зрозуміти пересічним громадянам, як можна працювати безоплатно. Також ці критерії ви знайдете і у законодавстві (Про волонтерську діяльність http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3236-17).

Дякую!

и