bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

ПРООН: Досягнення Цілей сталого розвитку потребує участі громадського сектору як ніколи раніше

Чим громадські лідери й організації можуть допомогти й як можуть відіграти трансформаційну роль? 

Минуло майже п’ять років з моменту, коли на зустрічі вищого рівня в ООН у Нью-Йорку представники 193 країн ухвалили нову глобальну програму «Перетворення нашого світу: Порядок денний у галузі сталого розвитку на період до 2030 року», що містить 17 Цілей сталого розвитку і 169 завдань. Фактично було визначено перелік нових орієнтирів для розвитку світу на період до 2030 року. Мабуть тоді, 25 вересня 2015 року, лідерам держав видавалося, що 15 років – це чимало часу. Але вже сьогодні зрозуміло, що виклики сталого розвитку, як-от кліматичні зміни, скорочення соціальної нерівності, забезпечення якісної системи охорони здоров’я, освіти, публічних послуг тощо, є настільки всеосяжними, що цільових показників за деякими напрямками можна не досягнути. Про це пише в своєму блозі на ЛІГА.net керівниця групи проектів ПРООН з демократичного врядування Олена Урсу.

Вона зауважує, що в Україні дотепер не всі діти охоплені системою дошкільної освіти, а показники смертності від серцево-судинних захворювань є найвищими в Європі. Понад 40% дорослого населення України віком від 18 до 65 років мають принаймні одне хронічне захворювання. За однакову роботу жінкам платять у середньому на 20% менше, ніж чоловікам. Люди з інвалідністю сприймаються як об’єкти соціальної допомоги, але практично не залучені до процесів прийняття рішень, і їх кількість постійно зростає внаслідок конфлікту, а житлові, виборчі та соціальні права внутрішньо-переміщених осіб залишаються обмеженими.
 

Отже чим громадські лідери можуть допомогти? 

1. Стати голосом найбільш вразливих верств населення 

Засадничим принципом Порядку денного в галузі сталого розвитку – 2030 є «не залишити нікого осторонь». Кого ж зазвичай залишають осторонь? Часто в державі бракує даних, статистики для того, щоб дати відповідь на це питання. В Україні такими групами населення зазвичай є жінки, люди з інвалідністю, внутрішньо-переміщені особи, роми (особливо ті, які не мають документів) і ЛГБТІК. Але питання щодо визначення тих, хто залишається осторонь, має постійно переглядатись із огляду на нові виклики та контекст. Наприклад, у світлі цифрової трансформації, яку розпочав новий уряд України, осторонь можуть залишитися люди похилого віку та мешканці віддалених сільських громад.

2. Сприяти підзвітності органів влади 

Люди в Україні традиційно мають низький рівень довіри до державних інституцій, що, зрештою, призводить до низького рівня їхнього залучення до розробки політик та прийняття рішень на національному рівні. Починаючи з 2014 року, в Україні суттєво зріс рівень відкритості та прозорості органів влади завдяки впровадженню відкритих даних, єдиної системи електронних публічних закупівель ProZorro, надання адміністративних послуг онлайн, громадських бюджетів. Проте країна залишається на 120 місці (з 180) у рейтингу Тransparency International за індексом сприйняття корупції (2018).

Громадські організації можуть виконувати важливу роль громадського нагляду за реалізацією політик, дотриманням принципу інклюзивності та доброчесності демократичних процесів. Такі практики можуть бути особливо успішними на місцевому рівні. Наприклад, у Полтаві громадські активісти знищили корупційну схему неформальних платежів у лікарнях. Завдяки місцевим організаціям, у багатьох містах сьогодні можна просто зі свого мобільного прослідкувати за рішеннями місцевої ради, надіслати запит на отримання публічної інформації чи перевірити, скільки грошей було виділено на обладнання спортивного майданчика у місті.

3. Посилювати роль надавачів соціальних послуг 

Соціальні послуги – це допомога тим вразливим верствам населення, які опинилися у складних життєвих обставинах і не можуть подолати їх самостійно. У перспективі, в Україні функція надання соціальних послуг переходитиме від державних інституцій місцевим громадам, що сприятиме підвищенню їхньої якості та рівня охоплення тих, хто таких послуг потребує.

Наприклад, Подільська правова ліга, яка є регіональним хабом громадянського суспільства у Хмельницькому, безоплатно надає первинну правову допомогу населенню, а також допомагає громадянам із вразливих груп звертатись по захист своїх прав до органів державної влади, місцевого самоврядування та судів. У Черкасах БО «Позитивні жінки» у співпраці з місцевими громадськими організаціями та активістами ефективно домоглася виділення коштів місцевими органами влади на створення притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства.

4. Моніторинг прогресу через збір даних та звітування

У вересні 2019 року Президент України підписав Указ, згідно з яким Цілі сталого розвитку мають слугувати орієнтирами для проектів програм та нормативно-правових актів з метою забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного вимірів сталого розвитку України.

…Україна має зобов’язання, спрямовані на відкриття вільного доступу користувачів до Національного репозитарію академічних текстів (ЦСР 4), забезпечення вільного доступу громадян до екологічної інформації (ЦРС 11), перехід на електронне впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЦСР 9), створення онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства (ЦСР 16).

До того ж, і в процесі вимірювання досягнення Цілей сталого розвитку регіонами України громадські організації можуть відіграти трансформаційну роль.

«Насправді, те, яким буде світ після 2030 року, залежить від кожного з нас. Утім, будь-які дії потребують належного рівня обізнаності. І вже на початку 2020 року в Україні запустяться онлайн-курси зі сталого розвитку, у тому числі – для громадських діячів. Ініціатива належіть Програмі розвитку ООН, яка втілює проєкт «Онлайн-освіта задля сталого розвитку» за підтримки уряду Німеччини через GIZ. Зокрема, один із курсів орієнтований на представників громадських організацій та об’єднаних територіальних громад, громадських лідерів та активістів, які небайдужі до економічних, екологічних і соціальних проблем, та прагнуть бути агентами змін і будувати функціональні партнерства між усіма зацікавленими сторонами. Адже сьогодні усім нам дуже важливо не тільки усвідомити персональну відповідальність за власний вплив на розвиток і майбутнє, а й отримати орієнтири – як діяти далі», – зауважила Олена Урсу.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.