Мої потреби в "легкому" і не дуже "інтелектуальному чтиві" зповна задовільняє френд-стрічка в ЖЖ. Думаю, для багатьох розумних жінок ситуація є подібною - ЧТИВА достатньо в Інеті.
Особисто мені здається що сучасні "глянцеві" журнали задовільняють інші потреби, не в чтиві... Тобто, "паперовий" журнал не сприймається в першу чергу як джерело або носій інформації, він став певним "фетішем", задовільняє естетичні, емоційні потреби, можливо, "вау-імпульсні"...
Мабуть, саме в цьому криється секрет багатомільйонності накладів "глянцевих" видань.
Якщо досліджувати цільву аудиторію майбутнього видання, я б звернув більше уваги на емоційні очикування потенційних читачок нового журналу.

Так, для мене, як середньостатичної, непозбавленої відповідного рівня IQ жінки журнали дійсно мають в першу чергу естетичну функцію. Але в інтернеті, особливо в жж тексти, де "многа букаф" читати дуже складно. Для того й є паперові видання. Тобто якщо б був вибір читати цікаві довгі тексти в неті, чи в красивому глянці, то я б однозначно вибрала друге. Тоді розумієш, що платиш не лише за естетику, а й за інформаційне, культурне і т.д. навантаження.

Думаю, аналогічно й з чоловічими журналами. Багатьому дурниць Максіма та Менсхелса не вистачає.

У нас в Харкові видається гендерний жіночий журнал "Я". Йому багато років, але, наскільки мені відомо, широкої популярності він так і не здобув.
Можливо, через те що його авторки створюють журнал під свої смаки, а не під потреби цільової аудиторії...

Правильно: інтелект і масова культура складно поєднуються. Просто тут йдеться про нішу, а не про широкі маси.
Хтось же читає інші, можна сказати, спеціалізовані журнали. Інженерні там, філософські, ще якісь вузько-спеціалізовані. Так і тут мусть бути: вузько спеціалізований розумний жіночий журнал.

"вузько спеціалізований розумний жіночий журнал." - вестник бухгалтера например :))) существует уже давно)))

Ірино, я й мав на увазі дослідження саме цієї "ніші". Не думаю, що вона дуже тісна - розумних жінок в Україні набагато більше, ніж не дуже розумних, і вже точно більше ніж розумних чоловіків.

І Єгор, доречи, теж правий: я працював колись у відділі реклами одного великого видавництва бухгалтерської та подібної літератури і періодичних видань, так от скорочено, між собою, цільову аудиторію нашої продукції там називали "тьотки":)

Михайло Ізюмський:

1. "У нас в Харкові видається гендерний жіночий журнал “Я"

У Харкові видається гендерний журналя "Я" (а не "жіночий").
Він не є жіночим, оскільки в ньому працюють й чоловіки. І розповсюджується він по всій Україні (як паперова, так і електронна версії) - чорно-біла та кольорова.

2. "широкої популярності він так і не здобув. Можливо, через те що його авторки створюють журнал під свої смаки..."

Гендерний журнал "Я" - не "чтиво" для всіх і вся. Крім того, 2009 року Харківську жіночу організацію "КРОНА" реорганізовано в Гендерний інформаційно-аналітичний центр "КРОНА". І це видання має зовсім іншу мету, ніж "легкое чтение на досуге".

Ознайомтеся з останньою версією http://bit.ly/2BFGlI

"З цього всього висновок: або українським жінками не потрібно легкого інтелектульного чтива, або комусь не вигідно, щоб воно у нас було".

Коли українська жінка, висолопивши язика, плентається з роботи на домашню роботу, то читатиме/гортатиме вона лише "мрійні журнали", аби поуявляти себе... (див. "кращі" зразки тв-реклами). Достатньо багато журналів, які задовольняють як жінок, так і чоловіків. На жаль, вони мають здебільшого російські корені. Але такі проекти в Україні комерційно не вигідні.

Ну ви звичано можете собі жартувати. Та й навіть іронізувати, як Єгор це вміє ;)
Але впевнена, що прекрасно розумієте, про яку нішу я говорю, ага?
Це явно не про захеканих тьоток-бугалтерок чи ще когось схожого, і тим більше не про пегідролевих пустоголових дівочок. Є й інші варіанти. Якраз ті, з яким, вам чоловікам приємно спілкуватися (кожен задумався, кого ж саме я тут маю на увазі).

А зробити "продук" цікавий і "захеканим тьткам-бухгалтеркам", і "пегідролевим пустоголовим дівчаткам", після якого з ними буде цікаво спілкуватися? Мабуть занадто ідеалістично...

Микола має рацію - такі видання оцінюються в першу чергу через призму прибутковості. Тому задовільнити смаки "тьоток" та "дівчаток" в одному флаконі в принципі неможливо. Наприклад, медіа-холдинг КП-медіа ще на порозі кризи без угризіння совісті зачинив свій жіночій проект. Думаю, це показово.

Ирина, милая Иришка))) опять шучу конечно))) но для того, что-бы определится на какую аудиторию ориентироваться, нужно больше вводных данных.... мы опять начинаем говорить "ни о чем.." и "не про кого...." так не пойдет, хоть первая тема и набрала большое количество постов, но все таки подавайте материал в более развернутом виде плизки)))

Шо кому, а пану Єгору в голові кількість коментів. Щиро дивуюся))

Вопрос не в этом... сделать "универсальный" ЖЖ практически невозможно, ибо слишком много получится целевых направлений, что неизбежно приведет к катастрофически большому объёму такого издания.... и как следствие - нерентабельности такового! Тут 2 варианта - работать на строго направленную аудиторию или как альтернативный вариант работать в интернете, что менее затратно по созданию многовекторности интернет-издания или сайта. Как пример, российский сайт "Секснарод" в котором захвачены практически все области общения и они давно уже вышли с тематики "Секс".

Почему-то не понравилось про "тьоток-бугалтерок". Я не "бугалтерка", но всё равно неприятно. Наверное потому что, в первую очередь, я тоже женщина, а во-вторых, не нравится о любой профессии в таком ракурсе. Это хорошо ещё что настоящие "тьотки-бугалтерки" не наткнулись на эти комменты. Что касается харьковского гендерного журнала "Я", мне он нравится. У меня, правда, всего несколько выпусков за 2008 год. Но то, что имею - очень нравится. Особенно понравился тематический спецвыпуск "Права мужчин в контексте равных прав и равных возможностей" - супер. И очень импонирует проект Харьковской "КРОНЫ" под названием "Створимо музей про себе". Речь идёт о музее истории женского и гендерного движения. Если я не ошибаюсь, вначале этот музей создавался как виртуальный. Вообще идея виртуальных музеев мне видится очень интересной.

Лілія Дмитренко.

Мушу дещо поправити Вас, Лілія. Музей не є проектом КРОНИ, тому КРОНА не має до нього жодного відношення!!! Його директорка - пані Тетяна - колишня співробітниця КРОНИ. Оце і вся "зв"язка".

Щодо журналу, то Ви можете легко скачати останній номер (2/2009), зайшовши для початку сюди http://bit.ly/2BFGlI

Дуже вдячна за посилання, Миколо! :-) І за поправку теж :-)

А малюнки Марії Чорної (проект "Гендер в рисунках") є десь в інтернеті?

Лілія Дмитренко.

То Вам варто звернутися до її мами:) директорки гендерного музею.

Раджу також відвідати
http://feminismis.com

або почитати новітній посібник для журналістів-практиків "Гендерний погляд", де є розділ "Корисні посилання" :))

Дійсно, дякую, пане Миколо, за посилання.
Мала якраз на увазі запитати про електронну версію "я"

А яка різниця між інтелектуальним глянцем (якого в Україні, крім перекладного "Esquire", теж нема) та жіночим інтелектуальним глянцем? У жінок інтелект інший?...

Ні, але мене в жіночому інтелектуальному глянці цікавить більше тем, ніж може запропонувати Есквайр. І, відповідно, в Ескваєрі далеко не всі, як жінці цікаві.
Але рада, що Вам вистачає Ескваєра)

"Esquire" якраз не вистачає :( ... Складається таке враження, що для українських видавців "інтелектуальний" та "глянець" це оксюморон :(

Дякую! В тому то й справа. Тому лише надіятися, що найближчим часом щось зміниться, бо це ще один доказ, що жіночий розумний журнал таки порбіний.

Коли я навчався в аспірантурі за спецільністю "Біофізика", науковим керівником в мене був Гойда Омелян Антонович. Людина з великої букви. Я його ще називав "Людина епохи Відродження". Оскільки він був біофізиком, він досконало знав фізику, хімію, біологію, вищу математику, він був співголовою в Львівському університеті Філософського товариства ім. Сковороди, грав на кількох інструментах, писав вірші, малював картини. Якось під час розмови за кавою він мене зненацька запитав: "В тебе, часом, дівчина не з філологічного факультету?". "Ні", - відповів я. "Це добре. Ти розумієш, вони поначитуються книжок і думають, що в житті все так має бути, як в цих книжках написано. Ти ж бачиш, життя - набагато складніша штука" (Тут мова йде про функціонування живої клітини, дослідженням яких він займався). Ось така історія в тему, сприймайте як жарт. Усіх філологів прошу вибачити, не ображайтесь :-)

+1, пане Василю :)))
Може я помиляюсь, але глянець, за своєю, продукт ґламурний. для того, щоб видавати хорошої якості журнальчик, потрібно добре працювати з рекламодавцями. а рекламодавцям ще треба довести, що інтелектуальні дівчата - це їх ЦА з відповідною споживчою поведінкою.

Ірино, а чим Вам інтернет не подобається як джерело інтелектуального чтіва? всі медійники переконались - це дешево і ефективно. а журнали відмирають :)

Не скажіть, пане Тарасе. Інтернет в руках не потримаєш (задоволення) і в транспорті не почитаєш (приємне проведення часу в неприємних місцях.
Знаєте, як із появою радіо пророкували зникнення газет, із появою телебачення - радіо, з появою нету -всього іншого, починаючи із книги. Але, як бачимо, кожен із видів ЗМІ знаходить собі свою авдиторію.

Бувальщина пана Василя мене також потішила.
Але, слава Богу, не всім цікаво досліджувати функціонування примітивних організмів ;)

Ірино,
1) Інтернет в руках ще й як можна потримати :)
2) я і в метро читаю новини, статті з свого мінітіатюрного вбитого телефона
3) На одній з конференцій, від функціонера донорської структури, яка надає гранти медійним організаціям (в т числі комерційним), почув таку інформацію - в минулому році у Польщі на невеликі гранти (5000 убитих єнотів) подались газети, які ще декілька років тому мали мільйонні бюджети.
4) пошкодуйте ліси Амазонії - читайте електронне :)

Але з іншої сторони, читання глянцю - це ж іще кінестетика :)

А що таке кінестетика?

Ох, не розумієте Ви потреб жінок. Ніяк не розумієте ))

Ага :-))) Це коли лежиш на животі на дивані, погойдуєш ногами, взутими у шльопанці на шпильках, перебираєш однією рукою кучерики, а іншою перегортаєш прочитану сторінку - розумну й до того ще ж і приємну на дотик :-)

Ірино, з нетерпінням чекаю на наступний пост :), наприклад, "Жіночі потреби: реальні та інтелектуальні" :)

интересная дискуссия, но.... начнем с начала.. с баранов. Если начинать то с перво-истоков: заходим в типографию и спрашиваем сколько стоит мультицветная печать на так называемом глянце: афигиваем.... понимаем, что умный такую продукцию не купит, притом чем больше тираж тем дешевле (принцип производства) в итоге, издавать "глянец" для умных тотально не выгодно, направленность на средний класс и выше зажиточных но не сильно умных))))
простая арифметика.