10 вересня у м.Львові, під час зустрічі з інтелігенцією Президент України Віктор Ющенко закликав її вийти з гетто, у яке воно потрапило завдяки владі.

Дозволю собі частково не погодитись з цією тезою. Так, українська інтелігенція знаходиться у гетто, але туди її силоміць ніхто не заганяв, ВОНА САМА СЕБЕ ТУДИ ЗАГНАЛА і законсервувалась у власній інтелектуальності.

А причину цього явища досить влучно підмітив ще у 1924 році відомий український літературознавець та етнограф Михайло Возняк: “А втім на саму освіту мало українське громадянство викривлений погляд. На працю дивилося воно як на велике нещастя, а школу уважало інституцією, що має видавати упривілейованих людей. І тоді й довго - довго ще потім батько страшив сина, що дасть його до купця або до ремісника, якщо він не буде вчитися. Правда, гірка наука для сина, але за те пізніше заживе син солодко й не потребуватиме працювати… з такими поглядами на освіту витворився своєрідний псевдоаристократизм..”

Феномен “лозинського” напевно є вершиною айсбергу з назвою “ПСЕВДОАРИСТОКРАТИЗМ”…