bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз


+ Пiдписатися

Як дурять за допомогою статистики, або спроба аналізу оздоровчої кампанії   

Інформація для аналізу:
“На літнє оздоровлення дітей у 2011 році планується виділити більше 1 млрд. 527 млн. грн. Про це повідомив на брифінгу міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник. «За звітами місцевих органів влади та центральних органів влади на проведення оздоровчої кампанії у 2011 році із різних джерел планується направити 1 млрд. 527 млн. грн.», - сказав Табачник, повідомляє «УНІАН».

Він зазначив, що у державному бюджеті передбачено: Державній службі молоді та спорту - майже 162 млн. грн., Міністерству соціальної політики - більше 242 млн. грн., Міністерству освіти і науки, молоді та спорту - 12,5 млн. грн., Міністерству аграрної політики і продовольства - 9,5 млн. грн. За рахунок коштів місцевих бюджетів заплановано приблизно 400 млн. грн. Водночас за рахунок коштів соціального страхування і залучених коштів планується направити ще майже 730 млн. грн. «Зараз ці показники уточнюються, і ми на початку червня зможемо доповісти. Думаю, що вони будуть поліпшені», - зазначив Табачник.”

А тепер спробуємо розібратися.
В державі Україна близько 4,3 млн. дітей шкільного віку, тобто школярів, що мають оздоровлюватись. Якщо до їх складу ще включити учнів ПТУ (близько 600 тисяч) із яких сміливо додаємо ще 400 тисяч до категорії діти (до 18 років) та ще тисяч 100 кладемо на студентів технікумів і коледжів (кому не виповнилось 18) і це причому дуже скромно.

Тоді маємо: близько 4,8 млн. дітей від 6 до 18 років.

Тепер тупо ділимо 1 млрд. 527 мільйонів, заявлених Табачником на 4,8 млн. дітей = 318 грн. на дитину в Україні. При тому, що ліжко день у заміському оздоровчому закладі коштує в середньому 105 грн., то маємо три дні забезпеченого державою оздоровлення.

Оздоровча зміна триває, як правило 21 день. Звідси: оздоровиться кожна сьома дитина в країні.

Насправді все значно гірше. Дивимось по всіх його пунктах: Міністерство праці та соціальної політики на 242 млн. грн. оздоровлює (в спеціалізованих санаторіях) виключно дітей, що входять у категорію постраждалих від Чорнобильської катастрофи, дітей інвалідів і в загальній статистиці їх враховувати некоректно. Вартість путівки в подібний оздоровчий заклад – в середньому за 4000 грн. Хай Табачник скаже, скільки не в гривнях, а в живих людях буде оздоровлено дітей цієї категорії. У будь якому разі – не більше 60 тисяч.

Далі. Державна служба молоді та спорту: - 162 млн. грн.

Ці кошти витрачаються виключно на закупівлю путівок в Артек і Молоду гвардію.

Путівка в Артек вже давно коштує за 6 тисяч гривень. Якщо врахувати, що по деяких категоріях дітей можуть бути батьківські доплати 20-30% вартості путівки, то середня вартість путівки для держави складає близько 4,5 тис. грн. Хай, навіть, враховуючи, що в Молодій гвардії путівка дешевше – в середньо-допустимому можна вважати, що на 162 млн. грн. буде закуплено 35 тисяч путівок. Це – приблизна кількість дітей, що перебувають в інтернатних закладах. Плюс трішки переможців олімпіад. Плюс трішки дітей «блатних» батьків.

Міносвіти – це 12,5 млн. грн. Але ці кошти цільові і підуть на оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що навчаються в ПТУ, технікумах тощо.

В Сумській області, наприклад, усі ці кошти отримує державний санаторій із цінами на путівку 2200 грн. Тобто це ще й можливість для Міносвіти підтримати освітянські заклади. Це правильно. Але ж це – близько 6 тисяч дітей.

Ось і все. Державний бюджет побачили. Тільки пільгові категорії дітей. Бабок вкинуто дофіга, а оздоровити дітей дешевше в Турції. Тож, за кошти державного бюджету оздоровляться близько ста тисяч дітей.

Тепер місцеві бюджети. Із них як-би виділили 400 млн. грн.

Близько половини цих коштів – це витрати в місцевих (районних та міських) бюджетах на здешевлення вартості путівок дітям із сімей бюджетників. Це робити потрібно, тому-що освітянські та медичні профспілки слабкі. А вчительці путівка за повну ціну не по кишені. Іноді, але лише як виключення, в сильних бюджетах (як правило міст обласного підпорядкування) закладаються кошти на закупівлю путівок за повну вартість. І як правило в комунальні заклади. Таким чином міста підтримують власні заклади, тримаючи їх на плаву.

Честь їм і слава, проте ці кошти погоди не роблять. Наприклад у місті Суми це 600 тисяч гривень. Близько 300 путівок. По 10 на школу.

В місцевих, як правило обласних бюджетах, дійсно закладаються кошти на оздоровлення дітей пільгових категорій.

Як правило це від 2,5 млн. грн. в малих областях області до 14 млн. грн. в великих.В Сумській області у 2011 році, наприклад, 3089 тис. грн.

Навіть якщо взяти в середньому 8 млн. область, то це близько 200 млн. на Україну в місцевих бюджетах.

При середній вартості путівки у 2011 році у 2250 грн. – це 88 тисяч путівок. І це лише для дітей пільгових категорій. Сиріт уже розібрали Артек і Молода гвардія. Залишаються діти з багатодітних родин, малозабезпечені. І за залишковим принципом – талановиті діти як пільгова категорія.

Таким чином, мусимо констатувати, що за бюджетні кошти всіх рівнів оздоровлюється в будь якому разі і при самих сміливих допусках не більше 200 тисяч дітей, або менше ніж 5% дітей.

Щоправда, залишаються кошти фонду соціального страхування і залучені кошти. Під залученими маються на увазі профспілкові кошти та кошти батьків.

І це дійсно великий шматок – 730 млн. грн.

Але лукавить пан Табачник. Із 730 млн. грн. Фонд соцстраху закриває лише 180 млн. (прогноз, для порівняння у 2010 році 175 млн. грн.). Решта – це кошти профспілок, або батьків.

Соцстрах - це кошти – на здешевлення вартості путівки. Соцстрах на кожну путівку працюючим батькам здешевлює 798 грн., або 38 грн. – ліжко день (35 грн. – харчування + 3 медико-культурні заходи). Якщо взяти 180 млн. грн. та поділити на 798 грн. здешевлення = 226 тисяч дітей.

І все. Дивимось на прикладі. Я беру путівку в профспілці. Профспілка, як правило, сплачує частку, не меншу, ніж соцстрах, часто вдвічі більшу.

Тобто, якщо я, працюючий і нормальний батько, з середньою зарплатою на заводі близько 2 тисяч – йду в профспілку і беру путівку за 2200, мені 798 погашає соцстрах. 1000 грн. погашає профспілка. Моя доплата – 400 грн. За 21 день. Можу я собі це дозволити? Так.

А якщо ви – мати одиначка, торгуєте на ринку і доплата від профспілки вам не світить. Вам соцстрах погасить 800 грн. А у вас вистачить доплатити 1400 грн.?

Таким чином, знову ж, роблячи великий допуск, визначаємо, що за кошти соцстраху і профспілок оздоровиться близько 400 тисяч дітей.

Разом з бюджетними коштами – це тисяч 600 путівок. Тобто, в оздоровчих закладах України оздоровиться близько 12,5% дітей.

Решту в статистику дадуть пришкільні табори, куди дітей молодших класів заганяють силоміць. А старшокласники відпрацьовують (аби день до вечора) увесь червень на пришкільних ділянках. Якщо це оздоровлення – то я китайський льотчик. Це просто засіб для Міносвіти красиво прозвітувати. Восени Табачник урочисто відзвітує: - оздоровлено понад 50% дітей.

Насправді ж, щасливі ті, хто має бабусю в селі. Або сільські діти. Не поїхав до табору – і бог з ним. Поряд все одно город, ліс, річка чи ставок. Проживемо. Ось поспіє шовковиця і вишня. Старшокласники проведуть літо біля місцевих генделиків.Але, в містах росте покоління дітей, які не мають бабусі у селі.

Загальнодержавна статистика тут відсутня. Проте, за дослідженням Сумського обласного комітету молодіжних організацій, лише у місті Суми на асфальті провели літо 2010 року понад 3 тисячі школярів із 24 тисяч наявних. Це діти, які не поїхали не те що в табір, а й з батьками на Азов, чи будь куди. У батьків просто відсутні кошти на те, щоб купити путівку.

Власне, усе вищезгадане, як у шкільному задачнику можна перевірити іншим способом. У тій-же Сумській області, усіх наявних ліжкомісць у всіх заміських закладах на літній період і за умови функціонування таборів у 4 зміни – 21 тисяча. А так як більшість таборів працює у 2-3 зміни – ми маємо у 2010 році оздоровлених у заміських закладах Сумської області 14200 дітей. Всього ж в області – 96 тисяч дітей. Тобто, у таборах відпочило близько 15% дітей. І цей показник набагато кращий від всеукраїнського. Сумська область – із кращих.

Перспективи побудови нових заміських оздоровчих закладів в Україні найближчим часом відсутні.

Єдиний вихід для держави – це розвивати альтернативні форми оздоровлення – наметові табори. Проте, держава тут в образі санстанції сама собі вставляє палки в колеса. Фонд соцстраху подібні форми оздоровлення та відпочинку дітей не фінансує. Профспілки – теж.

А жаль, адже оздоровлення (21 день) або відпочинок (14 днів) у таких таборах коштує 1100 чи 800 грн.

Уявляєте можливість? Якщо соцстрах чи профспілки сплатять 800 грн., то батьківська доплата максимально складе 200-300 грн., що цілком доступно всім.

Опоненти аргументують: але де ж якість? Адже дітям, бідним, не вистачає побутових зручностей.

Відповідь: це ще хто-зна де краще. Спитайте дітей, які були в такому таборі, і в наметовому. 99% дітей виберуть наметовий табір. Бо цікавіше.

А ще. Для нас, бідних. Спитайте тих, хто вижив у 33-му році, що краще: хлібина білого хліба, чи дві чорного.

А поки-що наметові табори тримаються на кошти батьків і на ентузіазмі сподвижників. Дуже багато зроблено було у 2009-2010 році у цьому напрямку МФ «Відродження». Власне – це було намагання ввести стандарти, дати методику. І показати місцевим громадам – наскільки це важливо, щоб громада сама розвивала форму оздоровлення, що дозволила б хоч щось робити для того, аби діти відпочили від асфальту.

Поки-що лід зрушено лише в кількох громадах.А жаль. Дітей жаль.
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Кушнір Тарас   3179 днів тому   #  

Гарний аналіз!
Але... дарма ти так вихваляєш Відродження, який виконує функції цієї ж "санстанції" для НУО...
на моє велике розчарування на сьогодні вони не здатні бути тим флагманом.... про що голосно заявляють...

  •   Пiдписатися на новi
Сергій Чумак   3178 днів тому   #  

Я не берусь коментувати роботу "Відродження", але хотілось би мати розроблені ними стандарти. Бо можете собі уявити в якому положенні знаходяться люди з інвалідністю, коли їм виповнюється 18. А путівки по окремих категоріях вартують 14-18 тисяч гривень. Скільки таких людей буде оздоровлено? Пріоритет перед дітьми, зрозуміло, не буде, та вони й самі ніколи цього не переступатимуть. Але відпочинок в наметових містечках - це рішення багатьох питань! Тиждень на природі для людини, що більшість часу сидить в квартирі - спогад на цілий рік. Пане Вікторе, порадьте, до кого звернутися, хто розробляв методику.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi


Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.
<