•  

+ Пiдписатися

Суспільна діяльність” і “грантоїдство”: непримиримі вороги?   

Нещодавно, посередині жвавого обговорення,доволі цікавий круглий стіл полишили кілька молодих хлопців, які беруть активну участь у діяльності не надто формалізованих громадських об"єднань.

Сьогодні зранку мене порадував заголовок: Let’s do it залучили 683 волонтера в проекті “Зробимо Київ чистим 2".

Одразу згадалися дві давні одеські ініціатив Н.А.Д.О. та ЕКО й одна недавня - “джипери”, що рятували минулою зимою людей, авто яких застряглі у снігу.

У якості поради один з учасників запропонував відвертому супротивнику “грантоїдства” в процесі його “суспільної діяльності” скористатися послугами юриста з відомої і просунутої НУО. З метою досягнення консенсусу, так би мовити.

Не звернеться. Бо юрист в тій НУО, скоріш за все, й справді непоганий.
Але, на щастя, ота “негрантоїдська” організація залучає для своїх потреб на волонтерських засадах зовсім не “непоганих” юристів, а супер-мега-стовпів юридичної справи. Ні, не “залучає”. Слово є неточним. Вони постійно поряд і самі питають - “Чим можу…?”

Відтак, вимальовуються питаннячка:
Чому свідомих, відповідальних та соціально активних людей так відлякують формалізовані громадські об“єднання?

Облишимо поки що аспект реєстрації громадської організації і бюрократію, що з ним пов”язана. Беремо вже діючі, відомі та розвинуті НУО.

Що саме неформалізовані активісти втрачають/бояться втратити від стосунків з ними?

Чому воліють покладатися на власні сили/ресурси замість того, аби використовувати можливості вже наявної структури?

Чому неформальні групи легко залучають сотні волонтерів, тоді як організаціям досягти такого рівню ой, як складно?

Чому на тлі професіоналізації НУО, яку нам впродовж тривалого часу м“яко нав”язують міжнародні організації/донори (на заміну суцільному аматорству, яке закладене у ЗУ “Про об”єднання громадян), акивні та відповідальні громадяни воліють професіонально реалізовуватися у інших секторах, розглядаючи участь у громадських акціях лише як хоббі?

Питання аж ніяк не риторичні.

Відповіді на них (відверті відповіді) можуть виявитися вельми болючими для чесних і порядних, але “грантоїдських” організацій.

Втім, вони потрібні. Бо інакше громадянське суспільство однозначно щось втрачає…
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Михайло Ізюмський   3240 днів тому   #  

На це запитання можна відповісти одним словом - "скомпрометовано"!
І "третій сектор" в цьому має винуватити сам себе (бажано не тільки винуватити, але й шукати вихід з ситуації).
І не треба винуватити ЗМІ, які "пишуть не розібравшись", пересічних громадян, які "не бачать, не знають, не розуміють"...
З "третім сектором" сталося найгірше з того, що могло з ним статися: так і не здобувши довіри суспільства він цю довіру остаточно втратив.
Для неформальних об'єднань мати справу з формалізованими означає розділити з останніми цю недовіру.

  •   Пiдписатися на новi
Тимчук Тарас    3240 днів тому   #  

Колеги та колежанки, вибачте, а у кого (маю на увазі інституцію) все гаразд з довірою в Україні? Я маю досвід "роботи" як у формалізованих так і неформальних структурах. З мого досвіду, і ті, і інші можуть бути ефективними та викликати довіру. Неформальні як правило тримаються на волонтерській праці. Але природній шлях еволюції так чи інакше пролягає через інституціональність, яка забезпечує фундамент для тих же волонтерських неформальних та гнучких утворень.

ГРАНТОЇДИ. Як на мене, ярлик "грантоїди" впринципі можна повісити на будь яку організацію, яка отримує допомогу від донора. у такому випадку, я б найбільшим грантоїдом назвав наш УРЯД, який споживає міжнародної фінансової допомоги в сотні разів більше, ніж увесь третій сектор України :))

  •   Пiдписатися на новi
Людмила Ямщикова   3240 днів тому   #  

колеги, цілком погоджуюся щодо втрати довіри і щодо брутального урядового грантоїдства.
гарна думка також про еволюцію через інституціональність. разом з тим... чи не є однією з причин те, що віз в нас ще досі попереду коней?
чи не зарано почали поспіхом інституціоналізуватися багато організацій заради того самого грантоїдства, чи можливостей наближення до тіла, чи просто з міркувань "най буде"?
за умови дурнуватого (вибачте на слові) законодавства, яке передбачає суцільне аматорство, та відсутності належної мотивації - "маємо що маємо".

тож, чи підлягає українське громадянське суспільство в його поточному стані капремонту? чи його доля - "до основанья, а затем..."?

  •   Пiдписатися на новi
Тимчук Тарас    3240 днів тому   #  

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

тут така статейка цікава.
Якщо копнути глибше, то функції, форми, інструменти ІГС змінюються з самим суспільством. І те, що сьогодні вважається хворим, може виявитись здоровим... Людмило, може Вам як старожилу третього сектору варто допомогти нам знайти відповідь на питання "а де ж собака зарита?", говорячи про грантоїдство у третьому секторі. Можливо, це системне явище і зустрічається всюди, де є донори і гранти :)?

  •   Пiдписатися на новi
Людмила Ямщикова   3240 днів тому   #  

дякую на доброму слові.
мене вже називали "багаторічним одеським педагогом". десь років 10 тому.
тепер от "старожилом третього сектору". добре, що не старовєром )))

на тому пригадується історія.
їздила я за програмою "грмадські зв"язки" у складі групи "фахівці НУО" до Штатів.
в програмі була лекція професора про фандрайзинг. нічо, що він розповідав про прямо розсилку листів, в які мали вкласти чеки і вислати назад.
проте лекція викликала живу дискусію.
ми обговорювали й в обідню перерву.
тут керівниця організації, яка організовувала наше стажування, запропонувала підкинути нас на машині до чудової кав"ярні із смачною випічкою.
оскільки ми продовжували обговорення, вирішили запитати в люб"язної водійки - а ваша організація який вид фандрейзингу найбільш вподобала?
на що отримали щиру відповідь: а ми фандрейзингом не займаємось. ми фінансуємось ось з цієї програми. а як програму скоротять чи закриють - то ми й офіс зачинемо...

продовження - в наступному коментарі

  •   Пiдписатися на новi
Людмила Ямщикова   3240 днів тому   #  

може однією з причин поточного стану, що нас, сирих і зелених з самого початку "окучували", навчали, наставляли як раз ті, хто ніяким громадянським суспільством не є, просто має відповідний фах і досвід аби професійно відпрацьовувати бюджетні кошти? (уявіть собі при тому наші при-бюджетні організації! ))))

З.І. втім, під час поїздки я познайомилася також і зі справжніми громадськими активістами, і справжніми організаціями. просто, на щастя, в таку родину потрапила.
але як раз вони з нами ділитися своїм досвідом і своїм світоглядом мають надто замало можливостей.
бо за грантами не полюють... замкнене коло ))))

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   3237 днів тому   #  

Напевно відповіді треба шукати в тому, що є порив соціальної активності (захисти парк від вирубки, допомогти комусь подолати біду), а є професія - працівник НУО. А чому ми впевнені, що люди стороняться формалізованих НУО. Можливо формалізовані НУО щось не так роблять, що у них мало волонтерів. І чи завжди треба певного роду формалізованим НУО збурювати соціальну активність?

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.