Увiйти
+ Пiдписатися
Крим, «Розвиток спроможності ІГС реформувати Україну»
12 жовтня 2010 р. в м. Сімферополь відбулася робоча зустріч представників кримських громадських організацій, які брали участь у презентації проекту Ресурсного центру ГУРТ «Розвиток спроможності ІГС реформувати Україну» 7 жовтня.
Як приклад інтеграції, розглянуто досвід Мережевого проекту Су Чо Осака, Таіланд.
Створено глобальна мережа провідних соціальних підприємців з 60 країн, чисельністю більше 2 000 чоловік. Розроблено модель співробітництва учасників Мережі з метою розвитку своїх нових ідей. Щоб розширити результати діяльності кожного учасника створена структура, необхідна для індивідуального зростання кожного учасника Мережі. Розроблена система задоволення потреб усіх учасників в професійному житті. Відбувається підтримка особистої і професійної діяльності.
Керівник Мережі залучає фінансування на національному та міжнародному рівнях для розвитку нової концепції дружньої мережі співпраці.
Учасники повинні динамічно розвивати всю Мережу, а не себе в поодинці. Крім того, співпраця приводить до виникнення нових ідей, ведеться видавнича діяльність, видаються гранти для учасників Мережі для реалізації нових ідей. Ідеї та принципи Мережі застосовуються і в державному секторі.
Кінцевою метою Мережі є сприяння розвитку учасників Мережі.
Ще одним прикладом співпраці ІГС є «Регіональна мережа експертів для відкриття бізнесу», Люксембург.
1,2,3,GO є міжрегіональної мережею з більш ніж 290 експертів у наданні допомоги підприємцям.
Надається допомога у розробці успішних бізнес-планів для інноваційних підприємств у Loraine, Luxembourg, French-speaking Belgium and Trier.
Мережа консультує майбутніх підприємців про те, як скласти бізнес-плани. Розроблені плани оцінюються експертами Мережі. Кращим бізнес-планів дається бізнес-старт.
Надається допомога у кредитуванні, і оплачується частина відсотків, що стягуються за банківським кредитом.
За 7 років розроблено 750 бізнес-планів, створено 160 нових компаній і 900 робочих місць. Основною перевагою бізнес-схем Мережі є можливість розвивати транскордонні контакти міжрегіонального характеру, вихід бізнесу за межі свого регіону. Механізм зворотного зв'язку з експертами дозволяє створити міцну основу для розвитку.
Солдатова Світлана (Сімферополь), викладач економічного факультету ТНУ, директор Бізнес-центру ТНУ, ГО “Ліга молодих економістів” наполягає на тому, що виникла необхідність навчатися далі, необхідно створювати каталог надавачів послуг.
Кіріченко Наталля (Судак), бізнес-асоціація, готова попрацювати з громадськими організаціями судакського регіону задля створення реєстру громадських організацій, ІГС Криму.
Шамков Юрій (Сімферополь), Кримський громадський медіа-портал, ГО «Демократичні та громадські ініціативи», журналіст. Запропонував розширити територію дії медіа-порталу додатково для 2-3 регіонів для бажаючих освітлювати свою діяльність.
Віхарєва Тамара (Євпаторія), Голова ГО «Євпаторійський інформаційно-консультаційний центр», запропонувала кримським ГО інтегруватися у блогову мережу тренерів-надавачів послуг ГУРТа.
Як приклад інтеграції, розглянуто досвід Мережевого проекту Су Чо Осака, Таіланд.
Створено глобальна мережа провідних соціальних підприємців з 60 країн, чисельністю більше 2 000 чоловік. Розроблено модель співробітництва учасників Мережі з метою розвитку своїх нових ідей. Щоб розширити результати діяльності кожного учасника створена структура, необхідна для індивідуального зростання кожного учасника Мережі. Розроблена система задоволення потреб усіх учасників в професійному житті. Відбувається підтримка особистої і професійної діяльності.
Керівник Мережі залучає фінансування на національному та міжнародному рівнях для розвитку нової концепції дружньої мережі співпраці.
Учасники повинні динамічно розвивати всю Мережу, а не себе в поодинці. Крім того, співпраця приводить до виникнення нових ідей, ведеться видавнича діяльність, видаються гранти для учасників Мережі для реалізації нових ідей. Ідеї та принципи Мережі застосовуються і в державному секторі.
Кінцевою метою Мережі є сприяння розвитку учасників Мережі.
Ще одним прикладом співпраці ІГС є «Регіональна мережа експертів для відкриття бізнесу», Люксембург.
1,2,3,GO є міжрегіональної мережею з більш ніж 290 експертів у наданні допомоги підприємцям.
Надається допомога у розробці успішних бізнес-планів для інноваційних підприємств у Loraine, Luxembourg, French-speaking Belgium and Trier.
Мережа консультує майбутніх підприємців про те, як скласти бізнес-плани. Розроблені плани оцінюються експертами Мережі. Кращим бізнес-планів дається бізнес-старт.
Надається допомога у кредитуванні, і оплачується частина відсотків, що стягуються за банківським кредитом.
За 7 років розроблено 750 бізнес-планів, створено 160 нових компаній і 900 робочих місць. Основною перевагою бізнес-схем Мережі є можливість розвивати транскордонні контакти міжрегіонального характеру, вихід бізнесу за межі свого регіону. Механізм зворотного зв'язку з експертами дозволяє створити міцну основу для розвитку.
Солдатова Світлана (Сімферополь), викладач економічного факультету ТНУ, директор Бізнес-центру ТНУ, ГО “Ліга молодих економістів” наполягає на тому, що виникла необхідність навчатися далі, необхідно створювати каталог надавачів послуг.
Кіріченко Наталля (Судак), бізнес-асоціація, готова попрацювати з громадськими організаціями судакського регіону задля створення реєстру громадських організацій, ІГС Криму.
Шамков Юрій (Сімферополь), Кримський громадський медіа-портал, ГО «Демократичні та громадські ініціативи», журналіст. Запропонував розширити територію дії медіа-порталу додатково для 2-3 регіонів для бажаючих освітлювати свою діяльність.
Віхарєва Тамара (Євпаторія), Голова ГО «Євпаторійський інформаційно-консультаційний центр», запропонувала кримським ГО інтегруватися у блогову мережу тренерів-надавачів послуг ГУРТа.
- 13.10.2010
Сергій Сухобойченко 
7
Коментарі
Тема сотрудничества бизнеса и общественных организаций пока не достаточно «на слуху», слабо освещена в научно-методической литературе (особенно в русскоязычной). Как правило, фокус рассмотрения данного вопроса бывает нацелен на такие виды корпоративной социальной ответственности бизнеса, как благотворительность, гуманитарную помощь
нуждающимся, финансовую и материальную поддержку социально уязвимых слоев населения.
Крылатая фраза «Успех – это совместная работа!» подтверждается сотнями и тысячами примеров совместной работы бизнеса и негосударственных организаций.
На «предпринимательской арене» возникло новое явление — социальное предпринимательство и социальное предприятие. Эксперты ПРООН образно назвали социальное предприятие «новой моделью для сокращения бедности и создания рабочих мест» . Социальное предприятие — это частное независимое предприятие, предоставляющее услуги (или производящие продукцию) с основной целью, направленной на благополучие местного сообщества (в большей степени, чем на получение прибыли). Социальные предприятия работают в различных областях, занимаются широким спектром видов деятельности.
Среди причин возникновения социальных предприятий эксперты называют то, что при переходе к рынку удар кризиса приняла на себя социальная сфера. Одновременно усилилась диверсификация потребностей различных групп населения. При этом государство не успевает, а «традиционный» бизнес не достаточно заинтересован в работе по удовлетворению этих потребностей.
В ответ на данные вызовы социальные предприятия во многих странах мира
постепенно занимают эти новые ниши в обществе, дополняя и замещая роль государственных организаций и «традиционного» бизнеса. Часто социальные предприятия принадлежат группам граждан и управляются коллективно. Характерными чертами социальных предприятий являются также инновационность и видовое разнообразие при одновременной локализации деятельности
(ориентации на нужды местного сообщества).Среди причин возникновения социальных предприятий эксперты называют
то, что при переходе к рынку удар кризиса приняла на себя социальная сфера.Одновременно усилилась диверсификация потребностей различных групп населения. При этом государство не успевает, а «традиционный» бизнес не достаточно заинтересован в работе по удовлетворению этих потребностей. В ответ на данные вызовы социальные предприятия во многих странах мира
постепенно занимают эти новые ниши в обществе, дополняя и замещая роль государственных организаций и «традиционного» бизнеса. Часто социальные предприятия принадлежат группам граждан и управляются коллективно.
. Характерными чертами социальных предприятий являются также инновационность и видовое разнообразие при одновременной локализации деятельности
(ориентации на нужды местного сообщества).
Социальные предприятия, как правило, строят свою деятельность, используя различные ресурсы. Сюда входят и государственные субсидии, и коммерческая прибыль, и частные пожертвования. Часто эти источники средств дополняются средствами программ и грантов, а также волонтерским трудом. Оценивая вклад социальных предприятий в решение социально-экономических проблем, эксперты подчеркивают, что эти предприятия предоставляют доступ к базовым услугам (социальным, образования, здравоохранения) в рамках местных сообществ, в том числе для людей, которые не в
состоянии оплатить эту услугу.
При этом расширяется вовлечение местных ресурсов в развитие сообществ, повышается эффективность их использования. Социальные предприятия продвигают новые модели демократического управления (участия), способствуют вовлечению людей в процессы принятия
решений. Одновременно происходит создание новых рабочих мест, в том числе для социально уязвимых групп населения. В целом достигается позитивное влияние на экономику, в том числе через содействие выходу части экономической деятельности «из тени».
Развитие сотрудничества предпринимательских кругов и НПО – это непрерывный процесс, в котором необходимо постоянно идти вперед, развивая и совершенствуя его. В связи с этим, принимая во внимание актуальность реализации принципов Глобального договора, можно использовать их для выработки
перспективных направлений совместной работы. Поэтому приведу ниже все 10 принципов Глобального договора, которые можно распространить и на общественные организации:
Принцип 1. Поддерживать и уважать защиту международно провозглашенных
прав человека.
Принцип 2. Принять меры к тому, чтобы не быть замешанными в нарушении
прав человека.
Принцип 3. Поддерживать свободу объединений и признание на деле права на
заключение коллективного договора.
Принцип 4. Выступать за устранение всех форм принудительного труда.
Принцип 5. Выступать за полное искоренение детского труда.
Принцип 6. Содействовать ликвидации дискриминации в сфере труда и занятости.
Принцип 7. Способствовать предупреждению негативных воздействий на окружающую среду.
Принцип 8. Предпринимать инициативы, направленные на повышение ответственности за состояние окружающей среды.
Принцип 9. Поощрять создание и распространение экологически чистых технологий.
Принцип 10. Бороться против всех форм коррупции, включая вымогательство
и взяточничество.