bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз


+ Пiдписатися

Євроремонт Європи   

Тільки-но повернувся з Європи. У складі спільної українсько-молдовської делегації відвідав Брюссель і Лондон. Ми знайомилися з досвідом співпраці владних органів з неурядовим сектором.

Здавалося б, Європа як Європа

У Києві прекрасної архітектури не менше. А з шармом і легкістю Львова навряд чи посперечається ще якесь місто у Європі. Врешті, треба було поїхати до Європи, щоб остаточно визначитись – найкраще місто на землі – Суми. І в тисячний раз підтвердити сказане ще до мене – найкрасивіші дівчата живуть в Україні. Це не наша заслуга, проте хоч цим ми можемо пишатися.

Що кидається в очі в Західній Європі?

Ментальність – поняття динамічне

Перше, що ви помічаєте – це те, що Європа мультикультурний континент. Для нас ще незвичною є багатовимірність. Різні раси. Різні релігії. Якщо ви в Лондоні бачите клас на екскурсії, і там всі білі – значить клас приїхав з провінції. Якщо ви бачите в тому ж музеї клас з мультикультурним наповненням, де типових англосаксів меншість, ви розумієте – це лондонська школа. Толерантність – основна риса сучасної Європи. В книгах нашого дитинства Європа була іншою. А де ж дикі барони імператора Карла? Де фламандський граф з шотландським корінням Квентін Дорвард? Покажіть мені в Брюсселі фламандських городян, які кидають виклик герцогу Альба? Де поділися потомки хрестоносців Річарда чи солдат парламенту Кромвеля? Чому не видно моряків Джона Сільвера? Ну хоча б де чопорність англійців часів Голсуорсі?

Світ змінився. Потомки непримиренних послідовників Йорків і Ланкастерів стали толерантними городянами з іншими принципами і уявленнями про світ. Європа постарішала і стала мудрою. Мені дещо жаль Європу моїх дитячих мрій і фантазій. Проте, саме тут приходить просвітління: ментальність – поняття змінне. І ми можемо змінитися. Перестати товкти: «Ми не бидло, ми не раби…», а щось робити для того, щоб змінити себе. Наприклад, перестати брехати собі і своїм дітям. Вчити їх бути гордими. І поруч з ними теж ставати гордими. Навчити їх, що ми нація, чия хата ніколи не буде з краю. І тоді вони виростуть іншими, ніж ми. І змінять цю країну.

Просити ресурс, чи формувати громадську думку?

У Брюсселі, одній із столиць об’єднаної Європи, ми зустрічалися з представниками громадських об’єднань. Дуже молоді європейці, які працюють для різних цільових груп, розповіли про принципи своєї роботи. Ми, звичайно, позаздрили їхнім можливостям. Проте, головне, що я почув, якраз і відповідало моїм очікуванням і моєму власному баченню: в Європі громадські організації не просто просять ресурс у донорів і реалізують соціальні проекти. Вони цілеспрямовано формують громадську думку. А громадські настрої, що звично для країн з розвиненою демократією, формують позицію тих, хто приймає рішення. І ця позиція – максимальне делегування повноважень неурядовим організаціям. А, значить, і їх фінансування.

Все просто. Не будьте апріорі лояльними і слухняними. Рабська позиція думати, що будь-яка влада від Бога. Майте позицію і відстоюйте її чесно. І владоможці будуть шукати вашої лояльності. Через співпрацю з вами.

Централізація погано децентралізація

Була в Брюсселі цікава зустріч з депутатами Європарламенту Монікою Маковей та Павелом Ковалем. Депутати власне є адвокатами Молдови та України в Європарламенті. Дуже цікаві думки Павела стосовно України.

Перша. Про гуманітарно-маніпулятивні потуги. Уряд, що є апологетом стабільності і владної вертикалі, не розуміється на європейських цінностях. З будь-якого приводу уряд посилається на думку населення, для чого робить зрізи громадської думки. І зовсім нехтує думками експертів. Тобто, нав’язується і множиться позиція некомпетентної більшості, замість того, щоб дати людям змогу почути думку компетентної меншості (що й дозволить на основі експертних висновків формувати широку громадську думку). Напрошується висновок: уряду зручно множити некомпетентність.

Другa. Уряд замість децентралізації повноважень (власне, що це за «партія регіонів», яка не віддає повноваження на місяця, натомість хизується вмуруванням у вертикаль всіх органів місцевого самоврядування) централізує їх. Це не європейський принцип. І, власне, за уявленнями європейця – централізація бюджетних ресурсів – це посилення корупції.

І що найцікавіше – експерт говорив наскільки толерантно, що жодного разу не прозвучали прямі звинувачення на адресу української влади. Жодного докору. Типу, я говорю про стандарти, а ви робіть висновки самі.

Ми завжди схвалюємо думки, які збігаються з нашими уявленнями. Але коли це думка незаангажованої і розумної людини, ти впевнюєшся й стверджуєшся в своїй моделі світу. Що ж, я категоричніший за Павела Коваля. Я просто переконаний: централізація – це або некомпетентність, або корупційна схема.

Стандарти, стандарти

Лондон – столиця стандартів. Тут не тільки перший парламент, а й перший газон. Нульовий меридіан і перша карикатура на політика. Поєднання традицій і новацій. Мені пощастило бути в британському парламенті і відчути його дух.

Ми спілкувалися з перами Великої Британії баронесою Гупер та лордом Дабсом.
До речі, що мене потішило, так це власна радість від того, що саме такими я і уявляв представників еліти Британії. Лорду Дабсу не вистачало хіба лише сигари, каміну і великої собаки поруч, щоб усе було взагалі «по феншую». В ньому, як і в міледі, одночасно відчувається і простота, і величне відчуття власної гідності.

Говорили зокрема і про те, що в Україні ХХІ століття, на відміну від 90-х років минулого, вже побутують євростандарти. І Європі нічим дивувати колишній совок.
Загадковий лорд на це відповів відомою приказкою про англійський газон, який треба стригти 300 років, щоб мати англійський стандарт. Тільки суть приказки власне не в газонах, а в головах людей.

Стандарти не лише в побутових штучках, до яких швидко звикаєш. Стандарти у непохитності ваших принципів. Коли ваші принципи вищі за благополуччя – то й благополуччя неминуче до вас прийде.

Власне, це головне, що я виніс із цієї подорожі. І це кожного дня своїми діями підтверджував керівник проекту Бен Реттенбері, який всіма своїми діями підтверджував європейські принципи відкритості та толерантності. Цей молодий швейцарець був нам гідом, модератором і незмінним нашим «сусаніним» (в хорошому розумінні).
Європа для нас відкрита, тому що до нас відкрита та частина європейської еліти, яка формує громадську думку.

А ось чи готові до Європи ми?

В Лондоні, на станції метро, де був наш готель, на початку березня зацвіла світлорожевими квітами вишня. Тут Гольфстрім, і весна приходить рано. А в Україні в цей час ще лежить сніг.

Але, як казала героїня одного політичного роману: «Весна обов’язково прийде». Якщо ми, звісно, розтопимо лід в наших серцях.






Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Алла Журавeль   3269 днів тому   #  

Може, пане Вікторе, я трохи і не по темі, але до вашої фрази «Ми не бидло, ми не раби…», хочеться додати "...ми - не раби, раби - німі" http://my-vsi.in.ua/

  •   Пiдписатися на новi
Богдан Маслич   3269 днів тому   #  

Вікторе, пробачте за заперечення "туристичного" романтизму: європа "відкрита" лише для тих, хто має дипломатичні паспорти чи відповідні візи :) вашій групі пощастило, візи отримано й сплачено грантовим проектом, а це щонайменше 1200 грн на брата (шенген + британія). а щодо "євроеліти", що дійсно формує громадську думку: ви таки думаєте, що вам пощастило бачити її справжніх представників... ;)

  •   Пiдписатися на новi
Завійська Мар'яна   3268 днів тому   #  

Виглядає так, що поки наші "володарі думок" будуть виправдовуватись менталітетом ми будемо закритими до "Європи". Єдиний менталітет, який універсальний для "Європи" - це повага до інших та до себе. Думаю, ви помітили, що в громадському транспорті європейці використовують не лікті та мат, а жести та посмішки, і звісно, навіть, якщо хтось й випадково штовхається чи проходить без черги, ніхто не буде викрикувати "мужчіна, а ви в очєреді нє стоялі"...

  •   Пiдписатися на новi
Богдан Маслич   3268 днів тому   #  

Вірно, Мар'яно! Але спершу!!!! в європі все ж йде ПОВАГА ДО СЕБЕ, а потім до інших :) а українцям варто навчитись не плутати власне НАХАБСТВО та ХАМСТВО з ПОВАГОЮ ДО СЕБЕ! також варто уважніше ставитись до закликів до "толерантності". нехай спочатку ті, хто закликає українців бути толерантними, продемонструють толерантність до українців та українського ;)

  •   Пiдписатися на новi
Ольга Латиш   3268 днів тому   #  

Богдане! З приводу ПОВАГИ ДО СЕБЕ.Цікаво ,чи керівник проекту Бен Реттенбері,як частина європейської еліти, яка формує громадську думку ТАМ, знає про те ,що саме ВІН, за сумісництвом, ще і сформував групу ТУТ ,тих хто з'їздив подивитися "Стандарти у непохитності ваших принципів"?

  •   Пiдписатися на новi
Богдан Маслич   3267 днів тому   #  

Доброго дня, пані Ольго. Я так розумію, у Вас є якесь не зрозуміле мені незадоволення тим, що відбувається чи відбулось в проекті. На жаль чи на щастя, мені точно не відомо, що "знає", "відчуває", "вважає" чи "гадає" Бен, але Ви особисто завжди можете його напряму спитати про це електронкою чи телефоном. Думаю, він Вас добре запам'ятав, оскільки саме Ваше фото з міжнародного майстер-класу в Києві увійшло до звіту на УНДЕФ та, якщо я не помиляюсь, було надруковане в їх бюлетені :)

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi


Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.
<