•  

+ Пiдписатися

Творчість і споживацтво   

В попередньому записі цього блогу я писав про співвідношення понять героїзму та споживацтва. Фактично, головною думкою було те, що герої (і Громадські діячі з великої літери як їх різновид) йдуть на жертви заради споживачів-обивателів, заради того щоб вони могли споживати ще більше, ще краще або, принаймні, повернулися до попереднього, втраченого рівня споживання. І тому дивно з вуст людей, які прагнуть геройських лаврів, чути зневажливі зауваження щодо споживачів та їхньої “споживацької ментальності”.
Коментуючи запис, Тарас Тимчук підняв тему творчості в контексті споживацтва. Дійсно, крім героїв споживачам протиставляються також і творці. Спільне у них з героями те, що вони роблять значний внесок в розвиток цивілізації (під творцями я маю на увазі не тільки художників та мультиплікаторів, поетів та письменників, але й вчених, видатних інженерів, лікарів, тощо). Різниця між ними та героями полягає у наявності або відсутності фактору жертовності, хоча, звичайно, творець може бути героєм, якщо заради творчості чимось пожертвує. А може й не бути, якщо не пожертвує, але при цьому творцем бути не перестане.
Так от, яка залежність між творцями і споживачами?
На це питання хочу відповісти словами одного з найповажніших мною публіцистів Алєксандра Ніконова, з книги «Судьба цивилизатора…». В блозі я вже цитував Ніконова: в його книжках знаходжу дуже добре сформульовані думки та позиції, які маю сам, тому зручно їх використовувати у вигляді цитат.
«Но для того чтобы науки развивались, пьесы писались, Леонардо творил, а цивилизация, соответственно, росла, нужно, чтобы технический уровень цивилизации позволял ее носителям иметь свободное от каторжного труда время. Другими словами, чтобы росла культура, помимо творцов, должны появиться бездельники, которые покупают картины, пьесы, автомобили, яхты, книги, путешествия и искусства, достижения науки — вкладывая тем самым деньги в развитие экономики и искусства, создавая новые рабочие места, платя налоги. А уж последние идут на науку, культуру и строительство инфраструктуры… Цивилизации нужен Потребитель.
… сегодняшний мир не делится по черно-белому признаку на тех, кто целиком отдается созиданию и цивилизаторству, и на тех, кто исключительно (потребляет). Подавляющему большинству приходится делать и то, и другое. Заслуга Современности, на которую так наезжают традиционалисты, в том, что она создала Средний класс и создала досуг для большинства населения. Досуг, который превратился в одну из богатейших сфер экономики. Жизнь современного горожанина протекает так: сначала он по мере сил цивилизаторствует у себя на работе, а потом по мере сил развлекается, тем самым цивилизаторствуя своими деньгами на ниве развития экономики. Потребитель в обществе Запада значит не меньше, а то и больше, чем Производитель».
Для героя споживач і його споживацтва є метою героїчних вчинків та сенсом жертв, а для творця, таким чином, споживач своїм споживацтвом творить умови, в яких він, творець, може творити. Без споживачів творців не буде. І не буде прогресу.

Так от, я за те щоб в собі та інших розвивати якості героя (готовності жертвувати) і творця, але проти того щоб вбивати споживача.
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Марія Подзюбанчук   2913 днів тому   #  

Це ж треба, щоб так познущалась історія. Один з, як на мене, переломних винаходів (книгодрукування) цілком завдячує споживацтву. По-перше: звичайна лінь. Замість того, щоб переписувати, почали штампувати. Ще цікавіше з Йоганном Гутенбергом, який його винайшов, збанкрутів і помер у злиднях. А на його винаході заробив інший... споживач.
Однак, якби не знайшлося такого споживача, то повторилася б доля багатьох винаходів Да Вінчі, які відкривали знову..

  •   Пiдписатися на новi
Михайло Ізюмський   2913 днів тому   #  

додаю ще одну цитату, звідти ж:
"Каждая вещь, произведенная цивилизацией — даже самая простая — непосредственно и опосредованно заключает в себе труд сотен тысяч людей и знания, накопленные сотнями поколений. Даже винтик. Скажем, труд металлурга, геолога и менеджера по продажам металла — непосредственный. А труд профессоров в вузах, готовящих металлургов, геологов и экономистов, труд воспитателей и учителей их детей, труд и знания их лечащих врачей и пилотов, доставляющих их к месту отдыха — опосредованный. Это и называется цивилизацией. Поимейте же уважение к Вещи, господа борцы с вещизмом и потребительством. Получите удовольствие оттого, что в руках у вас — бесценные сто грамм цивилизации, вмещающие в себя жизни и смерти, радости и трагедии, потери и обретения тысяч и тысяч людей. Каждый килограмм продукции, произведенной современной цивилизацией, вмещает на порядки больше информации, чем тот же килограмм сто лет назад.

.

  •   Пiдписатися на новi
Михайло Ізюмський   2913 днів тому   #  

(закінчення цитати)
"Каждая вещь — это победа. Это чей-то труд и прорыв, чьи-то гениальные изобретения. И все для тебя, любимый Потребитель! Полюбите вещи — за ними люди. Если вы будете видеть за каждой вещью людей, чувствовать заключенную в ней бездну знаний, ваше потребительство приобретет совсем другой градус, иную наполненность"

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.