bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз


+ Пiдписатися

Фінансування НДО: американський та європейський підходи    

2 місяця тому я повернулася з США, де три тижні спостерігала за тим, як працюють громадські організації в різних штатах. Звісно, звертаючи особливу увагу на правозахисників. Різниця підходів до роботи та пошуку фінансування вражає. І, сказати чесно, починаю розуміти, що європейський підхід не є найбільш вдалим для українців, хоча і більш простим.

Чому? Спробую пояснити.

Американські НДО, які я бачила, в переважній більшості працюють з людьми. Велика кількість волонтерів, фінансування за рахунок членських внесків та пожертв громадян, які поділяють цінності організації - все це є в громадських організаціях США. Вони вміють збирати кошти на добрі справи, залучати громадян до спільної роботи. Вони виховують бізнес на ідеях корпоративної соціальної відповідальності.

Різницю американського і європейського підходів відчула, коли зіштовхнулася з необхідністю збирати кошти на проект, який довгий час функціонує в ряді країн Європи. В Україні ми вирішили створити подібний проект і почали думати у кого просити кошти. Звісно бізнес є однією з цільових аудиторій. Звернулися до європейських колег, аби ті поділилися досвідом: хто ж допомагав їм. Та виявилось, що гроші вони отримали з фондів. До громадян чи підприємств не зверталися.

Більше того, деякі з колег вважають, що правозахисники не мають збирати гроші з бізнесу, для того аби не стати від нього залежними.

На мою думку бажання отримувати гроші лише з фондів може створити в Україні ситуацію, схожу на російську. Де правозахисні і не тільки організації не сприймають не тільки влада, а і громадяни. Там, якщо організацію спробують закрити, на її захист стануть колеги з інших країн, місцеві правозахисники, але не громада в якій вони працюють.

На відміну від американських реалій, де люди, які підтримують організацію фінансово, розділяють її цінності, стануть на її захист від держави чи від будь-кого.

Можливо, правозахисні організації, в яких працюють, без сумніву, чудові експерти, ще не можуть відійти від «дисидентства», коли за права людини і проти свавілля влади бореться обмежена кількість людей, обраних, які готові піти на смерть аби захистити свої погляди.

Проте зараз без підтримки більшості людей, серед яких і бізнес, неможливо змінювати ситуацію. Вважаю, що людям потрібно надавати не тільки безкоштовну допомогу (юридичну, консультативну і т.п.) а і просити  щось взамін. Інакше ми породжуємо споживацьке ставлення до НДО. За свої послуги організації мають щось отримувати – волонтерство в організації, прийти і підтримати під час акції тощо.

Щороку тільки правозахисні організації надають громадянам десятки тисяч консультацій. Та як багато з цих людей розділяють їх ідеї? Чомусь це дуже схоже на намагання вичерпати воду з колодязя решетом.

Коли я розповідаю про американський і європейський підходи колегам, від багатьох чую: «В американців це культура, вона формувалася роками». Але якщо не ми, то хто буде формувати культуру підтримки НДО в Україні? Чи раніше почнемо, тим краще.

Фінансування організації, її ресурси мають поповнюватися з різних джерел. Донори, бізнес, громадяни. Тоді не тільки фонди, а й інші суб’єкти, які пожертвували гроші на діяльність організації, будуть відчувати відповідальність за майбутнє і сучасне України. Без підтримки громади НДО нічого не зможе змінити.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 15  - Нi  

Коментарі

Олександр Вінніков   3319 днів тому   #  

Насправді, попит на правову допомогу в Україні величезний. Тільки в 2011 році суди розглянули 9,5 млн. судових справ, майже половина щодо пенсій та державної соціальної допомоги. А за даними соціологів, такої допомоги потребує близько 11 млн. людей, тобто близько половини охочих до суду не доходять. Так, з огляду на потужності окремої НДО це "колодязь і решето", проте, і державні служби здатні задовольнити цей попит у кращому випадку на 15-20%.
Тому два питання до організації: 1) чи пропонували особам, які одержували консультації чи іншу допомогу, зробити внесок на допомогу іншим, хто потребує такої допомоги? Не йдеться навіть про витрати власне організації, багато кому нема чим заплатити судовий збір тощо; 2) чи зверталися до бізнесу по інші форми допомоги, крім пожертв? В принципі, наше "недосконале законодавство" дозволяє багато чого відносити на витрати, і малий чи середній бізнес сам часто потребує кваліфікованої правозахисної допомоги.

  •   Пiдписатися на новi
Марина Говорухіна   3319 днів тому   #  

Олександре, звісно люди потребують правової допомоги. Це факт.

Внесок на допомогу іншим не пропонується, бо зазвичай до правозахисних організацій звертаються люди, які не можуть собі дозволити піти до адвоката, якому треба платити.

Щодо іншої форми співпраці - так само не пропонується. Бо значна кількість колег вважає, що це є порушенням правозахисної етики. І, на мою думку, це формує споживачів, які вважають, що їх хтось щось винен, а вони нікому нічого.

До бізнесу я особисто зверталася по людські реурси. І я їх отримувала. Представники бізнесу готові читати тренінги для НДО.
Стосовно інших сфер співпраці - я буду цим займатися, про результати відпишусь :)

  •   Пiдписатися на новi
Сергій Чумак   3319 днів тому   #  

Згоден з Олександром про величезний правовий попит. Особливо таку підтримку потребують інваліди, бо в переважній більшості вонизалежать від доброго чи недоброго відношення місцевих чиновників. Не можу нічого сказати про різницю підходів, бо за п'ятнадцять років роботи з грантодавачами вигравались проекти лише американські. До європейських фондів писались проекти навіть з європейськими партнерами і всі безуспішні, хоч роботи там в десять раз більше, а фінансування серйозно траншоване. Якщо маєте інформацію про такі фонди, поділіться, будь-ласка, бо захист прав інвалідів завжди актуальний. З повагою, Сергій Чумак, Полтавський обласний осередок Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" sergiy229@ukr.net

  •   Пiдписатися на новi
Ігор Алексєєв   3317 днів тому   #  

Прекрасна стаття, дякую.
Завжди ставився до членських внесків як до основного показника інституційної зрілости :)

  •   Пiдписатися на новi
Марина Говорухіна   3316 днів тому   #  

Ігоре, дякую :)

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   3316 днів тому   #  

Піднята тема актуальна і своєчасна. Проте автор на прикладі лише одного сектору НУО робить узагальнення по всім. Це, на мій погляд, трохи некоректно. Вивчаючи досвід наприклад британських НУО можу навести інші приклади, які спростовують думку, що європейський досвід - це виключно фонди. Тому говорити, що краще і що більш підходить для України в контексті статті, я би не поспішав. Але залишається питання, яке по суті автором виноситься як головне: чи готові українські НУО залучати кошти від громадян, чи готові громадяни робити посильні внески в діяльність НУО.

  •   Пiдписатися на новi
Олександр Вінніков   3315 днів тому   #  

Бюлетень "Громадські організації в Україні у 2011 році" вказує неповні дані про загальну суму доходів - 3370,2 млн. грн.; державне фінансування - 271,3 млн. (8,0%); благодійні внески - 1454,2 млн. (43,1%); членські внески - 475,3 млн. (14,1%); доходи від господарської діяльності - 525 млн. (15,6%); інші надходження - 644,5 млн. (19,2%).
Нерезиденти (690,3 млн.) ще випереджають корпоративних (563,9 млн.) та індивідуальних місцевих донорів (200,0 млн.).
Але порівняно з 2010 роком резиденти вдвічі більше (членських внесків було 388,7 млн., корпоративних пожертв 418,2 млн., особистих 122,1 млн. грн.) - +33,4% проти +16,3% нерезидентів.
З членськими внесками якраз видно рівень зв'язку з потребами громад. У лідерах тут не Київ чи Одеса, а Миколаївська, Івано-Франківська, Луганська і Тернопільська області - сподіваюся, досвідчені експерти не заперечують :-)

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   3315 днів тому   #  

Олександре, достатньо промовисті тенденції

  •   Пiдписатися на новi
Марина Говорухіна   3315 днів тому   #  

Шановні колеги, дякую за важливі і цікаві коментарі!

Володимире, 100% я більше орієнтувалася на правозахисні організації, бо дуже хочеться саме їх спонукати працювати з людьми :)

Олександре - дякую за статистику, дійсно дуже показово!

  •   Пiдписатися на новi
Богдан Маслич   3315 днів тому   #  

Олександре, як соціолог соціологу - а про що свідчить ця "статистика"? Що в миколаївській та луганській областях досі живий ДОССАФ? А може заробітчанки івнофранківщини та тернопільщини масово стають членкинями місцевих ГОшек і переказують членські внески прямо з Верони чи Неаполя? Колеги, може підкажете, які саме "промовисті" тенденції ви бачите? Може якесь відлуння покращень?

  •   Пiдписатися на новi
Марина Говорухіна   3315 днів тому   #  

Богдане, як на мене це свідчить про те, що НГО в маленьких містах і містечках ближче до громади, ніж НДО у містах-мільйонниках

  •   Пiдписатися на новi
Олександр Вінніков   3315 днів тому   #  

Богдане, державна статистика соціологією не займається, і соціальний статус членів ГО не досліджує.
Гадаю, дані відповідних омнібусів КМІС або інших надійних соціологів дали би справді цікаві результати - і для запланованої оцінки sustainability це неабияк корисно, і гіпотези винаходити не треба :-)
Промовистих тенденцій, на мій погляд, аж дві - держава збільшує номінальне фінансування лояльних організацій; в постійних цінах 2007 або 2000 років ОФІЦІЙНІ доходи громадських організацій НЕ зростають.

  •   Пiдписатися на новi
Богдан Маслич   3315 днів тому   #  

Марино, можливо й так, але я також знаю, що: 1. в маленьких містечках грошей у людей принципово менше ніж у містах-мільйонниках; 2. небагато маленьких ГОшек несе "членські" внески до банку, отже їм, внескам, вкрай складно потрапити до "державної статистики", яка мене все ще чомусь дивує :)

Олександре, як би хотілось отримати цікаві "соціологічні" результати, тільки от не впевнений, що згаданий омнібус на це спроможний, хіба тільки якщо ТЗ складатиме черговий український вибір ;) А щодо незростання офіційних доходів ГОшек - то це не тенденція, а чудова ілюстрація того, що стабільності таки досягнуто :)

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   3315 днів тому   #  

Богдане, але насправді навіть ті сільські ГОшки, що працюють за схемою ПРООН "розвиток орієнтований на громаду", таки збирають не менше 10-15% грошей від людей на свої проекти. нехай вони це розуміють як "заміна вікон в школі", але ж такі кошти проходять через рахунки таких ГОшек

  •   Пiдписатися на новi
Сергій Чумак   3314 днів тому   #  

Розумію, що обговорення несе більш теоретичний характер, але як більше практик хочу відповісти Володимиру Купрію, що люди в нас готові віддавати гроші на проекти і вони віддають їх, проте більшість їх не проходить через рахунки, тому ніякою статистикою не обліковуються. До того ж методи збору інформації у нас специфічні. От Україна подала звіт про виконання Конвенції про права інвалідів - так все в шоколаді виходить. І керівники спеціально створеної державної служби в Києві на наші зауваження відносно неправдивості тільки зсилаються на подану інформацію з регіонів. А там потроху добавили. А з потроху вийшла велика прекрасна картина благоденствія.

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   3314 днів тому   #  

Сергію, як раз обговорення носить суто практичний характер. Бо в теорії має все по-іншому виглядати :-)

  •   Пiдписатися на новi
Сергій Чумак   3314 днів тому   #  

Володимире, хоч одну практичну пораду, чи думку. Можливо, у вас є запис вивчення досвіду британських НУО? На що вони збирають кошти і як? Бо, по Пушкіну "суха, мой друг теория везде.." :-)

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   3314 днів тому   #  

Сергію, дякую за пораду :-) Страна Совєтов ще живуча у нас. Ось тільки наскільки Ви обізнані в моєму практичному досвіді? :-) До речі працюю в громадських організаціях з 1993 року: як засновник, як керівник, як просто працівник. А Гьоте писав: "Суха теория , мой друг, а древо жизни зеленеет"

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   3314 днів тому   #  

Сергію, неправильно Вас одразу зрозумів. Британські НУО збирають в різний спосіб кошти на свої проекти та заходи: від громадян, від держави, від Фондів. Як збирають? У різний спосіб: проводять акції збору коштів від хати до хати, пишуть проекти і подають їх на розгляд, проводять обіди чи імпрези по збору коштів, звертаються до різних бізнес-структур через листи, через особисті зустрічі. Але головне,прості люди там розуміють, що на діяльність НУО можна й треба давати кошти

  •   Пiдписатися на новi
Олена Крикун   3292 дні тому   #  

Повністю погоджуюсь із Вами, Марино. Насправді, керуючи організацією із кількістю членів більш ніж 250 чоловік (JCI), я тільки у 2012 році сформувала фандрейзингову команду, яка займається саме роботою з фондами. Непросто було робити проекти лише з ресурсів членів організації,але й наразі я розумію, що найбільший й кращий механізм роботи НДО - це прихильник її цінностям люди. Натомість якби перш ніж почати проект, я чекала щоразу фінансування під нього, ми б і 10% досягнень сьогодення не отримали.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi


Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.