Увiйти
+ Пiдписатися
А що таке „відповідальність”?
По великому рахунку, відповідальністю можна назвати певний рівень негативних наслідків для суб’єкта у випадку порушення встановлених норм. Мотивом же для того щоб бути „відповідальним” є СТРАХ перед вказаними вище негативними наслідками.
„Порушенням встановлених норм” можна назвати також невиконання взятих на себе обов’язків, обіцянки, тощо, адже „встановленою нормою” є їхнє виконання, дотримання слова, тощо.
„Відповідальність” є механізмом необхідним для існування суспільства, існування та ефективної взаємодії в ньому конкретної особистості.
Страх також є необхідним для існування людини (і не тільки в суспільстві) механізмом, перш за все – механізмом самозбереження (фізіологічного, біологічного, соціального, тощо).
Але дуже часто „відповідальність” стає гальмом для розвитку як суспільства чи його частини, так і окремої людини. „Відповідальність”, а значить – страх (перед негативними наслідками у випадку, наприклад, невдачі) стає набагато сильнішим ніж мотиви певних соціальних чи особистісних перетворень.
Про цю проблему треба пам’ятати „будівникам громадянського суспільства”, адже відповідальність є наріжним каменем, основою цього самого громадянського суспільства!
Люди бояться відповідальності - і це нормально, це природно!
Принаймні, в тому її вигляді, в якому вона традиційно у нас усвідомлюється.
Але чи можна відповідальності надати „позитивного забарвлення”? Сподіваюсь – так!
Ось іще одне визначення цього терміну:
„Відповідальність –готовність прийняти статус повного джерела та причини за всі скояні дії, їхні наслідки”.
Але ж наслідки дій можуть бути не тільки негативними, але й позитивними!
І відповідальність, в цьому випадку, виступатиме вже не покаранням, а винагородою!
Тобто, закликаючи до відповідальності (себе чи когось), варто говорити не тільки про негативні наслідки у випадку поразки, але й про позитивні, в разі перемоги!
Погано бути безвідповідальним, але й нічого не робити, боячись відповідальності – не набагато краще. Побороти ж страх відповідальності перед поразкою може лише сподівання на винагороду у випадку перемоги.
Вийшло досить сумбурно, але, сподіваюсь, ви зрозуміли у думку, яку мені хотілось висловити.
„Порушенням встановлених норм” можна назвати також невиконання взятих на себе обов’язків, обіцянки, тощо, адже „встановленою нормою” є їхнє виконання, дотримання слова, тощо.
„Відповідальність” є механізмом необхідним для існування суспільства, існування та ефективної взаємодії в ньому конкретної особистості.
Страх також є необхідним для існування людини (і не тільки в суспільстві) механізмом, перш за все – механізмом самозбереження (фізіологічного, біологічного, соціального, тощо).
Але дуже часто „відповідальність” стає гальмом для розвитку як суспільства чи його частини, так і окремої людини. „Відповідальність”, а значить – страх (перед негативними наслідками у випадку, наприклад, невдачі) стає набагато сильнішим ніж мотиви певних соціальних чи особистісних перетворень.
Про цю проблему треба пам’ятати „будівникам громадянського суспільства”, адже відповідальність є наріжним каменем, основою цього самого громадянського суспільства!
Люди бояться відповідальності - і це нормально, це природно!
Принаймні, в тому її вигляді, в якому вона традиційно у нас усвідомлюється.
Але чи можна відповідальності надати „позитивного забарвлення”? Сподіваюсь – так!
Ось іще одне визначення цього терміну:
„Відповідальність –готовність прийняти статус повного джерела та причини за всі скояні дії, їхні наслідки”.
Але ж наслідки дій можуть бути не тільки негативними, але й позитивними!
І відповідальність, в цьому випадку, виступатиме вже не покаранням, а винагородою!
Тобто, закликаючи до відповідальності (себе чи когось), варто говорити не тільки про негативні наслідки у випадку поразки, але й про позитивні, в разі перемоги!
Погано бути безвідповідальним, але й нічого не робити, боячись відповідальності – не набагато краще. Побороти ж страх відповідальності перед поразкою може лише сподівання на винагороду у випадку перемоги.
Вийшло досить сумбурно, але, сподіваюсь, ви зрозуміли у думку, яку мені хотілось висловити.
- 18.07.2010
Михайло Ізюмський 
6
Коментарі
Для мене "відповідальність" завжди мала позитивне забарвлення. Якщо дивитись на походження слова, а не на ті "смисли", які йому надають різноманітні вузькопрофільні словники чи вузькодепутатські нормативні документи, то "відповідальність" - це спроможність дати відповідь, тобто діяти адекватно ситуації. Як на мене це дуже позитивне вміння :)
я теж про це кажу...
чомусь сформувався негативний стереотип сприйняття цього поняття, але стереотип той є і ми маємо зважати на його наявність коли звертаємось до когось говорячи про відповідальність.
Особливо корисно пам'ятати про "винагороду" відповідальності в першу чергу - лідерам. Я вважаю, що момент прийняття на себе відповідальності за свої дії - це момент, коли особистість стає вільною (бо відмовляється бути в позиції жертви), а момент, коли особистість бере на себе відповідальність за чужі дії - це момент, коли вона стає лідером. Особливо хочу наголосити на останньому: особа, яка несе відповідальність за чужі дії отримує "винагороду" у вигляді ВЛАДИ. Щоб змалювати цю думку, уявіть собі батька або матір, які відмовляються нести відповідальність за будь які дії своїх дітей. Як довго вони збережуть владу (тобто вплив) над ними? Те саме відбувається у всіх інших сферах суспільного буття.
цікаво. тобто влада є самодостатньою цінністю і вичерпує собою потреби, прикладом, фундаменту піраміди Маслоу?
Андрію Овчаруку. Я мав на увазі владу не як цінність, яка мотивує брати на себе відповідальність, але як необхідну умову для лідера, який прагне мати реальний а не формальний вплив.
ответственность это категория сознательного, которая есть у каждого.
В прагматичном мире безответственности, все поступают без сознательно - собираются в группы (общества и т.д) выбирают себе старшего (лидера не выбирают) что бы кто то был главным и был виноватым (не путать с ответственным).
Мы без сознательно (по привычке, потому что так нужно, потому что так принято в обществе, потому что......) ходим на нелюбимую работу, пьем вредные для здоровья напитки, голосуем, кричим ура да много чего делаем как все.... а если однажды задумаемся то поступаем иначе, а это уже сознательно а значит ответственно.
Самая большая ошибка это отвечать за поступки других, если вы их учите, например не правильно, то безответственность ученика в том что он слепо верит всему что ему говорят..... так и происходят убийства, грабежи, демонстрации которые рушат все на своем пути и те кто за всем этим стоит они поступают ответственно, потому что знают что хотят получить, то есть делают это сознательно.