Не так давно мала нагоду дізнатися про дещо нове для себе: серед активних громадських діячів є ті, хто на «своїй території» насправді не зовсім такі, якими презентують себе на загал під час столичних круглих столів-конференцій та ін. До цього думала, що в третьому секторі такого не буває. Не можу сказати, що засмутилася чи шокована від цього. Напевно буду це просто враховувати.
Вважала, що громадською діяльністю людина займається за покликом серця, коли просто не можеш цього не робити. А в цьому випадку не можна бути щирим аплікаційно (зараз я щирий, потім нещирий, ще потім знову щирий). Не думала, що так буває. Тому і здивувалася.
Коментарі
Буває... і не таке ще буває. Ліліє, а що саме здивувало?
Вважала, що громадською діяльністю людина займається за покликом серця, коли просто не можеш цього не робити. А в цьому випадку не можна бути щирим аплікаційно (зараз я щирий, потім нещирий, ще потім знову щирий). Не думала, що так буває. Тому і здивувалася.
Підтримую Тараса! О, і не таке ще буває!!! Ліля, дивись пошту.
Сумно все це :(
Знаючи конспірологічні методи п. Чайковської, можна тільки здогадуватись про що саме йдеться у листі :).
Як то кажуть, практикуй, те, в що віриш і не матимеш проблем з суспільною шизофренією)
Тарасе, ми дійшли з Лілею згоди що не вартує витрачати на таких "будівельників" здоров'я. Адже, всі хвороби від нервів, лише одна від задоволення. :)