Від початку повномасштабного вторгнення минуло вже понад півтора роки. І хоча війна не завершується, багато великих і малих бізнесів продовжують працювати або відновлюються після вимушеної перерви. Ресурсний центр ГУРТ у межах проєкту МОП «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії, надає всебічну підтримку власникам мікро- та малого бізнесу і ділиться надихаючими історіями підприємців, яким вдалося запустити чи перезапустити свій бізнес навіть у воєнний час.
Подружжя Шнит, Микола та Анна (33 і 34 роки), живуть у Луцьку. Вони мають меблеву майстерню, яка довгий час була просто хобі – Микола робив у ній меблі для себе та для друзів і знайомих. У бізнес ця справа переросла вже після повномасштабного вторгнення. Ми поспілкувалися з пані Анною та дізналися їхню історію з перших уст.
***
Найпершу шафу-купе Микола створив 10 років тому, коли ми чекали на нашу старшу донечку. Йому сподобалося, і з того моменту всі родичі при потребі меблів починали телефонувати до нього. Почали порівнювати його з дідусем Миколою, який колись був одним із найкращих бондарів у своїй громаді, казали, що вміння працювати з деревом точно передалося від нього.
Так тривало багато років, аж поки не почався локдаун через COVID-19.
Микола – професійний спортсмен і тренер. Він викладає для дітей гандбол в обласній спортивній школі, є тренером Національної збірної України з пляжного гандболу та суддею Національної категорії. Через карантин спортивні змагання припинилися. Треба було чимось займатися. Люди ж у цей час почали облаштовувати свої оселі – і звернень стало більше.
Я – дизайнерка інтерфейсів, зокрема працюю над мобільними застосунками. Микола почав говорити, що от, «дружина – дизайнер, а логотипа в нас усе ще немає». Я втомилася пояснювати, що я трохи не такий дизайнер і логотипи не роблю, тож одного вечора сіла, вигадала назву і зробила лого. Так з’явився MY.Home by Mykola Shnyt. Власне, той момент і вважаємо появою нашого бренду.
***
Початок повномасштабної війни застав Миколу з травмою. За 2 місяці до того він серйозно ушкодив ногу, пересувався на милицях та проходив довгий процес реабілітації. Через виїзд спеціалістів з України реабілітація була перервана, і до сьогодні так і не вдалося повністю відновити функціональність ноги. Через травму ігрова кар’єра завершилася, і зараз чоловік займається тільки тренерською діяльністю.
Ми весь час перебували в Луцьку. Перші кілька місяців після 24 лютого були часом невизначеності: а що буде далі, а чи буде те «далі», а що робити, якщо… Ринок нерухомості зупинився, ніхто нічого не будував, не ремонтував, усі перебували в стані очікування.
Через місяців три помалу почався рух і з’явилися перші замовлення. До цього часу Микола все автоматизував, щоб можна було продовжувати роботу. Він багато зробив для підвищення якості меблів, змінив постачальників і підхід у роботі, максимально виключив людський фактор у порізці, поклейці та свердлінні матеріалів, тому в результаті дуже виріс як професіонал. Одночасно з цим ми почали вести соцмережі, щоб додати бренду впізнаваності. Зразу позиціонували себе як «компанія», хоча Микола працював один, а я включалася в якихось організаційних питаннях.
Зараз розподіл роботи в нас такий: чоловік безпосередньо виготовляє корпусні меблі за індивідуальними замовленнями, відповідає за спілкування з клієнтами та постачальниками. Я зосередилася на плануванні та розвитку бізнесу, побудові процесів як бази для подальшого зростання.
Найманих працівників не маємо, хоча розуміємо, що вже треба. Є двоє хлопців-гандболістів, у минулому гравці Національної збірної, які також через травми не можуть більше займатися професійним спортом. Вони спостерігали за нашою роботою і хочуть навчитися цьому ремеслу, тож час від часу допомагають, коли ми самі не справляємося.
Про тренінг «Розпочни свій бізнес» від Міжнародної організації праці, що організовував ГУРТ, дізналися з анонсу на сторінці місцевої ГО «Pro Women» (одна з партнерських організацій ГУРТа). Я давно підписана на них у соцмережах і відвідую їхні заходи.
Зараз ми чекаємо на ще одну дитину, і я не впевнена, що зможу надалі працювати в тому ж режимі, як працювала раніше. Тому прийняла рішення максимально вивчати все про бізнес, розвиток і масштабування, щоб розуміти, що за чим потрібно робити, а не тільки інтуїтивно здогадуватися.
На тренінгу почерпнула для себе багато цікавого, хоча мені не треба було вигадувати ідею бізнесу, валідувати її тощо. До того ж ми з чоловіком вирішили, що не будемо поки брати участь у грантових програмах, бо своїх ресурсів на розвиток вистачає. Але я виконувала абсолютно всі домашні завдання, щоб для себе розставити все по місцях і пояснити всі нюанси Миколі, аби ми на основі цього приймали подальші рішення стосовно нашого бізнесу. А ще я вперше склала бізнес-план.
Ми домовилися зі спільнотою «Pro Women», що будемо зі знижкою виготовляти меблі для інших соціально відповідальних бізнесів, які співпрацюють з цією громадською організацією. Скоро плануємо вперше наймати людей, і передусім хочеться надати роботу ВПО та ветеранам/ветеранкам. Тут особливо страшно і дуже відповідально: чи буде достатньо роботи і можливості платити співробітникам, чи витримає наша сімейна справа саме масштабування без втрати якості і ще дуже багато суміжних питань.
Але ж ми не вперше долаємо перешкоди. На початку перешкодою був страх робити меблі для когось, крім вузького кола знайомств. Бо ж а раптом нас хвалили просто, щоб не образити… Проте не варто боятися: чим раніше ви вийдете зі своєї комфортної бульбашки, тим швидше почнете рости. Або ні)
Попри все, я вірю, що наші найбільші досягнення попереду.
***
Поради, як досягти успіху в своїй справі
***
Рецепти успіху підприємців-учасників тренінгів «Розпочни свій бізнес», що проводяться Ресурсним центром ГУРТ, опубліковано у межах проєкту «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», який здійснюється Міжнародною організацією праці за фінансування Міністерства закордонних справ Данії.
________________________________________________________________________
Коментарі