Увiйти
+ Пiдписатися
Якими бувають дорослі учні
Минулого тижня я був учасником тренінгу для тренерів. Програма була цікавою, була змога навчитись чогось нового, ознайомитись з досвідом колег. Перебуваючи в ролі учня, я собі пригадав класифікацію вчення, відповідно і класифікацію учнів, з якою я ознайомився у книзі Володимира Тарасова “Искусство управленческой борьбы”.
Так ось, автор процес навчання ділить на три стадії. Перша стадія - некритичного засвоєння знань. Учень повністю довіряє своїм вчителям, по завершенні навчання отримує моральне право переповідати отримані знання. Учня, який пропускає цю стадію навчання, автор називає недоуком, а того, хто застрягає на цій стадії - зомбі. Завдяки цій стадії досягається перша стадія в таксономії знань, а саме - власне знання чогось.
Друга стадія - конструктивно-критична. Щоб досягнути другого щабля у таксономії знань - розуміння чогось, необхідно підійти до нового знання конструктивно-критично з бажанням його покращити, усунути внутрішні протиріччя і невідповідність фактам, надати йому чіткість і красу. Тих, хто пропускає цю стадію в процесі навчання автор називає перебіжчиками, а тих, хто застрягає на ній - вічними учнями.
Третя стадія - деструктивно-критична. Для того, щоб вміти аналізувати, синтезувати чи оцінювати нове знання, необхідно зруйнувати його до основи. Необхідно зрозуміти його межі і обмеженість, уміти виявити придатні елементи для побудови іншого, більш досконалого знання чи вчення. Учня, який починає процес навчання з цієї стадії автор називає невігласом. Того ж, хто успішно проходить усі стадії - послідовником чи наступником.
Оскільки вчитель є одночасно учнем самого себе, йому необхідно пройти всі стадії, щоб стати послідовним, щоб розвиватись. Він не повинен ставати зомбі самого себе чи перебіжчиком від себе. Тому бажаю всім у Новому Році бути послідовними :-)
Так ось, автор процес навчання ділить на три стадії. Перша стадія - некритичного засвоєння знань. Учень повністю довіряє своїм вчителям, по завершенні навчання отримує моральне право переповідати отримані знання. Учня, який пропускає цю стадію навчання, автор називає недоуком, а того, хто застрягає на цій стадії - зомбі. Завдяки цій стадії досягається перша стадія в таксономії знань, а саме - власне знання чогось.
Друга стадія - конструктивно-критична. Щоб досягнути другого щабля у таксономії знань - розуміння чогось, необхідно підійти до нового знання конструктивно-критично з бажанням його покращити, усунути внутрішні протиріччя і невідповідність фактам, надати йому чіткість і красу. Тих, хто пропускає цю стадію в процесі навчання автор називає перебіжчиками, а тих, хто застрягає на ній - вічними учнями.
Третя стадія - деструктивно-критична. Для того, щоб вміти аналізувати, синтезувати чи оцінювати нове знання, необхідно зруйнувати його до основи. Необхідно зрозуміти його межі і обмеженість, уміти виявити придатні елементи для побудови іншого, більш досконалого знання чи вчення. Учня, який починає процес навчання з цієї стадії автор називає невігласом. Того ж, хто успішно проходить усі стадії - послідовником чи наступником.
Оскільки вчитель є одночасно учнем самого себе, йому необхідно пройти всі стадії, щоб стати послідовним, щоб розвиватись. Він не повинен ставати зомбі самого себе чи перебіжчиком від себе. Тому бажаю всім у Новому Році бути послідовними :-)
- 27.12.2009
Василь Полуйко 
10
Коментарі
Перебуваючи на різних тренінгах для тренерів, я завжди відчуваю ше одне критичне протиріччя такого навчання.
Це є дилема суті і форми тренінгу для тренерів.
Якщо тренер знає свій конкретний предмет він може зробити акцент на суті предмету, якщо ні - тільки на формі. Більшість тренерів з ТОТ роблять акцент чомусь тільки на формі. Це набагато легше. Хотілося, щоб не практика презентації та мозкового штурму, а знання суті предмету завжди стояла на першому місті. Бажаю в Новому році всім тренерам НУО розвивати суть своїх предметів, а не форму передачі знань.
Не зрозуміло чому "перебіжчиками".
В моєму розумінні тому, що учень засвоївши нове знання, переходить відразу до деструктивної стадії, тобто заперечує його, втікає від нього, не пройшовши стадію розуміння цього знання.
Я занимаюсь карате, стиль называется киокушин-карате. Основоположником его было некто Масутацу Ояма - очень крутой товарищ - все без исключения мастера ВСЕХ видов боевых искусств считают его уникумом. У него был целый ряд учеников, которые полностью признавали его суть, но потом основывали свои школы, при этом не отказываясь ни от него как духовного лидера, ни от знаков его школы. Вопрос: как это классифицировать - они вроде и не разрушили основу, чтоб создать свое, но вроде и не последователи... Или все-таки последователи?...
Думаю, що послідовники, оскільки свої школи вони будують на його цінностях.
Интересная классификация:) и спасибо, Василь, за пожелания - это так трудно оставаться последовательными. Успехов и творческой радости и вам!
Колеги, усіх з Новим роком!!!
Цікаво, кого ми хочемо бачити на своїх тренінгах?
Учнів 1 стадії - сумно. Це як в школі.
Учнів 2 стадії - прекрасно, якщо ми володіємо суттю, як писав Анатолій Рекун.
Учнів 3 стадії - і цікаво і складно, бо група завжди різна, і для когось такі учні просто проблема. І не завжди ми знаємо те, що проводимо, до фундаменту, до якого розберуть тему учні. Зате, якщо ми аси, це захоплююче!!!
Добре, коли всі різні! Від усіх можна чогось навчитися!
Чім більше учнів 3 стадії - тим цікавіше на тренінгі: і тренеру і учням 1 і 2 стадії.
у моєму випадку, на семінарах стосовно алкоголозму, - часто слухачі приходять відразу агресивно налаштовані та з "повною торбою" заперечень та аргументів, які базуються на "міфах" горбачовського періоду... (1985 - 1991рр.)...
А у меня хуже - у меня некоторые топ-мнеджеры (умнейшие люди) на третьей фазе находятся... :-(