bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз


+ Пiдписатися

Гражданское общество или герои нашего времени   

У нас уже 5 дней нет холодной воды, рассказывает мне знакомый. А ты в ЖЕК звонил, спрашивал почему нет и когда дадут? Нет, отвечает он. Не вижу смысла.

Другой знакомый рассказал мне о том, что его друга побили в милиции. Так веди его к нам в правозащитную организацию, сразу оживляюсь я. Да нет, говорит знакомый, он не хочет и у меня времени нет.

Подруга рассказала, как купила в магазине туфли, а они через 2 дня начали рваться. Пойди с чеком в магазин, они обязаны поменять, советую я. Да ну, пусть подавятся своими деньгами, я к ним больше не приду покупать.

Таких случаев происходят тысячи, десятки тысяч каждый день. И лишь единицы пытаются что-то изменить собственными усилиями. Остальные не желают ввязываться. Не желают портить себе нервную систему. Они продолжают роптать и всячески выражать недовольство. Но ничего не делают. Более того, советы , которые им дают, вызывают раздражение. Они хотят одного – поплакаться, вызвать сочувствие. И больше ничего.

Те немногие, которые «не хотят прогибаться под изменчивый мир», пытаются что-то делать, что-то менять. Они не могут жить, видя несправедливость, и вступают в борьбу, иногда не равную, иногда заранее проигрышную. Они очень рискуют, но понимают, что если ничего не делать – шансов победить нет вообще.

Тех, кто любит поплакаться, обычно раздражают деятели. Потому что завидно. Потому что собственная трусость на их фоне становится столь очевидной, что ее уже нельзя не замечать. Можно конечно встать с дивана, и тоже что-то сделать. Но ведь гораздо легче залезть в интернет и в очередной раз облить грязью чью-либо инициативу. Смачно кого-нибудь обругать. Глядишь – и на душе легче станет.

А деятели все же будут бороться. Отчаянно, иногда напоминая самим себе Данко. Раз за разом вырывая из груди сердце, чтобы осветить дорогу другим. Даже если этой жертвы и не замечают.
Гражданское общество – это люди, которым не все равно. Которые, видя несправедливость, готовы вступить в борьбу. Как же хочется, чтобы таких людей стало больше.

Коментарі

Тимчук Тарас    4685 днів тому   #  

+100

  •   Пiдписатися на новi
Михайло Ізюмський   4684 дні тому   #  

Мені здається, в тому-то й проблема, що захист та відстоювання власних прав асоціюється у нас з героїзмом та жертовністю. Для "професійних правозахисників", тих хто з цього живе, звичайно, образ героя що страждає за інших, вигідний, - в іншому випадку грошей ніхто не дасть. Для "пересічного" ж громадянина відстоювання власних прав має бути справою буденною, "нормою життя", а не проявом якогось героїзму. В цьому аспекті важливо закликати людей до САМОПОВАГИ - вона примушує багатьох (і мене зокрема) відстоювати свої права, а не до героїзму, "страждання" і т.п.
Стосовно ключової тези статті, я б сказав так: громадянське суспільство - це люди які себе поважають. Все інше має випливати з самоповаги.

  •   Пiдписатися на новi
Марина Говорухіна   хвилину тому   #  

Хороша тема для дискусії :) Я в статті не мала на увазі тільки правозахисників. Адже практично кожна НДО, чи активісти борються за зміни в якійсь сфері. І багато з них за це змушені йти на якісь жертви. І це факт.

Можливо це колись і стане буденною справою, захист своїх/чужих прав, робота над покращеннями і т.п.. Але поки що я вважаю що ті, хто це робить - молодці і приклад до наслідування.

Я не впевнена, що найближчим часом більшість українців відчують самоповагу і почнуть щось робити, щоб її ствердити.

Але тих, хто вже це робить - потрібно підтримувати. Хоча б статтями.

  •   Пiдписатися на новi
Олександр Яківець   4683 дні тому   #  

Спасибо, Марина за поддержку, она действительно необходима. Намного легче справляться с трудностями ощущая рядом единомышленников. Самоуважение украинцев не вырастит из ничего, нужен "ориентир", как и что можно делать для воспитания в себе человеческого достоинства, и этим указателем должны стать общественные организации.

  •   Пiдписатися на новi
Леонід Грушевий   4680 днів тому   #  

Проблему інертності та зневіри людей у дієвість їхніх спроб щось змінити навколо себе на краще намагається навчити долати і київська громадська організація "Поступ", що існує вже майже 10 років (www.postup.org.ua). Проблема настільки важлива, що "Поступ" має навіть має кремий напрямок стратегічної діяльності по розвитку активної громадянської позиції. Детальніше про досвід можна отримати інформацію на сайті або прямо на на зборах самого "Поступу", що проходять щосереди у ауд.317 або 318 Університета сучасних знань, у будинку Товариства "Знання України" (початок о 19.00, вхід вільний).
Маю таку думку, що головною причиною невпевненості більшості людей є банальна правова необізнаність, а також малий досвід, відсутність розуміння про те, що існують досить прості методи, як домогтися свого. Знання породжує дію.
Може треба відкривати для таких якісь школи життя?

  •   Пiдписатися на новi
Марина Говорухіна   4680 днів тому   #  

Чудова ідея і назва для неї, пане Леоніде!

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi


Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.