2009 року її перша книга «Фіолетові діти» стала відкриттям Міжнародного «Форуму видавців у Львові», і вже 2011-го її перекладено грецькою. Продовження не забарилося: роман «Via Combusta, або Випалений шлях» вийшов 2010 року і отримав відзнаку Всеукраїнського літературного конкурсу “Коронація слова”.
Маріанна Малина – громадський діяч, член кримського клубу фантастів «Аю-Даг» і дворазовий лауреат конкурсу «Коронація слова» у номінації «Романи».
Питання, яке спровокувало написаня цього блогового запису, було поставлене самою письменницею: «Чи існує грантова підтримка розвитку української літератури?» У моїй практиці я не зустрічався з подібними напрямами. Може, хтось знає відповідь?»
Дякую, за озвучене питання! Справді, цікаво. Адже, рівень розвитку літератури є виразником рівня розвитку суспільства і водночас формує його. Літературні об'єднання - це, безсумнівно, громадські організації. Чому ж тоді цей сектор лишається поза увагою?
І цікаво було б дізнатися бачення самої пані Маріанни, щодо можливостей і формату такої підтримки?
Теж дякую за озвучене питання, Сергію! До цього часу я знаю лише про приватну ініціативу панів Логуш з конкурсом «Коронація слова». Те що вони роблять, безперечно, дуже важливо. Але, звичайно, одних Логушів недостатньо. А поле діяльності дуже широке, юна українська література, в особі молодих письменників, потребує різнопланової підтримки. Починаючи з інформаційної (куди звертатися, щоб надрукувати твір?), до правової — на рівні письменник-видавець (як правильно підписати угоду, щоб тебе не «кинули»?). І це тільки частина з елементарних питань, якими найчастіше задаються молоді митці. Я краєчком вуха чула, що у світі існують гранти на написання творів. Треба ж письменнику за щось жити, поки він ще пише, а не друкує? Подейкують, що знаменита нині Джоан Роулінг у свій час отримала такий грант, поки писала початок «Поттеріани».
Шкода, що в Україні не існує грантової підтримки української літератури. Хоча молоді письменники, що є членами літературних об'єднань виконують не менший обсяг роботи, ніж активісти молодіжних громадських організацій.
Європейський культурний фонд www.eurocult.org надає такі види фінансової підтримки: Надання грантової підтримки ОГС у сфері культури. Надання грантової підтримки окремим особам Перевага надається ОГС у сфері культури та окремим митцям
Сергію, деякі українські донори також надають підтримку митцям, в тому числі й письменників. Ось наприклад http://i3grants.org/uk/pages/about або http://openukraine.org/ua/programs/horizons/cultural-fellowships
Про фінансування, що надає фонд Арсенія Яценюка та Рената Ахметова, знала й раніше. Але хотілося, щоб таких донорів організацій було більше та й пропозиції щодо фінансування мистецьких акцій були більш різноманітними. Чому проблеми СНІДУ, ксенофобії, насильства актуальніші в Україні, ніж проблеми культури? Тарасе, а чи не проходила така акція як у Харкові щодо культурного менеджменту? Культурний менеджмент – це специфічний різновид менеджменту, тому потребує специфічних підходів.
Доброго дня всім. Таке питання... Пані Маріана підняла дійсно серйозне питання стосовно грандів для письменників. Для мене ця тема теж цікава, бо, наприклад, щоб написати свою книгу, мені треба не тільки працювати з інформацією, але й добряче поїздити по країні.
Але крім цього в мене є ще деякі проекти які пов*язані із літературою, і з письменниками. Однак крім цього вони пов*язані паралельно з туризмом, будівництвом та сільським господарством. Як бути у цьому випадку? Чи можна отримати гранд на такий проект?
Доброго дня. Нове тисячоліття продукує багато нових тем, ідей, що є благодатним матеріалом для розвитку української літератури. Справді, актуальним питанням залишається видання творів молодих талановитих митців, зокрема письменників, які сприяють розбудові України, утвердженню державності, є справжніми патріотами країни. Завдяки молоді українська література може зайняти гідне місце у світовій. Тому важлива фінансова підтримка у виданні власних та колективних збірок літературних студій. Хочеться вірити, що нарешті цьому буде надано пріоритетного значення. Дякую.
Думаю, жоден адекватний традиційний фонд не надасть підтримку конкретному авторові на написання конкретної книги. Критерії відбору конкурсантів будуть завжди дуже суперечливими та неоднозначними, я б навіть сказав що об'єктивними вони бути не можуть (література - це справа смаку, що не кажи, а крім смаку - світогляду, цінностей і т.п.). Але письменницькі об'єднання можуть "вписатися" в грантові програми які на перший погляд не мають жодного відношення до письменництва. Наприклад, проведення тренінгів для молодих (графоманів) письменників з проблем гендеру, толерантності, демократичних цінностей, тощо. Або під конкретну грантову програму провести конкурс творів з даного питання (що цікавить донора), і в якості призу - видання книжки переможця. Якщо гора не йде до Магомету...
Думаю, жоден адекватний традиційний фонд не надасть підтримку конкретному авторові на написання конкретної книги. Критерії відбору конкурсантів будуть завжди дуже суперечливими та неоднозначними, я б навіть сказав що об'єктивними вони бути не можуть (література - це справа смаку, що не кажи, а крім смаку - світогляду, цінностей і т.п.). Але письменницькі об'єднання можуть "вписатися" в грантові програми які на перший погляд не мають жодного відношення до письменництва. Наприклад, проведення тренінгів для молодих (графоманів) письменників з проблем гендеру, толерантності, демократичних цінностей, тощо. Або під конкретну грантову програму провести конкурс творів з даного питання (що цікавить донора), і в якості призу - видання книжки переможця. Якщо гора не йде до Магомету...
Михайло Ізюмський, а чому б й ні? Якщо книга має конкретні цілі, не абстрактну тему, наприклад як "Чорний Ворон. Залишинець" Шкляра, або книга Максима Кідрука про мандри, то мені здається отримати гранд можна... Крім того, я дуваю, що і під будь-яку іншу книгу можна отримати гранд, якщо заявити про неї, наприклад так - "як вклад у розвиток класичного детективу в українській літературі". Вважаєте, що не вийде?
Маріанна Малина, цікава тема, але не кожен письменник може дозволити собі поїхати кудись аж на 3 місяці. Крім того, не зазначено, за які кошти має харчуватися письменник, їздити на зустрічі, і найголовніше як на мене - "список перекладів/публікацій, мотиваційний лист та творчий план". Тобто для початківців ця програма не доступна. А про проблеми першого видання ти й сама знаєш.
Я пішла далі шукати на просторах інету за темою. Нашла ще ось таке:http://www.openspace.ru/literature/events/details/16186/ Миколо, я згодна з тобою, особливо в частині роз"яснення форми подачі заявки. Навіть мені не зрозуміло, що то таке "мотиваційний лист". Непогано б було, якби проводились тренінги для письменників де б роз"яснювалися такі нюанси.
в капіталістичних умовах, письменник співпрацює з агентами, в завдання яких і входить пошук грошей. коли вони гроші знаходять, тоді напрягают творчих людей, говорять про дедлайни, контракти... отже у вас є два варіанти: підвищувати свої компетенції у пошуку ресурсів і написанні заявок, паралельно пишучи свій твір, публікуючи куски в інтернеті чи невідомих журналах, або ж працювати з фахівцями, пристаючи на їх умови і ділячись з ними заробленими грошима, якщо це взагалі можливо в нашій країні :)
Маріанна Малина знову таки все класно, але... виїзд в іншу країну, а чи в багатьох письменників є закордонний паспорт? Я маю на увазі початківців і тих хто видав книгу вперше. Крім того. або оплачує, або не оплачує, або оплачує частково. Моє бачення таке - грант має забезпечувати письменникові той самий рівень доходу, який в нього був і навіть трохи більший на весь протяг написання книги. Зрозуміло, що в цьому випадку має бути якийсь дедлайн, але я наприклад згоден на такі умови, якщо мені забезпечуть все, що може знадобитись.
Саме в цих "капіталістичних умовах" існують стипендії та гранти для письменників. В Радянському союзі існував інший механізм (союз письменників і держзамовлення):) За літературних агентів: в мене, наприклад, він є. Але... не те що письменник, а й літагент НЕ живе за гроші від літератури:) От такий парадокс. А мова йде про професіоналізм у цій сфері. Скажіть, звідкіля він візьметься? Ситуація, коли в країні література знаходиться на рівні художньої самодіяльності, не є нормальною. У нас усі сучасні письменники, ще трохи "ш"ют на дому" (працюють юристами,економістами, сценаристами, трактористами тощо). За таким підходом, скоро, як влучно сказав Андрій Ковальський, про культуру ми будемо тільки згадувати.
Повністю згодна з Тарасом, що й митцям варто "підвищувати свої компетенції у пошуку ресурсів і написанні заявок, паралельно пишучи свій твір, публікуючи куски в інтернеті чи невідомих журналах". І, звісно, шукати, а не чекати поки хтось запропонує грант чи участь у якійсь програмі. Жоден аплікант ніколи не дізнається, яким має бути мотиваційний лист, поки не напише з десяток. А тим кому цікаві можливості, гранти на поїздки для митців від того-таки Єврокульту http://www.eurocult.org/grants/step-beyond-travel-grants/
Пане, Михайло Ізюмський! Переконана, що "адекватний традиційний фонд не надасть підтримку конкретному авторові" доти, доки не розумітиме, що в основі будь-якої свободи - свобода творча. І якщо поглянути на нашу історію, то почасти літературне і культурне середовище залишалися останніми бастіонами свободи. І чи не їм ми маємо дякувати,що взагалі знаємо "про проблем гендеру, толерантності, демократичних цінностей".
І, вже вибачте мені, але приплетення "графоманів", у розмову про літературу, видається образливим і не фаховим.
Окрім, підтримки окремих авторів (в Україні, до речі, МБФ "Смолоскип" надає стипендійну підтримку молодим творчим людям), можлива підтримка, видань, об'єднань, конкурсів, заходів, підтримка використання нових технологій у мистецтві...
І є літературні критерії, є фахівці у цій справі - літературні критики, які можуть оцінити твір. Як у кожній справі - це мають робити професіонали, яких, за бажання, будь-якому фонду не складно залучити.
Письменникам-початківцям дуже раджу почитати книгу Міхаіла Вєллєра "Доліна ідолов". Там описано його шлях в письменництві, людина поставила собі мету стати класним письменником і дуже багато зробила для її досягнення. На початку 90-х його твір "Пріключєнія майора Звягіна" мав рекордні показники продажів (до речі, теж феноменальна книга, яка змінила моє життя, і в контексті цієї дискусії також актуальна. Шкодую що не прочитав раніше, але все більше складається враження що потрібні книги приходять в твоє життя саме тоді коли треба). Більше ніж переконаний що гроші не зроблять з людини письменника, ніякі гранти не допоможуть. Треба багато працювати над собою і багато вчитися.
"Михаи́л Ио́сифович Ве́ллер (род. 20 мая 1948, Каменец-Подольский, Украинская ССР) — российский писатель, член Российского ПЕН-Центра" Цієї інформації з вікіпедії, думаю, для розумних людей цілком достатньо:) РОСІЙСЬКИЙ письменние, хоч і народився в Україні. Російською писати економічно вигідно, недарма багато хто з українців подався на російський ринок. А річ йде про підтримку саме української культури і української літератури. До того ж не ведеться мова про якихось "письменників-початківців", а про стан вітчізняної літератури. А Вєллєр, на мій погляд, так і не став "классним письменником":) Попса, вона і є попса.
Про смаки не сперечаються. Я навів його не як приклад класного письменника, а як приклад того, що людина ЗРОБИЛА ДЛЯ ТОГО ЩОБ стати класним письменником. Стосовно того що "російською писати економічно вигідно", по-перше, й співати економічно вигідно російською, але є, наприклад, ВВ, яких знають у всьому світі (і в тій самій РФ зокрема), по-друге, напишіть так, щоб вашу книгу українською теж купували. Слабо? Українським письменникам для цього потрібні гранти? А з грантами їхні книжки будуть популярними, Ви в це вірите?
Пане Михайло, літературні об'єднання, так само займаються громадською роботою. То чому ж одним громадським секторам підтримка потрібна, а іншим ні??? Звідки, така зверхність? І якщо ця сфера має певну творчу своєрідність, то не відмахуватись потрібно (бо це і є прояв слабкості), а враховувати їх і шукати своєрідні підходи.
На ваш погляд, пане Михайло, гранти потрібні російським, польським, німецьким, англійським письменникам, але тільки не українським? Так? Дивна антипатріотична позиція... До того ж, як справедливо зауважує пані Юлія, літературні об"єднання це ті ж громадські організації.
Прикольно:) Вірші я пишу виключно для друзів щоб їх розважити, вони переважно іронічні або гумористичні. Ну і точно ніколи не прагнув здобути завдяки віршам або есеям відомість:) Тут, на ГУРТі, до речі, теж було не раз, ось зокрема такий ліричний віршик https://gurt.org.ua/blogs/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%20%D0%86%D0%B7%D1%8E%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/70/
Пані Маріанна, а заява про те що "Російською писати економічно вигідно" це патріотично? І я не проти грантів для літературних об'єднань як громадських організацій. Я тільки стверджую що гроші не зроблять з людини письменника, от і все! Тарасе, патерналізм і є. Люди сумують за "союзами письменників" з їхніми матеріальними благами, тільки от чомусь в колишньому СРСР найпопулярніші поети та письменники не були їх членами, а тих кого друкували багатомільйонними накладами зараз ніхто й не згадає.
На мою скромну думку кандидата філології, підстав для аж таких узагальнень, пане Михайле, немає. Мені зовсім не хочеться з вами сперечатися, бо впевнена, що кожен і кожна у громадській сфері потрібен і не можна нехтувати жодною сферою. Тому я не розумію, вашого упередженого ставлення. Можливо, я помилилась, тоді вибачте. Не може бути кособоко розвиненого громадського суспільства, де окремі сфері пріорітетні, а інші - хай самі себе рятують. І я дуже вдячна, пані Мар'яні за підняту тему! Сподіваюсь, вона і надалі опікуватиметься цим питанням)
Ще колись теж на ГУРТі в коментарях писав (тема була про активність донорів у соціальних мережах): "Почесним донором УРСР був дід мій, Тепер я донорів шукаю в соцмережах. Раніше кров здавали постраждалим у пожежах, Тепер за доларом полюють грантоїди":)))) До речі, 2007- Ворд підкреслює слово "грантоїд" і пропонує заміну "гранітоїд". "Ворд кагбе намєкаєт":)))
Ну і що тут трапилось? Тема дискусії «Чи існує грантова підтримка розвитку української літератури?». Кожен є експертом у своїй галузі і двох експертів з одним поглядом на одну і ту ж річ не існує. У кожного свій життєвий досвід. Інформацію про грантову підтримку можуть надати ті, хто надає гранти. Інформацією про власний досвід із залучення грантів можуть поділитись і ті, хто їх отримує. Для чого ж входити в дискусію виключно заради того, щоб просто поговорити?
Пане Михайло, про економічну вигоду, це просто констатація факту:) Це добре, що ви не проти... Тільки чомусь так агресивно налаштовані:) Гроші, безперечно, не зроблять з людини письменника. Але з таким підходом до проблем вітчизняної культури, прошу не дивуватися, коли в книгарні на полицях лишаться тільки рускоязичниє Вєллєри.
Пані Маріанно, на мій погляд найкращим шляхом довести свій патріотизм та піклування про вітчизняну культуру для письменника є написання цікавої та корисної книжки, яку б зайняла місце на полицях українських книгарень та витіснила звідти ненависних Вам Вєллєрів. Це складно? дуже складно! Це неможливо? Немає нічого неможливого! А з підходом "вєчєром дєньгі - утром стулья" ми з Вами дуже довго розвиватимемо культуру:) Завтра, до речі, збираюсь сходити в "Книгарню Є" (там Вєллєрів не продають:) та купити Вашу книжку - на мій погляд це найкраще що може зробити громадянин для розвитку української літератури. Пане Сергію, мені здається що ми ще залишаємось "в руслі" заданої теми, тільки тепер вже говоримо не про існування, а про доцільність грантової підтримки української літератури і способів такої підтримки.
Якщо тема дискусії «Чи існує грантова підтримка розвитку української літератури?», то її, звісно, не існує (підтримки)) Але мені здається, хто шукає, той знаходить - спонсорів, гранти і таке інше. На абстрактну тему розвитку української молодої літератури навряд чи хтось готовий виділяти гроші за нинішньої ситуації, та і взагалі. Для того, щоб з"явилася приватна ініціатива, ця справа дійсно має бути прибутковою. Або ж цим має опікуватися держава, бо культура - запорука розвитку суспільства, зрештою, щось же треба читати і вивчати в школі. Але, як на мене, проблему фінансування можна вирішити на приватному рівні - для конкретної людини, для певної організації через особисті зв"язки можна отримати підтримку.
Якщо тема дискусії «Чи існує грантова підтримка розвитку української літератури?», то її, звісно, не існує (підтримки)) Але мені здається, хто шукає, той знаходить - спонсорів, гранти і таке інше. На абстрактну тему розвитку української молодої літератури навряд чи хтось готовий виділяти гроші за нинішньої ситуації, та і взагалі. Для того, щоб з"явилася приватна ініціатива, ця справа дійсно має бути прибутковою. Або ж цим має опікуватися держава, бо культура - запорука розвитку суспільства, зрештою, щось же треба читати і вивчати в школі. Але, як на мене, проблему фінансування можна вирішити на приватному рівні - для конкретної людини, для певної організації через особисті зв"язки можна отримати підтримку.
Цікава дискусія щодо грантової підтримки української літератури. Можливо і справді її не існує, оскільки питання - що підтримувати - дуже важливе тут. Я наприклад, ще кілька місяців тому купила і прочитала книгу "Фіолетові діти" пані Маріанни Малиної (як зазначає пан Михайло - найкраще, що може зробити громадянин для підтримки літератури). Книга мені сподобалася, цікавий детектив, наступного разу буду шукати інші книги цієї авторки. І це нормальний процес. Але я б ніколи не підтримала ідею, щоб такі книги видавалися на грантові кошти, оскільки така книга - це задоволення (чи незадоволення) для кожного окремого читата, для кожної людини. Вона не несе суспільної цінності. Я прочитала, мені сподобалося. Сподобалося, куплю ще... ось і все :) і сподіваюся, що автор отримає свій гонорар.
Можу також навести і інший приклад. Це серія книжок "12 балів" - про відомих особистостей України. Знову таки, я купила 4 книги, які уже вийшли з друку і куплю наступні, які будуть виходити. Ця серія, на мою думку, має суспільну цінність і буде дуже корисним джерелом інформації для школярів. Тому якщо б Міносвіти, чи Мінкультури, чи інші національні чи міжнародні донори вирішили надати грант авторам на підготовку таких видань, то я б була б на 100% за таку ідею. Оскільки така література є важливою у процесі формування світогляду та цінностей наших майбутніх поколінь.
:)Я б взагалі не підтримала ідею ВИДАВАТИ книжки грантовим коштом. Хіба що поетичні збірки:) На мій погляд, такий підхід остаточно поховає вітчизняну літературу. Бо у видавця не буде мотивації розповсюджувати книгу, вона так і лишиться припадати порохом на складі. Тож недарма я на початку згадувала про "Коронацію слова", та й тема має назву "грантова підтримка української літератури". Це наприклад можуть бути такі проекти: 1. Підтримка літературних конкурсів; 2. Підтримка промотурів; 3. Підвищення юридичної обізнаності письменників і літагентів; 4. Громадський моніторинг видавництв на предмет виконання ними зобов"язань перед письменником; 5. Формування позитивного сприйняття громадою вітчизняної літературної діяльності. Тощо...
Коментарі
Дякую, за озвучене питання! Справді, цікаво. Адже, рівень розвитку літератури є виразником рівня розвитку суспільства і водночас формує його. Літературні об'єднання - це, безсумнівно, громадські організації. Чому ж тоді цей сектор лишається поза увагою?
І цікаво було б дізнатися бачення самої пані Маріанни, щодо можливостей і формату такої підтримки?
Відіслав пані Маріанні коментар
Теж дякую за озвучене питання, Сергію! До цього часу я знаю лише про приватну ініціативу панів Логуш з конкурсом «Коронація слова». Те що вони роблять, безперечно, дуже важливо. Але, звичайно, одних Логушів недостатньо. А поле діяльності дуже широке, юна українська література, в особі молодих письменників, потребує різнопланової підтримки. Починаючи з інформаційної (куди звертатися, щоб надрукувати твір?), до правової — на рівні письменник-видавець (як правильно підписати угоду, щоб тебе не «кинули»?). І це тільки частина з елементарних питань, якими найчастіше задаються молоді митці. Я краєчком вуха чула, що у світі існують гранти на написання творів. Треба ж письменнику за щось жити, поки він ще пише, а не друкує? Подейкують, що знаменита нині Джоан Роулінг у свій час отримала такий грант, поки писала початок «Поттеріани».
Шкода, що в Україні не існує грантової підтримки української літератури. Хоча молоді письменники, що є членами літературних об'єднань виконують не менший обсяг роботи, ніж активісти молодіжних громадських організацій.
Європейський культурний фонд www.eurocult.org надає такі види фінансової підтримки:
Надання грантової підтримки ОГС у сфері культури.
Надання грантової підтримки окремим особам
Перевага надається ОГС у сфері культури та окремим митцям
Сергію, деякі українські донори також надають підтримку митцям, в тому числі й письменників. Ось наприклад http://i3grants.org/uk/pages/about або http://openukraine.org/ua/programs/horizons/cultural-fellowships
думаю, початківцям у громадському секторі цей розділ порталу стане в нагоді https://gurt.org.ua/donors/
Дякую, друзі, за таку вичерпну інформацію! Буду вивчати і долучати до співпраці письменників з літоб*єднань.
Про фінансування, що надає фонд Арсенія Яценюка та Рената Ахметова, знала й раніше. Але хотілося, щоб таких донорів організацій було більше та й пропозиції щодо фінансування мистецьких акцій були більш різноманітними. Чому проблеми СНІДУ, ксенофобії, насильства актуальніші в Україні, ніж проблеми культури? Тарасе, а чи не проходила така акція як у Харкові щодо культурного менеджменту? Культурний менеджмент – це специфічний різновид менеджменту, тому потребує специфічних підходів.
О так! Дійсно, культура, це актуальна тема сьогодення. Про культуру не варто ніколи забувати. Бо потім, про культуру ми будемо тільки згадувати.
Доброго дня всім. Таке питання...
Пані Маріана підняла дійсно серйозне питання стосовно грандів для письменників. Для мене ця тема теж цікава, бо, наприклад, щоб написати свою книгу, мені треба не тільки працювати з інформацією, але й добряче поїздити по країні.
Але крім цього в мене є ще деякі проекти які пов*язані із літературою, і з письменниками. Однак крім цього вони пов*язані паралельно з туризмом, будівництвом та сільським господарством. Як бути у цьому випадку? Чи можна отримати гранд на такий проект?
Дякую
Доброго дня. Нове тисячоліття продукує багато нових тем, ідей, що є благодатним матеріалом для розвитку української літератури. Справді, актуальним питанням залишається видання творів молодих талановитих митців, зокрема письменників, які сприяють розбудові України, утвердженню державності, є справжніми патріотами країни. Завдяки молоді українська література може зайняти гідне місце у світовій. Тому важлива фінансова підтримка у виданні власних та колективних збірок літературних студій. Хочеться вірити, що нарешті цьому буде надано пріоритетного значення.
Дякую.
Думаю, жоден адекватний традиційний фонд не надасть підтримку конкретному авторові на написання конкретної книги. Критерії відбору конкурсантів будуть завжди дуже суперечливими та неоднозначними, я б навіть сказав що об'єктивними вони бути не можуть (література - це справа смаку, що не кажи, а крім смаку - світогляду, цінностей і т.п.). Але письменницькі об'єднання можуть "вписатися" в грантові програми які на перший погляд не мають жодного відношення до письменництва. Наприклад, проведення тренінгів для молодих (графоманів) письменників з проблем гендеру, толерантності, демократичних цінностей, тощо. Або під конкретну грантову програму провести конкурс творів з даного питання (що цікавить донора), і в якості призу - видання книжки переможця. Якщо гора не йде до Магомету...
Думаю, жоден адекватний традиційний фонд не надасть підтримку конкретному авторові на написання конкретної книги. Критерії відбору конкурсантів будуть завжди дуже суперечливими та неоднозначними, я б навіть сказав що об'єктивними вони бути не можуть (література - це справа смаку, що не кажи, а крім смаку - світогляду, цінностей і т.п.). Але письменницькі об'єднання можуть "вписатися" в грантові програми які на перший погляд не мають жодного відношення до письменництва. Наприклад, проведення тренінгів для молодих (графоманів) письменників з проблем гендеру, толерантності, демократичних цінностей, тощо. Або під конкретну грантову програму провести конкурс творів з даного питання (що цікавить донора), і в якості призу - видання книжки переможця. Якщо гора не йде до Магомету...
Михайло Ізюмський, а чому б й ні? Якщо книга має конкретні цілі, не абстрактну тему, наприклад як "Чорний Ворон. Залишинець" Шкляра, або книга Максима Кідрука про мандри, то мені здається отримати гранд можна... Крім того, я дуваю, що і під будь-яку іншу книгу можна отримати гранд, якщо заявити про неї, наприклад так - "як вклад у розвиток класичного детективу в українській літературі". Вважаєте, що не вийде?
Ось знайшла цікаве про літературні стипендії:
http://www.kijow.polemb.net/index.php?document=2687
Маріанна Малина, цікава тема, але не кожен письменник може дозволити собі поїхати кудись аж на 3 місяці. Крім того, не зазначено, за які кошти має харчуватися письменник, їздити на зустрічі, і найголовніше як на мене - "список перекладів/публікацій, мотиваційний лист та творчий план". Тобто для початківців ця програма не доступна. А про проблеми першого видання ти й сама знаєш.
Я пішла далі шукати на просторах інету за темою. Нашла ще ось таке:http://www.openspace.ru/literature/events/details/16186/
Миколо, я згодна з тобою, особливо в частині роз"яснення форми подачі заявки. Навіть мені не зрозуміло, що то таке "мотиваційний лист". Непогано б було, якби проводились тренінги для письменників де б роз"яснювалися такі нюанси.
в капіталістичних умовах, письменник співпрацює з агентами, в завдання яких і входить пошук грошей. коли вони гроші знаходять, тоді напрягают творчих людей, говорять про дедлайни, контракти... отже у вас є два варіанти: підвищувати свої компетенції у пошуку ресурсів і написанні заявок, паралельно пишучи свій твір, публікуючи куски в інтернеті чи невідомих журналах, або ж працювати з фахівцями, пристаючи на їх умови і ділячись з ними заробленими грошима, якщо це взагалі можливо в нашій країні :)
Маріанна Малина знову таки все класно, але... виїзд в іншу країну, а чи в багатьох письменників є закордонний паспорт? Я маю на увазі початківців і тих хто видав книгу вперше. Крім того. або оплачує, або не оплачує, або оплачує частково. Моє бачення таке - грант має забезпечувати письменникові той самий рівень доходу, який в нього був і навіть трохи більший на весь протяг написання книги. Зрозуміло, що в цьому випадку має бути якийсь дедлайн, але я наприклад згоден на такі умови, якщо мені забезпечуть все, що може знадобитись.
Саме в цих "капіталістичних умовах" існують стипендії та гранти для письменників. В Радянському союзі існував інший механізм (союз письменників і держзамовлення):)
За літературних агентів: в мене, наприклад, він є. Але... не те що письменник, а й літагент НЕ живе за гроші від літератури:) От такий парадокс. А мова йде про професіоналізм у цій сфері. Скажіть, звідкіля він візьметься? Ситуація, коли в країні література знаходиться на рівні художньої самодіяльності, не є нормальною. У нас усі сучасні письменники, ще трохи "ш"ют на дому" (працюють юристами,економістами, сценаристами, трактористами тощо). За таким підходом, скоро, як влучно сказав Андрій Ковальський, про культуру ми будемо тільки згадувати.
Повністю згодна з Тарасом, що й митцям варто "підвищувати свої компетенції у пошуку ресурсів і написанні заявок, паралельно пишучи свій твір, публікуючи куски в інтернеті чи невідомих журналах". І, звісно, шукати, а не чекати поки хтось запропонує грант чи участь у якійсь програмі. Жоден аплікант ніколи не дізнається, яким має бути мотиваційний лист, поки не напише з десяток. А тим кому цікаві можливості, гранти на поїздки для митців від того-таки Єврокульту http://www.eurocult.org/grants/step-beyond-travel-grants/
Пане, Михайло Ізюмський!
Переконана, що "адекватний традиційний фонд не надасть підтримку конкретному авторові" доти, доки не розумітиме, що в основі будь-якої свободи - свобода творча. І якщо поглянути на нашу історію, то почасти літературне і культурне середовище залишалися останніми бастіонами свободи. І чи не їм ми маємо дякувати,що взагалі знаємо "про проблем гендеру, толерантності, демократичних цінностей".
І, вже вибачте мені, але приплетення "графоманів", у розмову про літературу, видається образливим і не фаховим.
Окрім, підтримки окремих авторів (в Україні, до речі, МБФ "Смолоскип" надає стипендійну підтримку молодим творчим людям), можлива підтримка, видань, об'єднань, конкурсів, заходів, підтримка використання нових технологій у мистецтві...
І є літературні критерії, є фахівці у цій справі - літературні критики, які можуть оцінити твір. Як у кожній справі - це мають робити професіонали, яких, за бажання, будь-якому фонду не складно залучити.
Письменникам-початківцям дуже раджу почитати книгу Міхаіла Вєллєра "Доліна ідолов". Там описано його шлях в письменництві, людина поставила собі мету стати класним письменником і дуже багато зробила для її досягнення. На початку 90-х його твір "Пріключєнія майора Звягіна" мав рекордні показники продажів (до речі, теж феноменальна книга, яка змінила моє життя, і в контексті цієї дискусії також актуальна. Шкодую що не прочитав раніше, але все більше складається враження що потрібні книги приходять в твоє життя саме тоді коли треба). Більше ніж переконаний що гроші не зроблять з людини письменника, ніякі гранти не допоможуть. Треба багато працювати над собою і багато вчитися.
читав колись Веллєра ))
"Михаи́л Ио́сифович Ве́ллер (род. 20 мая 1948, Каменец-Подольский, Украинская ССР) — российский писатель, член Российского ПЕН-Центра" Цієї інформації з вікіпедії, думаю, для розумних людей цілком достатньо:) РОСІЙСЬКИЙ письменние, хоч і народився в Україні. Російською писати економічно вигідно, недарма багато хто з українців подався на російський ринок. А річ йде про підтримку саме української культури і української літератури. До того ж не ведеться мова про якихось "письменників-початківців", а про стан вітчізняної літератури.
А Вєллєр, на мій погляд, так і не став "классним письменником":) Попса, вона і є попса.
Про смаки не сперечаються. Я навів його не як приклад класного письменника, а як приклад того, що людина ЗРОБИЛА ДЛЯ ТОГО ЩОБ стати класним письменником. Стосовно того що "російською писати економічно вигідно", по-перше, й співати економічно вигідно російською, але є, наприклад, ВВ, яких знають у всьому світі (і в тій самій РФ зокрема), по-друге, напишіть так, щоб вашу книгу українською теж купували. Слабо? Українським письменникам для цього потрібні гранти? А з грантами їхні книжки будуть популярними, Ви в це вірите?
Пане Михайло, літературні об'єднання, так само займаються громадською роботою. То чому ж одним громадським секторам підтримка потрібна, а іншим ні???
Звідки, така зверхність?
І якщо ця сфера має певну творчу своєрідність, то не відмахуватись потрібно (бо це і є прояв слабкості), а враховувати їх і шукати своєрідні підходи.
Пане Михайле, а це часом не ваші вірші? http://www.infmed.kharkov.ua/SocReabD3_1_16.htm І який ваш рецепт, щоб стати відомим?
На ваш погляд, пане Михайло, гранти потрібні російським, польським, німецьким, англійським письменникам, але тільки не українським? Так? Дивна антипатріотична позиція... До того ж, як справедливо зауважує пані Юлія, літературні об"єднання це ті ж громадські організації.
Прикольно:)
Вірші я пишу виключно для друзів щоб їх розважити, вони переважно іронічні або гумористичні. Ну і точно ніколи не прагнув здобути завдяки віршам або есеям відомість:)
Тут, на ГУРТі, до речі, теж було не раз, ось зокрема такий ліричний віршик https://gurt.org.ua/blogs/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%20%D0%86%D0%B7%D1%8E%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/70/
нічого такий вірш. слава Богу, що я свою писанину ніде не викладав. але я підтримую Михайла і Маряну. Колежанки, звідки стільки патерналізму?
Пані Маріанна, а заява про те що "Російською писати економічно вигідно" це патріотично? І я не проти грантів для літературних об'єднань як громадських організацій. Я тільки стверджую що гроші не зроблять з людини письменника, от і все! Тарасе, патерналізм і є. Люди сумують за "союзами письменників" з їхніми матеріальними благами, тільки от чомусь в колишньому СРСР найпопулярніші поети та письменники не були їх членами, а тих кого друкували багатомільйонними накладами зараз ніхто й не згадає.
З любові до справжнього українського слова і літератури... і намагання їм допомогти...
На мою скромну думку кандидата філології, підстав для аж таких узагальнень, пане Михайле, немає.
Мені зовсім не хочеться з вами сперечатися, бо впевнена, що кожен і кожна у громадській сфері потрібен і не можна нехтувати жодною сферою.
Тому я не розумію, вашого упередженого ставлення. Можливо, я помилилась, тоді вибачте.
Не може бути кособоко розвиненого громадського суспільства, де окремі сфері пріорітетні, а інші - хай самі себе рятують.
І я дуже вдячна, пані Мар'яні за підняту тему! Сподіваюсь, вона і надалі опікуватиметься цим питанням)
Ще колись теж на ГУРТі в коментарях писав (тема була про активність донорів у соціальних мережах):
"Почесним донором УРСР був дід мій,
Тепер я донорів шукаю в соцмережах.
Раніше кров здавали постраждалим у пожежах,
Тепер за доларом полюють грантоїди":))))
До речі, 2007- Ворд підкреслює слово "грантоїд" і пропонує заміну "гранітоїд". "Ворд кагбе намєкаєт":)))
Ну і що тут трапилось? Тема дискусії «Чи існує грантова підтримка розвитку української літератури?». Кожен є експертом у своїй галузі і двох експертів з одним поглядом на одну і ту ж річ не існує. У кожного свій життєвий досвід. Інформацію про грантову підтримку можуть надати ті, хто надає гранти. Інформацією про власний досвід із залучення грантів можуть поділитись і ті, хто їх отримує. Для чого ж входити в дискусію виключно заради того, щоб просто поговорити?
Пане Михайло, про економічну вигоду, це просто констатація факту:) Це добре, що ви не проти... Тільки чомусь так агресивно налаштовані:)
Гроші, безперечно, не зроблять з людини письменника. Але з таким підходом до проблем вітчизняної культури, прошу не дивуватися, коли в книгарні на полицях лишаться тільки рускоязичниє Вєллєри.
Пані Маріанно, на мій погляд найкращим шляхом довести свій патріотизм та піклування про вітчизняну культуру для письменника є написання цікавої та корисної книжки, яку б зайняла місце на полицях українських книгарень та витіснила звідти ненависних Вам Вєллєрів. Це складно? дуже складно! Це неможливо? Немає нічого неможливого! А з підходом "вєчєром дєньгі - утром стулья" ми з Вами дуже довго розвиватимемо культуру:) Завтра, до речі, збираюсь сходити в "Книгарню Є" (там Вєллєрів не продають:) та купити Вашу книжку - на мій погляд це найкраще що може зробити громадянин для розвитку української літератури.
Пане Сергію, мені здається що ми ще залишаємось "в руслі" заданої теми, тільки тепер вже говоримо не про існування, а про доцільність грантової підтримки української літератури і способів такої підтримки.
Дякую, Сергію, за те що повертаєте розмову в конструктивне русло.
и тема затихла... сумно... сподівався отримати відповіді...
Тема продовжується... є дзвінки і зустрічі. Літо трохи вибиває людей з дискусії
про літо згоден - пора відпусток та городів... що ж може вдасться з кимось зустрітись восени...
Якщо тема дискусії «Чи існує грантова підтримка розвитку української літератури?», то її, звісно, не існує (підтримки)) Але мені здається, хто шукає, той знаходить - спонсорів, гранти і таке інше. На абстрактну тему розвитку української молодої літератури навряд чи хтось готовий виділяти гроші за нинішньої ситуації, та і взагалі.
Для того, щоб з"явилася приватна ініціатива, ця справа дійсно має бути прибутковою. Або ж цим має опікуватися держава, бо культура - запорука розвитку суспільства, зрештою, щось же треба читати і вивчати в школі.
Але, як на мене, проблему фінансування можна вирішити на приватному рівні - для конкретної людини, для певної організації через особисті зв"язки можна отримати підтримку.
Якщо тема дискусії «Чи існує грантова підтримка розвитку української літератури?», то її, звісно, не існує (підтримки)) Але мені здається, хто шукає, той знаходить - спонсорів, гранти і таке інше. На абстрактну тему розвитку української молодої літератури навряд чи хтось готовий виділяти гроші за нинішньої ситуації, та і взагалі.
Для того, щоб з"явилася приватна ініціатива, ця справа дійсно має бути прибутковою. Або ж цим має опікуватися держава, бо культура - запорука розвитку суспільства, зрештою, щось же треба читати і вивчати в школі.
Але, як на мене, проблему фінансування можна вирішити на приватному рівні - для конкретної людини, для певної організації через особисті зв"язки можна отримати підтримку.
Цікава дискусія щодо грантової підтримки української літератури. Можливо і справді її не існує, оскільки питання - що підтримувати - дуже важливе тут. Я наприклад, ще кілька місяців тому купила і прочитала книгу "Фіолетові діти" пані Маріанни Малиної (як зазначає пан Михайло - найкраще, що може зробити громадянин для підтримки літератури). Книга мені сподобалася, цікавий детектив, наступного разу буду шукати інші книги цієї авторки. І це нормальний процес. Але я б ніколи не підтримала ідею, щоб такі книги видавалися на грантові кошти, оскільки така книга - це задоволення (чи незадоволення) для кожного окремого читата, для кожної людини. Вона не несе суспільної цінності. Я прочитала, мені сподобалося. Сподобалося, куплю ще... ось і все :) і сподіваюся, що автор отримає свій гонорар.
Можу також навести і інший приклад. Це серія книжок "12 балів" - про відомих особистостей України. Знову таки, я купила 4 книги, які уже вийшли з друку і куплю наступні, які будуть виходити. Ця серія, на мою думку, має суспільну цінність і буде дуже корисним джерелом інформації для школярів. Тому якщо б Міносвіти, чи Мінкультури, чи інші національні чи міжнародні донори вирішили надати грант авторам на підготовку таких видань, то я б була б на 100% за таку ідею. Оскільки така література є важливою у процесі формування світогляду та цінностей наших майбутніх поколінь.
:)Я б взагалі не підтримала ідею ВИДАВАТИ книжки грантовим коштом. Хіба що поетичні збірки:) На мій погляд, такий підхід остаточно поховає вітчизняну літературу. Бо у видавця не буде мотивації розповсюджувати книгу, вона так і лишиться припадати порохом на складі.
Тож недарма я на початку згадувала про "Коронацію слова", та й тема має назву "грантова підтримка української літератури".
Це наприклад можуть бути такі проекти:
1. Підтримка літературних конкурсів;
2. Підтримка промотурів;
3. Підвищення юридичної обізнаності письменників і літагентів;
4. Громадський моніторинг видавництв на предмет виконання ними зобов"язань перед письменником;
5. Формування позитивного сприйняття громадою вітчизняної літературної діяльності.
Тощо...
Мар"яно, так ти готова експертка!)
ага залишилось тільки гроші виділити і Маріана їх витратить на підняття української літератури :) Можна мені трошки в допоиогу пропаганди :)?
Так, у неї є досвід.
Президентом Ірландії став поет http://litakcent.com/2011/10/31/prezydentom-irlandiji-stav-poet/