Увiйти
+ Пiдписатися
ЗАВТРА. Частина друга
Системні міжнародні організації вже зібрали мільярди доларів на темі загарбницької війні рашистів в Україні. І збиратимуть далі. Кошти надходять від громадян, бізнесів та урядів з усього світу. Бо такі міжнародні організації витрачають величезні гроші на рекламу своєї діяльності та лобіювання створення міражу своєї незамінності. Що далі системні міжнародні організації роблять з усіма цими коштами, ми ніколи достеменно не дізнаємося. Хоча багато з нас вже мають особистий досвід взаємодії з багатьма загальновідомими міжнародними організаціями, які дуже ефективно допомагали нам з 2014 року. Достатньо згадати методички з комунікацій від ПРООН, МОМ, ОБСЄ, МКЧХ та їм подібних, нескінченні збирання персональних даних українців для потреб «звітування», нав’язування неадекватних пріоритетів, напрямків та видів діяльності.
Небагато наших з вами колег наважувалися не коритися неадекватним вимогам міжнародних організацій тоді. На жаль, мало хто з нас знаходить у собі відповідальність та сміливість відправляти неадекватні вимоги слідом за автором «формули штанмаєра» навіть сьогодні.
Системні міжнародні організації довели свою абсолютну неспроможність виконувати власну місію вже у перші дні повномасштабного вторгнення русні. Всі вони робили тільки те, що дійсно можуть робити найкраще – збирали гроші.
Зараз такі міжнародні організації активно шукають способи як максимально ефективно для себе «освоїти» зібрані кошти, одночасно підтримуючи міраж своєї незамінності, щоб мати можливість залучати нові ресурси. Українським ОГС у цьому «бізнес циклі» відводиться важлива роль корисних ідіотів: легітимізувати потребу у «присутності» системних міжнародних організацій на нашій землі та стати дешевою або навіть безоплатною робочою силою, яку ці організації «координують».
Для легітимізації потреби у «присутності» будуть проводитися різноманітні «конференції українських ОГС», переважно за межами України, де ОБСЄ-подібні будуть намагатися актуалізувати свою значимість.
Системні міжнародні організації вже давно затерли своє призначення політиками, регламентами, бюрократичними процедурами та корупцією. Якщо лідери українських ОГС не почнуть масово нав’язувати міжнародним організаціям своє розуміння того, що саме і як треба робити для наближення нашої перемоги над рашизмом, навіть та частина коштів, яка все ж потрапить в Україну, буде витрачена з мінімальною користю.
Звичайно, існує чимало невеликих міжнародних організацій, які спроможні виконувати свою місію і вже сьогодні активно допомагають нашому суспільству. У цьому дописі не про них… Далі буде.
- 17.04.2022
Богдан Маслич 
3
Коментарі
Богдане, привіт!
Ось тут пишуть, що на відбудові Боснії-і-Герцоговини організації, про які ти пишеш, забрали собі пяту частину грошей, які мали б піти на саму допомогу. Я чогось думаю, що суми там були більші.
https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/510994_yak_vidnovlyuvati_ekonomiku_pislya.html.
Якщо екстраполювати балканський досвід на Україну, то тут буде нове ельдорадо і шарлатанів прийде аж гай буде шуміти. І ресурси для відбудови країни підуть на чиюсь пенсію, хатинку чи просто гарне життя.
Я все згадую рух за ефективність ОГС, в принципах, які обговорювалися і затверджувалися в Стамбулі, а потім в Бусані, все дуже зрозуміло написано і про прозорість, і зрозумілість, і підзвітність і максимальне залучення бенефіціарів до дизайну програм, але на практиці в наших широтах я не бачив, щоб це працювало. Що, звісно, не означає, що не варто брати цей інструментарій для оцінки роботи як вже згаданих тобою системних організацій так і тих, які вже реєструють свої проекти в СКМУ і починають роботу в Україні.
Треба вже зараз запускати якийсь big data проект з збором даних про МТД-проекти на відбудову країни, щоб легко було самостійно відстежувати як і на що витрачаються гроші з відбудови України. Або робити незалежну аналітику і теж про це писати на основі відкритих даних, наприклад, цього порталу http://d-portal.org/ctrack.html#view=search. Не впевнений, що він публікує всю інформацію про прокти міжнарожної допомоги, але точно хтось мав би таким ділом займатися в Україні з огляду на безпрецедентні можливості (в тому числі для корупції і захмарних заробітків на війні).
З нетерпінням чекаю на третю частину.
Привіт, Тарасе! Щиро радий тебе чути. Дякую за коментар та за посилання на блог Богдана Данилишина. Сильне і усвідомлене лідерство потрібно зараз як ніколи. Також важливо вимагати від ЦОВВ нележно виконувати свою роль бенефіціара проекта МТД. Ніколи знову на своє питання до заступників міністрів - голів наглядових рад проектів МТД: "чому ви, Сан Санич, не вимагаєте від донора робити те, що найбільше потрібно країні?", не хочу чути філософську відповідь на кшталт: "розумієш, Богдане, хто платить, той і замовляє музику".
У статті не зовсім коректо наведені деякі дані. Сумарно допомога міжнародних донорів на душу населення стеном на 2017 рік становила 8000-8500$. Щодо підтримки розвитку підприємництва та самозайнятості на державному рівні БіГ, то тут я згоден. Але у статті відсутній аналіз програм на рівні місцевих громад. А там якраз дуже багато позитивного досвіду, який можна використати саме на рівні наших територіальних громад.