Ще зовсім недавно харківські журналісти говорили між собою про «столичний випєндрьож». Перша та друга столиці обрали міських голів, що хоч стій, хоч падай. Розумію, що теми та особистостей для анекдотів і карикатур теж потрібно десь шукати. Але ж не в такий нищівний для держави спосіб…

Разом із тим лідерка однойменного блоку вкупі з майже блискавичним переведенням української армії на контрактну основу, обіцяла перевибори регіональних керівників. Називала й міста. З-поміж кількох лунали Київ із Харковом.

Представником жінки-амазонки на Харківщині став добре відомий місцевій громаді господар ринку Барабашово, за сумісництвом, як виявилося, - «бажаючий посісти керівне місце». Одразу медіа-ринок поповнився ще одним безкоштовним газетним метеликом - біля станцій метро студенти тицяли всім охочим і не дуже екземпляри «Голоса Харькова»… А дещо пізніше в мережі Інтернет з’явився відеоролик.



І суспільство дізналося, що харківські копірайтери - кепські професіонали, бо текст у них «по-дебильному написан». Якщо для харків’ян кумедії в міськраді за участю Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна вже давно невдивовижу, то на теренах країни це відеодобро підхопили і прапороносно розтиражували зацікавлені люди.
Водночас перед багатьма постало питання, хто ж той паскудник, що так на «двокольорових» наїхав?..
Здогадки, певна річ, не факти. Але… Але чомусь пригадується офіс у центрі Харкова. З ремонтом, новітньої комп’ютерною технікою, гарними свіжими меблями… Завдання новонайнятих співробітників: моніторинг ресурсів Інтернету. Ключові слова - жінка, жіночка, політик, голова блоку; інші теги - Добкін, Кернес, той, що з Донецька і на літеру «Я»… До кімнати входить заклопотаний керівник відділу.
Питаю:
- Що таке?
- Та треба терміново написати сценарій…
- ???
- От дивись, у мене зразок лишився з минулого разу: підбираємо слова, які містяться в лексиконі літніх харків’ян. Моделюємо ситуацію: по дві бабці (можливо, дідусі) їдуть у переповненому громадському транспорті. І перемовляються між собою. Мовляв, у мене в сусідки донька секретаркою працює в мерії. Ото вона вчора розказувала, який Добкін наркоман… А секретар міськради… Ой, Гепа вчора в якому стані… Під кайфом був. Приперся на роботу… Кого ми обрали…
Питаю відділокерівника:
- І багато штучних розмов точитиметься на Харківщині?
- Достатньо. Чи це вперше?! Кілька сотень…
І додає:
- Пам’ятаєш той ролик, який я обробляв та виставляв в Інтернеті?
- Той що…
- Так, де по-дебільному… Подіяв же…

Ми завершуємо розмову, наближаюсь до двері. Керівник відділу зупиняє і радить піти через чорний хід. Пояснює, що на вулиці специ стоять, слідкують… Тож все знають. Та мовчать.