ГУРТ вже цікавився в представників організацій громадянського суспільства, які зміни відбулися в житті їхніх організацій після використання ваучерної системи програми UNITER.

Про послуги, які цікавлять українські ОГС у рамках ваучерної системи програми UNITER, рівень компетентності провайдерів послуг і власне організацій, вплив ваучерної системи програми UNITER на інституційну спроможність організацій, власний досвід провайдера послуг, ГУРТ дізнавався в Якова Рогаліна – директора Донецького міського благодійного фонду «Доброта».

БФ «Доброта» розвиває цивілізовані форми філантропії як фундамент громадянського суспільства. На порталі «Розвиток ОГС» зареєстровано понад 200 провайдерів, з них 16 – із Донецька. Більшість особисто мені не знайома. І власне їм дійсно потрібно поставити запитання, що ви за організація, який маєте досвід? Тому що не зовсім зрозуміло, звідки в них узялася ця зрілість, щоб навчати. Я не цілком упевнений, що вони компетентні в інституційному розвитку інших. Адже компетентність у цьому випадку, на мою думку, має декілька чинників, а саме: у кого вони вчилися, що вивчали, персональні досягнення в області, котрій вони навчають інші організації, їхні нагороди, чи входять (і в які) у професіональні асоціації, відгуки від тих, кому вони надавали послуги. Процес реєстрації провайдерів послуг демократичний, а, як на мене, його потрібно диференціювати. Варто не забувати, що вчитель із плавання сам повинен уміти плавати.

Ми надали послуги в рамках ваучерної системи програми UNITER 9 організаціям. Сума за послугу складала в межах від 200 до 600 доларів. Крім того, ми напружували ці організації щодо компенсації проїзду наших тренерів/консультантів, бо вважаємо, що обов’язково повинен бути власний внесок реципієнта. У хасидів (не останні в справі навчання) є кумедна, але вірна теза: «Знання, що отримуються безкоштовно, дуже погано засвоюються».

Теми наданих послуг – фандрайзинг (замовляли тричі), соціальний маркетинг, стратегічне планування та фінансовий менеджмент (замовляли двічі). Варто сказати, що це, власне, формальні теми. Насправді нам довелося робити багато чого додаткового – завжди починали з нефінансового аудиту організації, оцінки їх теперішнього структурно-функціонального стану та намірів щодо діяльності, а часом – і соціального проекту, над яким працюють. Все це ми робили для того, щоб зрозуміти, що насправді організації потрібно: якою вона є і якою повинна бути, щоб реалізувати свої наміри.

Нашими послугами в рамках ваучерної системи програми UNITER скористалися дуже різні організації та їх партнери з м. Дніпропетровськ (4 тренінга), Добропілля, Київ, Рівне, Харків, Черкаси. Зараз тривають переговори з цього ж питання щонайменше з 12 благодійними організаціями та фондами, релігійними конфесіями, професійними асоціаціями та неформальними об’єднаннями України.

Ваучерна система програми UNITER, сподіваюсь, дала змогу тим, хто щиро бажає «стати кращими та діяти ефективніше» скористатися для цього нашим потенціалом. Зважаючи на відгуки, їм та нам вдалося цього досягти. Власне для ДМБФ «Доброта» співпрацювати з тими, хто справді не має навіть мінімальних ресурсів для оплати наших послуг або невпевнений (частіше) у тому, що це варто робити «тут і зараз», стало цікавим досвідом. До речі, для цих організацій БФ «Доброта» робив значну знижку за надані послуги з інституційного розвитку (в інших випадках наші послуги коштують у 4-5 разів дорожче), бо вважаємо, що має бути вклад у проект UNITER і з нашого боку.

Тим організаціям, яким ми надавали послуги в рамках ваучерної системи програми UNITER, для початку необхідна була допомога – розібратися, що для них є дійсно найнеобхіднішим. Бо виходило так: представники організації заявляють, що їм потрібні послуги з фандрайзингу. А коли починаємо працювати з цією організацією, то розуміємо її стан, знайомимося з дизайном конкретного проекту, в якому вони хочуть скористатися отриманими знаннями. І після цього ми розуміли, що їм потрібні знання не тільки з фандрайзингу, а соціального маркетингу та інновацій, менеджменту проектів, управлінню персоналом та волонтерами. Завжди існував суттєвий брак комунікацій.

Вважаю, що потрібно організувати відкриту, прозору і конкурентну ваучерну систему, коли б організації-початківці піддавалися стартовій оцінці. За великим рахунком організаціям громадянського суспільства необхідні дві компетенції – соціальний маркетинг та інновації. Та для початку, це слід проілюструвати безпосередньо організації. Бо сама ж організація думає, що їй потрібні лише гроші, а все інше – оцінюють мізерно. Я вас запевняю, в більшості випадків, коли організація говорить, що їй потрібні перш за все та майже виключно гроші, то насправді вони їй ні до чого. Якщо організація переконана, що для повного щастя їй бракує лише грошей, то їй їх і давати не те, що не потрібно, але й шкідливо.

Відсутність грошей (та інших матеріальних ресурсів) – це вже загальний симптом, результат інституційної неспроможності організації.

Запитання про отримані знання і подальше їх використання – дуже складне. Дуже часто доводиться спостерігати, що, отримавши професійний та якісні знання, організація розуміє, що це не те, чим би вони справді хотіли займатися. Я дуже збентежений тим, як саме організація буде використовувати отримані знання. Пропоную передбачити елемент контролю над втіленням цих знань, інакше – хай повернуть кошти.

Більшість організацій очікують від нас чарівної палички. Переконані, що завдяки 6-ти – 12-ти годин занять вони оволодіють тим, до чого ми йшли роками. Зависокі очікування. Ці організації, які користуються нашими послугами, вважають, що в нас ці знання присутні без особливої праці, наполегливості, завзяття. Ми можемо надихнути їх своїм прикладом, навіть дещо зробити їхніми ж руками, консультувати в складних випадках найближчим часом ( у нас це звичайна опція – терміном від 1 до 6 місяців) та не можемо робити все за них і, як колись сказав Сорос, «підтримувати те, що постійно валиться».

Чомусь велика кількість організацій громадянського суспільства думають, що громадська діяльність – це не бізнес. А це бізнес! Думають, що громадською діяльністю можна займатися без використання підприємницьких прийомів. А який тоді альтернативний варіант? Немає іншої людської продуктивної діяльності, крім підприємництва. Але в нашому випадку – це соціальне підприємництво.

Декілька років тому БФ «Доброта» почав навчати інших із прагматичною ціллю – краще пізнати загалом громадську суспільно корисну діяльність. За професією я хірург, і в нас є таке правило – хочеш краще пізнати справу, обери спроможного вчителя та якомога скоріше знайди і собі учня. Бо саме учень буде тримати тебе в тонусі, ставитиме запитання, на які потрібно шукати відповіді. Аналогія – «Поки сам роз’яснював – сам зрозумів». І ми досить рано почали викладати/консультувати те, що в нас виходить краще ніж у інших. Але процес самоосвіти у нас триває й досі.

Організації, які хочуть скористатися ваучерною системою програми UNITER, для початку повинні пройти мінімальний лікнеп самоосвіти – отримати знання на рівні глосарію та Вікіпедії. Це той мінімальний рівень, який необхідний для того, щоби ми змогли вірно зрозуміти один одного.

Для прикладу, організація, говорячи, що їй не вистачає знань із фандрайзингу, насправді має на увазі, що їй потрібні гроші. Та виявляється, що гроші просто так ніхто не дає, а, якщо дає, то на певних угодах. І цей момент викликає в багатьох розчарування, бо вони вважали, що цілком достатньо благих намірів. Але на тренінгах ми з цим успішно боремося.

Я б порекомендував організаціям, які хочуть скористатися ваучерною системою програми UNITER, зрозуміти, що насправді їм потрібно ще до початку отримання ваучера. А вже потім під час діалогу з провайдером уточнити цей момент. Як кажуть у хірургії, спочатку потрібно навчитися справі, а потім її хитрощам. А затребуваність, до речі, під час навчання саме в хитрощах, а не навпаки.

Закінчити хочу словами, які багато століть тому сказав Патріарх Олександрійський Іоанн Милостивий: «Якщо зробити все, як потрібно, то і Господь допоможе». Власне потрібно знати і використовувати «те, ще потрібно», а не виправдовуватися тим, що не та держава, не ті закони, не ті люди, не той час…

Матеріал підготовлений у рамках проекту «Інвестуймо в інституційну спроможність громадянського суспільства», який реалізується Ресурсним центром ГУРТ у межах проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.