•  

+ Пiдписатися

Підходи до розвитку громади   

Модель визволення
Модель передбачає, що боротьба між гнобителями і пригнобленими вимагає розбудження свідомості та активізації боротьби за визволення. Гнобитель закорінюється в свідомості людей або ототожнюється з несправедливими структурами та ситуаціями, в яких люди мусять жити. Дана модель заплющує очі на проблеми фундаментальних людських відносин і на потребу особистого зростання та зцілення. Вона також воліє бачити ворогів та конфлікти, але недобачає потенційних союзників та слушні нагоди, вона також часто нехтує духовний і культурний вимір розвитку.

Терапевтична модель
Модель концентрує увагу на розладнанні організму окремих людей та всього суспільства. Це вимагає лікування, покликаного відівчити людей від непродуктивних способів мислення, відчуття і діяльності. Терапевтична модель прагне персоналізувати всю проблему розвитку, тож особисте зцілення розглядається як засіб розв’язання майже всіх труднощів

Модель організації проблем
Цей підхід ідентифікує теми, навколо яких можна мобілізувати людей з метою запровадження змін. Утворюються організації або об’єднання, розробляються проекти або програми. Участь громадян розглядається як ключова рушійна сила, програма дій будується на активних людях. Цей підхід часто заплющує очі на справжні труднощі побудови людських взаємин. В такому підході часто заправляють сильні особистості, які виразно бачать певні проблеми, але інших зовсім не бачать

Модель організації громади
Цей підхід полягає в залученні людей до співпраці задля покращеного обслуговування самих себе, а також заохоченні їх до організованих дій з метою забезпечити, щоб урядова політика та зовнішні впливи здійснювались на користь громади. Дана модель має тенденцію пускати повз увагу і нехтувати важкі проблеми, а натомість сфокусовує увагу на справах спільного зацікавлення, які найлегше розв’язати. Вона воліє вірити в систему, якою вона є, але вважає, що треба домагатися того, чого ти хочеш, за допомогою пропаганди та непрямого тиску на впливових осіб. Здебільшого вона не цікавиться ані проблемами суспільних змін, ані фундаментальними питаннями розвитку.

Модель економічного розвитку
Ця модель розглядає матеріальне процвітання як основу людського добробуту та добробуту громади, а економічний розвиток – як відповідь на більшість проблем. Вона вважає, що ділова активність, яка приносить процвітання будь-якій частині громади, спричиняє „перетікання” багатства до найбідніших, таким чином поліпшуючи загальний добробут суспільства. Економічний підхід часто буває сліпий до суспільних труднощів будь-якого виду. Він дивиться на такі питання, як поліпшення здоров’я, освіти, розвитку молоді, на особисті, родинні та громадські проблеми як на проблеми економічного розвитку. Він має тенденцію не бачити того, що суспільна та економічна нерівність безпосередньо впливає на спроможність людей брати участь у економічній діяльності і здобувати з неї вигоду.

Культурно-духовна модель
Прагне опиратися на підвалини традиційного людського знання й керуватися принципами, звичаями та мудрістю власної культури людей. Дивиться на проблеми як на результат відступу від духовних або культурних цінностей і шукає розв’язання в термінах навернення людських думок і сердець до цих цінностей. Попри всю важливість цього підходу, він може бути сліпий до політичних та економічних вимірів розвитку, і часом неспроможний бачити, яким чином залучити сили минулого до процесу будівництва сталого майбутнього. Люди, які пропагують цей підхід, можуть іноді бути догматичними у своєму наполяганні, що їхній власний метод – це єдиний прийнятний метод. Цей підхід іноді виявляє сліпоту до багатокультурної природи контексту розвитку й може бути нетерпимим або сліпим до різниці в поглядах, яка часто існує.

Модель екологічних систем
Це інтегрований підхід, який поєднує ключові елементи з усіх головних потоків спрямованого на розвиток мислення. Сконцентровує увагу на тому, щоб навчити людей та організації здійснювати процеси власного розвитку. Застосування цієї моделі передбачає ґрунтовний процес навчання, щоб бути ефективною в цьому реальному світі вона має опиратися на знання та практичні навички, опрацьовані в рамках інших моделей. З огляду на всеохопність цього підходу і той факт, що він має справу з надто багатьма вимірами та аспектами, розв’язання істотних суспільних та економічних проблем може видатися в його межах надто грандіозним і безнадійно ускладненим, що в свою чергу спонукає деяких людей віддавати перевагу моделям, які значно легше застосовувати. Прихильники даної моделі часто не звертають увагу на природу людини, це при тому, що надмірний антропоцентризм (увага до потреб людини) і призвів до екологічної кризи у багатьох регіонах планети. Правильний антропоцентризм полягає в тому, щоб навчити кожну людину здійснювати процеси сталого розвитку.
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 2  - Нi  

Коментарі

Сергiй Ремiнний   3258 днів тому   #  

Классно, но это типа кучи упражнений для фитнеса, но какие на пресс, а какие на трицепс? Тобто - и что дальше? Как это практически использовать? Или хотя бы в каких ситуациях больше работает одна модель или другая?

  •   Пiдписатися на новi
Василь Полуйко   3258 днів тому   #  

Ознайомившись з підходами відразу можна визначити, а який метод практикую я, чи моя організація. В кожному з підходів описані слабкі сторони цього підходу - і це слід сприймати як підказку стосовно того, на що особливо слід звертати увагу в процесі щоденної роботи, оскільки саме звідтам нас чекатимуть труднощі та негаразди.

  •   Пiдписатися на новi
Сергiй Ремiнний   3258 днів тому   #  

Это применимо в какой-то степени к коммерческим организациям?

  •   Пiдписатися на новi
Василь Полуйко   3258 днів тому   #  

Хороше питання. Відверто кажучи не задумувався над цим. Перша реакція, думаю, що так, якщо мова йде багаточисельні колективи.

  •   Пiдписатися на новi
Лілія Дмитренко   3258 днів тому   #  

А мне кажется, что это можно применить в любой отдельно взятой организации - хоть в коммерческой, хоть в бюджетном учреждении, хоть в НГО, хоть вообще в территориальной громаде. Тут пахнет методикой, а один и тот же метод, алгоритм, инструкцию и т.д. можно адаптировать к разным условиям. Впрочем, это так в жизни часто и происходит. Например, ТРИЗ, она давно уже перешагнула рамки технической отрасли, для которой была разработана, и давно используется в педагогика, политике, бизнесе и т.д.

  •   Пiдписатися на новi
Сергiй Ремiнний   3258 днів тому   #  

В какой-то степени - возможно, но мой (и не только мой) вечный вопрос: как модель под названием "Культурно-Духовная" превратить в бизнес?... (не ПРОДАТЬ, а ПОСТАВИТЬ ВО ГЛАВУ УГЛА) NB: про церковные организации не говорим...

  •   Пiдписатися на новi
Ярко Жукровський   3258 днів тому   #  

Пане Василю, високо ціную Вашу обізнаність і професійні якості. Але, ці теоретичні "підходи до розвитку громади", з моєї точки зору, не є достатньо практичними і ефективними. Чи пробував, наприклад, Ваш центр розвити громаду м.Львова за такими "підходами"?

  •   Пiдписатися на новi
Тимчук Тарас    3258 днів тому   #  

Колеги, я думаю, якщо передивитись, ще раз фільм Dogville Ларса фон Трієра, то підходів/моделей до розвитку громади може суттєво поменшати :)

  •   Пiдписатися на новi
Сергiй Ремiнний   3258 днів тому   #  

Я, например, Dogville не смотрел, но миллион % согласен с тов.Жукровским: либо это должно иметь какое-то ПРАКТИЧЕСКОЕ значение, либо - как в фильме - "Зачем нужна дорога, если она не ведет к храму?.."

  •   Пiдписатися на новi
Василь Полуйко   3258 днів тому   #  

Яркові Жукровському. За Львів ми не брались, але якщо говорити про сільські громади, то найбільш практикованими є моделі організації проблем, організації громади, культурно-духовна модель, модель екологічних систем.
Пропоную звернути увагу також на гасла та програми політичних партій. Прослідковується чітка кореляція програм певних політичних партій з тими чи іншими моделями розвитку.

  •   Пiдписатися на новi
Василь Полуйко   3258 днів тому   #  

Сергію Ремінному. Дуже багато компаній говорить про формування корпоративної культури, дехто намагається з цього навіть зробити "релігію". Першими хто приходить на думку -різного роду страхувальники життя.

  •   Пiдписатися на новi
Сергiй Ремiнний   3258 днів тому   #  

Точно, согласен.

  •   Пiдписатися на новi
Володимир Купрій   3256 днів тому   #  

На мій погляд, будь-який розвиток громади має грунтуватися на відчуті цієї громади чи відчутті належності до цієї громади. Не спільне місце проживання має визначати громаду

  •   Пiдписатися на новi
Михайло Ізюмський   3255 днів тому   #  

Як завжди у пана Василя - причудовий текст! Давно цікавився питаннями розвитку громади, але ніхто так цікаво про це ще не розповідав! У начебто теоретичних викладках відчувається, що автор пропускає цю інформацію крізь призму свого власного досвіду, дуже глибоко володіє темою. Дякую, дякую, дякую!

  •   Пiдписатися на новi
Василь Назарук   3254 дні тому   #  

Колеги, класифікацій моделей роботи в громаді є багато, однак застосувати їх практично не можливо, бо важко назвати скупчення людей громадами. А якщо це не громада, то спробуйте застосувати моделі до не громади. Абсурд. В Україні є лише територіальні громади, визначені в законодавстві, які важко громадами назвати. Гарними характеристиками нас, як "громадян" є такі прислівя:
"Моя хата скраю, я нічого не знаю"
"Мій дім - моя фортеця"
"Якщо у мене корова здохла, то нехай у сусіда дві здохне"
"У сусіда і трава зеленіша"
Можна ще багато інших згадати, проте і так все зрозуміло.

  •   Пiдписатися на новi
Василь Назарук   3254 дні тому   #  

Я погоджуюсь з Володимиром Купрієм про те, що самоідентифікації з якоюсь громадою у нас нема (в загальній масі). Хоча б візьміть до уваги наші закордонні поїздки, коли нам соромно признатися, що ми з України. Лише в Єгипті та Прибалтиці до нас ставляться більш поважно в порівнянні з росіянами, тому ми підкреслюємо там своє походження.
А чи всі ми знаємо своїх сусідів на сходовій клітині багатоповерхового будинку?
Більшість громадян територіальних громад мають споживацьке ставлення до всього. І якщо виникають якісь проблеми, то всі дивляться на місцеву владу і примовляють: "Ми вас обрали, от і вирішуйте". То про які моделі можна говорити?

  •   Пiдписатися на новi
Василь Полуйко   3254 дні тому   #  

Василю Назаруку:
Багато організацій в Україні працює в напрямку розвитку громади, і те що вони роблять підпадає під один з запропонованих підходів. Тобто якщо є певна діяльність, робота тощо, її можна завжди класифікувати.
Відсутність громади, як це бачимо з циклу розвитку громади -просто одна з стадій складного процесу і там же ж підказка, а що потрібно робити на цій стадії.
Приблизно 30% населення України в першу чергу ідентифікує себе з своєю малою батьківщиною, тобто спочатку вони львів'яни, київляни, харків'яни, а вже потім громадяни України.
Окрім територіальнх громад є ще громади людей з особливими потребами, громади людей, що мають спільне етнічне походження, громади за інтересами, громади людей об'єднаних навколо певної ідеї (релігійні громади відносяться сюди)
Моя хата скраю. Кажуть, що прислів'я має походження від того, що скраю села завжи жили ті, хто першим зустрічав набіги чужинців і ніс обов'язок оборони громади. Це я до того, що зміна міфів є одним з способів розвитку громади.
Те, що споживацтво найбільший ворог розвитку громади цілком згідний і я про це вже писав у своєму пості.

  •   Пiдписатися на новi
Василь Полуйко   3254 дні тому   #  

Михайлові Ізюмському: Вам також щиро дякую! З одного боку я не люблю, коли мене хвалять, а з іншого - це завжди надихає до подальшої діяльності.

  •   Пiдписатися на новi
Михайло Ізюмський   3254 дні тому   #  

Усі на кожному кроці говорять про те які ми пагані, яке ми "бидло", які у нас традиції та ментальність, а дехто спокійно і фахово робить свою справу, перетворюючи населення сіл та селищ на громади. За це велика шана і вдячність.

В країнах зі сталими демократичними традиціями, особливо в тих де домінуючою релігією є протистантизм, набагато більше ніж у нас розвинений індивідуалізм, який є основою релігії, економіки, суспільних відносин і т.п. Але там є справжнє громадянське суспільство, яке визначається в першу чергу саме рівнем розвитку громад, а не кількістю НУО "на душу населення". Так от, на мою думку, якби "там" ніхто не займався фахово і наполегливо розвитком громад, навряд чи були б такі результати... Те що цитовані паном Василем моделі належать канадським вченим є зайвим підтвердженням цього.

  •   Пiдписатися на новi
Іван Скибиляк   3252 дні тому   #  

Знаєте, перечитавши моделі розвитку громади та коментарі, доних я все більше і більше переконуюсь, що серед людей які обєдналися в НУО є не просто таланти дуже талановиті ЛЮДИ. Спеціально виділив слово. Якщо почитати сьогднішні блоги то побачимо, що пан Василь уміє кинути цікаву "іскорку" для подальшого обговорення.
Я особисто бачу тут моделі розвитку не тільки сільських громад, але й розвиток міст через окро взяті будинки, вулиці, квартали тобто через ОСН. А під розвиток ОСН можна уже підбирати модель в залежності від прерогатив даної громади.
Хочеться подякувати пану Василю за цей і не тільки за цей матеріал.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.