22 березня я вперше отримала нагоду стати учасником конференції “5-ий День Інформаційних технологій для НУО”, організованої компанією “Microsoft Україна” і Ресурсним центром ГУРТ.

Інформація та знання, які я почерпнула на цьому унікальному заході, стали стимулом для мене поділитись і з іншими читачами Гурту.

Конференція пройшла цікаво і насичено завдяки програмі, за якою час виступу одного спікера тривав 20-25 хв. Завдяки цьому аудиторія не встигала заснути, як це часто буває під час довжелезних монотонних промов на багатьох конференціях.

Зупинюсь на кількох моментах, що мені запам’ятались найбільше. Центральною темою конференції була проблема безробіття молоді та шляхи її подолання. За даними, презентованими на конференції, на сьогодні близько 20 відсотків молоді в Україні не є працевлаштованою.

Надзвичайно корисним завдяки практичних порадам став виступ керівниці HR департаменту Американської торгової палати в Україні Анна Радиш. Вона виокремила чимало труднощів, з якими стикаються молоді випускники і студенти старших курсів при працевлаштуванні. Перелічені пані Анною проблеми видались дуже знайомими й особисто мені. Після закінчення ВУЗу студентові не лише не просто знайти роботу, а й важко виробити належний підхід до робочого середовища. Як зауважила Анна Радиш, темп робочого дня на підприємстві відрізняється від насиченості за темпами навчання, коли кожного дня студенти дізнаються щось нове. Часто, попрацювавши півроку у певній організації молодим випускникам може здаватись, що вони нічого суттєвого не навчились, робота не стимулює їх професійний і особистий розвиток, вони просто застрягли на одному місці. Багато молодих спеціалістів у цей період кидає роботу і намагається знайти щось інше. На думку пані Анни, досвідченого фахівця по підбору персоналу, іноді варто трішки почекати і, попри бажання кинути все і змінити сферу діяльності, дати собі більше часу на адаптацію до нового робочого середовища.

Які ж саме навички прагнуть бачити роботодавці у кандидатурі молодого спеціаліста без ґрунтовного досвіду роботи? По-перше, це так звані hard skills:

• академічна підготовка
• вміння працювати з інформацією
• логіка, уміння робити висновки
• знання іноземних мов і комп’ютерні навички.

Проте, не лише вище перелічені навички є запорукою успішної співбесіди. Для отримання достойної роботи важлива також наявність softskills, а саме: уміння презентувати себе, мотивація, позитивний настрій, ініціативність, мобільність та енергійність. Це є ті характеристики, на які звертає увагу «хороший роботодавець» - компанія чи підприємство з позитивною репутацією. Саме на «хороших роботодавців» рекомендувала звертати увагу HR директор. Важливо для молодих спеціалістів також “зняти корону”, тобто бути готовими опановувати нові навички. Часто дипломований молодий випускник вважає, що знає все, тоді як теорія і практика – різні речі. І важливим є також розставатись з колишнім колективом та керівництвом друзями, оскільки у майбутньому вам можуть знадобитись рекомендації – усні або ж письмові. Та й позитивні відгуки – лише плюс у вашому резюме.

Тетяна Гончарук поділилась своїм досвідом волонтерства у ГУРТі. Попрацювавши півроку як волонтер, Тетяна приєдналась до колективу ГУРТа уже як штатний працівник. Волонтерство – це не просто панацея від безробіття. Бути волонтером у омріяній вами сфері діяльності означає набути безцінного досвіду, нестача якого і головною перешкодою отримати роботу вашої мрії.

Важливою проблемою, про яку я, чесно кажучи, ніколи не задумувалась до цього, є працевлаштування інвалідів. Інвалідам у нашому суспільстві дуже важко знайти роботу. Більшість роботодавців навіть не розглядає їхнє резюме. Іншою проблемою є те, що багато інвалідів стають пасивними і не хочуть навчатись чогось нового. Заклик прозвучав чіткий: навчатись і освоювати потрібні навики для роботи, хоча це може бути непросто і, швидше за все, займе більше часу, ніж у здорової людини. Учасники конференції дали наступні поради для працевлаштування інвалідів: освоювати комп’ютерні навики, адже оплачувана робота в Інтернеті – це реальність сьогодення; вчити англійську мову; звертатись з проханням з допомогою про працевлаштування у центри зайнятості та НУО, які займаються цими питаннями. На жаль, на сьогодні немає соціальної мережі чи достатнього рівня контактування між громадськими організаціями, центрами працевлаштування, і роботодавцями, які хочуть брати на роботу інвалідів. Проте це можливо, і така ідея, сподіваюсь, буде реалізована завдяки учасникам конференції.

Хочу особисто подякувати усім учасникам конференції, організаторам і доповідачам за відкритість та неоціненний досвід, яким вони поділились.