+ Пiдписатися
Секретар міської ради одного із обласних центрів України, звертаючись до лідерів місцевих організацій громадянського суспільства, заявив: «А що ви зробили такого, щоб з вами рахувалися як, наприклад, влада рахується з бізнесом?».
Що ж, напевно, питання є доречним, особливо тоді, коли в суспільстві все менше і менше проглядається межа між владою і бізнесом. Хоча ми з таким же успіхом можемо говорити про постійне перетікання кадрів з сектору громадських організацій у владу та в зворотному напряму.
Проте це питання лише зайвий раз актуалізує тему спроможності ОГС. Виходячи з призначення таких об’єднань громадян, маємо поміркувати над тим, так в чому ж проявляється їх спроможність. Перше, що спадає на думку: бути ефективними та впливовими. Але в чому виміряти ефективність? Напевно, що традиційний підхід – співвідношення затрачених ресурсів до отриманих результатів – не зможе в повній мірі виявити це. Проте, не один раз, мав можливість спостерігати, як залучивши грантові кошти, ОГС отримала на виході те, про що народна мудрість говорить: «Гора народила мишу». Не все просто й з поняттям впливовості ОГС. Маючі добрі контакти з конкретизованим посадовцем, який ухвалює рішення, громадська організація досягає шалених результатів в прийнятті різних постанов, розпоряджень в тому вигляді, який бажала. Проте одного разу посадовця «пішли» і… кількість рішень за пропозицією цієї ж ОГС різко падає. Так це впливовість чи…?
Напевно, говорячи сьогодні про спроможність ОГС маємо звертати увагу, перш за все, на здатність мобілізувати людей для самодопомоги та вміння домагатися ухвалення таких рішень, які б забезпечували сталі механізми без залежності від персоналій як у владі, так і в третьому секторі. Також маємо згадати й про вміння активістів ОГС діяти спільно і кооперуватися з іншими (і не лише з собі подібними).
Отже, що робить нас (громадські організації) такими, з ким варто рахуватися?
Коментарі
Здається, щоб стати такими, як Ви описали, без підтримки "конкретизованих посадовців", треба спочатку кілька років "пахати" і вмиватися потом (можливо й з кров'ю) + обов'язково співпраця із ЗМІ. Це дасть ім'я і авторитет. А потім уже буде легше. Це як із студентською заліковою книжкою: спочатку ти на неї, потім вона на тебе.
На мою думку дуже багато розчарувань у ІГС відбувається через переоцінку своєї важливості/значимості для суспільства і держави.
Чи є ще в когось ілюзії про те, що громадські організації представляють певні верстви суспільства? Розкажіть це ЗМІ, вони таке люблять, а між нами давайте будемо відвертими. Коли ми лобіюємо якесь рішення, ми виступаємо як експерти, причому експертами ми (як правило) назвали себе самі, а наскільки це "звання" адекватне - не відомо.
Ось є така цікава ГО "Асоціація учасників дорожнього руху". По лігіці, таких є відсотків 99 населення України (включаючи немовлят, яких возять на візочках та паралізованих осіб, котрих транспортують на "швидкій"), так що, ця організація представляє інтереси всього населення і через це влада має з нею рахуватися? Ви б хотіли, щоб дана структура від вашого імені щось вимагала від влади?
Наша роль - пропонувати владі альтернативи та вести фахову дискусію. А щоб ця дискусія була результативною, дійсно її перебіг має висвітлюватьсь у ЗМІ.
Ось ще один приклад. Одна громадська організація мала "виходи" на народного депутата. Одного разу вона провела конференцію ("науково-практичну", звичайно) щодо певної категорії населення, і результати конференції оформила в законопроект, який віддала нардепу. Депутат той фахівець в зовсім іншій галузі, тому, повіривши "експертам", зареєстрував даний законопроект. І вже в комітеті, коли з ним працювали консультанти (держслужбовці, яких усі так не люблять) виявилось, і депутату показали, що його ініціатива може тільки погіршити рівень життя тієї категорії населення, бо відповідні стандарти закладено в різних вже діючих законах, і вони набагато вищі, ніж у запропонованому проекті.
Думаю, найбільша проблема ІГС в неадекватному позиціонуванні. Громадські організації, замість того щоб залишатися ТРЕТІМ сектором, намагаються перебрати на себе то владні повноваження (претендуючи на роль "дорадчих органів" і т.і.), то стати бізнес-структурами (статус неприбутковості є дуже суттєвою конкурентною перевагою, якщо ним правильнос користатися). Ну або "трампліном" для їх засновинік-керівників у "перший" та "другий" сектори.
тільки назва "третій сектор" якась маркетингово неприваблива з самого початку. звучить як "третій сорт". може тут якийсь фен шуй закрався?
Хочу підтримати думку Михайла щодо "Наша роль - пропонувати владі альтернативи та вести фахову дискусію." Погоджуюсь з цим на сто відсотків. Країні тепер якраз і не вистачає якісних альтернатив. Мистецтво управління державою, на мою думку, як раз в ому й полягає, щоб на основі низки альтенатив обрату ту, яка забезпечить розвязання проблем. На жаль, мало хто з громадських орагнізацій ВМІЄ і ЗДАТЕН на сьогодні запропонувати владі такі альтернативи. Це також одна із спроможностей. Вихід - вчитися мистецтву розробки і пропонування алтернатив
"Мистецтво розробки і пропонування альтернатив"? Цікаво, а хто-небудь займається такими дослідженнями?
Альтернатива - по сути выполнение тех задач, которые выполнятся чиновникам "влом", притом желательно (в идеале) за деньги бюджета..... притом нужно еще и убедить чиновника эти денежки отдать, а не спулить их себе (что гораздо сложнее) Крайне сложно заставить чиновника зашевелится, ибо нужно помнить одно правило - оторвать попен-зад от тёплого кресла чиновнику практически нереально, они видать в них рождаются :)
Ну, не все же чиновники такие. Есть же и нормальные.
Чиновники - це в перше чергу люди. А люди самі по собі не хороші і не пагані, вони є такі як є. І якщо налаштовувати себе на те, що чиновник "паганий", він таким і буде у вирішенні вашої справи. А якщо йти до нього як до людини, намагаючись спрогнозувати, які у неї проблеми, потреби і т.і., тоді можна й результату домогтися прийнятного.
Є навчання розробці та пропонування альтернатив. Щодо відповідних досліджень, не зовсім зрозумів, який в них має бути предмет?
знаете, после собраний первичек и съездов партии, потом для прикола поставили вопрос в "лоб" желающим в депутаты - а зачем Вы туда рветесь - знаете какой ответ? 80% сами не знаю для чего, просто для статуса или что им начнет капать нереальное бабло за "решение проблем", притом 60% глубоко убеждены, что там платят бальшущщюю зарплату.... и это в городском совете...... и потом из них выходят чиновники.....
Ну... якщо мати на увазі, що об’єкт дослідження – громадські альтернативи (для влади), то предметом досліджень можуть бути практичні приклади висувань таких альтернатив на розгляд влади (з різних питань) та їх результативність. Ще може бути існуючий досвід навчання представників ІГС висуванню владі альтернатив та веденню фахових дискусій тощо. Хтось це вивчав? Хтось цим займається? І взагалі інсує досвід такого навчання?
Егор, а что ответили 20%?
Я, наприклад, вивчав курс "Основи аналізу державної політики" у викладачів Академії державного управління при Президенті України (проф., доктор наук держ. управління В. Тертичка) та "Розробка та здійснення державної політики" (спільно НаУКМА та Головне управління державної служби України). Власне, якщо пошукати та поставити мету на такі навчання потрапити - то все реально! Дослідження щодо едвокасі-програм теж ведуться, бачив декілька збірочок з описами успішних кампаній.
15% имеют смутное представление, чем там занимаются, 5% четко знают для чего они туда стремятся..... вот такая статистика.....
Лилия, вот Вам вопрос - вы ж участвуете в политическом движении - и наверно хотите стать депутатом.... для чего Вам это и что Вы там будете делать?
Да, в политической жизни участвую (сегодня только приехала со съезда). И депутатом раньше хотела быть. Сейчас это желание пропало - я поняла, что и без этого (будучи лишь общественником) можна достичь того, что задумал.
Михаилу Изюмскому: Если у Вас появится какая-нибудь информация по этому вопросу, дайте знать, пожалуйста. Буду признательна :-)
Добре, Ліля! Але краще відвідуйте ГУРТ - тоді нічого не пропустите!
постараюсь не пропустити :-) і так вже скоро сюди розкладачку доведеться ставити :-))) віртуальну :-)))
раскладушку не стоит:) а вот удобное кресло и чашечку кофе всегда лучше иметь возле компа.
Колеги, здається ми поволі починаємо коментувати спроможність "першого сектора". А повертаючись до теми спроможності ОГС, варто звернути увагу на спроможність діяти ОГС спільно, а не за принципом "хто перший встав, того й..."
а може тут якраз і пес заритий - часта неспроможність представників ОГС думати як "третій сектор" (щось так не люблю цей термін, але як наука використовує..). відразу починаємо думати або як влада\перший сектор - дерибанити народні гроші або як бізнес\другий сектор - як би то заробити на тому ж народі чи громаді\...
Володимиру Купрію: я писала не в контексте первой власти, а как раз о том, о чём думает третий сектор. Имела в виду, что со временем и благодаря приобретению опыта обществ.деятельности поняла, что реализовывать общественные инициативы можно с успехом и без поддержки "своего" представителя первой власти.
Тарасе, не "може", а "напевно" так. В усякому випадку на ці стежки часто збивається значна частина представників "третього сектору", особливо на початкових етапах. Непогано було б, якби у початківців були досвідчені "шефи", щось на зразок жовтенят і піонервожатих.
а Ви, Ліліє, я так бачу по Ваших коментарях, тяжієте більше до державного регулювання суспільних процесів. я напевне, за поглядами, ліберал і дарвініст :))). У моєму розумінні, ключова спроможність ОГС полягає у вмінні стратегувати процеси та постійно бачити.творити суспільну перспективу і підводити до цього інших гравців (1 і 2). і хай вони цю перспективу реалізовують :))
:-))))))) не зрозуміла, Ви мене посварили чи похвалили :-))))))))))))
одне можу сказати, що я точно не дарвініст :-))) а над Вашим розумінням ключової спроможності ОГС я буду думати, мені це видалось цікавим і схожим як раз на те саме місце, де пес і є заритий... дуже рада, що прочитала це (аж не по собі стало, як уявила, що могла пропустити цю думку)
... а Ви відкрилися зовсім з нового боку
... а Ви відкрилися зовсім з нового боку
у свою чергу, це вимагає від ОГС більше думання і навіть більше - соціального експериментування dже обдуманих концептуальних стратегій (власнонароджених, а не ctrl c ctrl v).
не стоит забывать правило - мозги стоят денег :) если что-то развивать - значит это кому-то нужно... а даже в нужном месте и контроль-Ц помогает ))))
тоді - ще одна з спроможностей - формування попиту (у кого гроші і влада?) на моск та нові ідеї (якщо вони, звісно, є):))
формирование рынка потребления - идеи-мозг-реклама......
стартуйте :)
мозги есть, денег нет :)))))