Під час нашої програми у Вашингтоні майже всі спікери – ключові фігури третього сектору США – зовсім не використовували термін “volunteerism” (волонтерство). Всі вони заміняли його терміном “community service” або “national service” (служіння громаді або національне служіння). Вони дуже цікаво, з великим ентузіазмом розповідали про державні програми, які популяризують служіння громаді; про величезний відсоток людей, які служать своїй громаді; про унікальну свідомість американців, яка спонукає служити своїй громаді…

Ми всі були трохи сконфужені… Але сміливий колега з Індії все ж таки запитав одного з американських гуру, чому він замість терміну «волонтерство» використовує термін «служіння». Його відповідь заставила багатьох із нас гірко посміхнутися: «волонтерство» - це допомога іншим, яка іде від серця, а «служіння» - обов’язок громадянина робити позитивні зміни у своїй громаді.

Згодом, ми всі цю різницю побачили на практиці, коли «волонтерили» разом із студентами Вашингтонського університету та спілкувалися зі студентами Університету Індіанаполісу (штат Індіана) і мали можливість обговорити із ними їх «волонтерські» ініціативи.

Виявляється, кожен студент має «відслужити» своїй громаді певну кількість годин протягом учбового року. Це – певний обов’язок, який стимулюється фінансовою винагородою – стипендією. Студент має право добровільно обрати організацію, в якій він буде «волонтерити»… Ми таких бонусів не мали. Кожен з нас спробував американське волонтерство на практиці, не маючи шансу сказати «ні» або вибрати організацію, яка б відповідала нашим інтересам. Ми мили забруднений офіс притулку для бездомних, пололи траву у центрі Вашингтону без жодних інструментів, робили вигляд, що саджали дерева…

В США існує декілька державних програм, які підтримують розвиток волонтерського руху (в даному випадку «служіння громаді») в країні. Наприклад, Офіс соціальних інновацій та громадянської участі при Білому домі (The White House Office of Social Innovation and Civic Participation) – нова ініціатива Барака Обами, спрямована на розвиток інновацій, які дозволять більш ефективно вирішувати соціальні проблеми.

Як не дивно, американський третій, так само як і український зазначає, що значно легше знайти ресурси для забезпечення фінансування короткострокового проекту, результати якого можна одразу відчути, але важко створити стабільний капітал для підтримки і розширення успішних програм, ефект від яких буде отримано з часом. Тому, одне із завдань нового державного Офісу полягає у спрямуванні потоку приватних пожертв у вже існуючі програми, які успішно реалізуються та мають великий вплив на соціальні проблеми, а потім, використовуючи державні кошти в якості каталізатора, підвищити стале фінансування програми, мотивуючі інші фонди, підприємства та індивідуальних донорів також підтримати ці ініціативи. Підтримка розвитку волонтерства та національного служіння своїй державі є одним із програмних напрямків Офісу.

Ще одна державна структура, яка підтримує розвиток волонтерства (служіння) має назву Корпорація національного та громадського служіння (The Corporation for National and Community Service). Їх веб сайт: http://www.nationalservice.gov/. Ця організація щорічно надає волонтерським громадським та благодійним організаціям грантів на суму трохи більше $1 млн.

Це тільки один бік медалі американського волонтерства. Його я побачила у Вашингтоні. Інший бік медалі, який більше відповідає моєму уявленню про добровільне жертвування своїм часом, відкрився мені у місті Тульса, штат Оклахома. Але це вже зовсім інша історія…