***

 

Понад 20 років я працюю бухгалтером. Та з дитинства люблю все, що створюється руками – хендмейд: вишивала хрестиком і хардангер, плела спицями та гачкувала, робила прикраси з бісеру. Для мене це і терапія, і створення практичних красивих речей, і продовження традицій моїх бабусь-прабабусь, які теж займалися рукоділлям.

 

З народженням доньки я почала активно цікавитися місцеви

ми ініціативами, новими знаннями й течіями, напрямками та техніками в ужитковому мистецтві Три роки тому вперше потрапила на майстер-клас з малювання мандал. Но

ве, нетрадиційне насправді виявилося дуже рідним як для України, так і для Гуцульщини зокрема, що дуже мене захопил

о Відвідуючи наші музеї, я бачила мандали на старовинних гуцульських скринях та вівтарях, і геометричні орнаменти, які так схожі на індуїстські символи чи індіанські узори або крапкове письмо австралійських аборигенів.

 

Моє захоплення малюванням переросло у декорування дерев’яних скриньок та сувенірів, створення прикрас. Так розпочався мій мікробізнес: арт-студія «Цятка». Поряд із виробництвом нових товарів у себе вдома, я почала проводити майстер-класи з декору крапковим розписом, орендуючи приміщення погодинно. 

 

 

 

Будь-яке навчання допомагає по-новому подивитися на свою справу. Тому я постійно шукаю тематичні освітні програми, проходжу курси. Благо, вони доступні в онлайн-форматі, і завжди можна виділити кілька годин в тиждень для пізнання нового. Тому я дуже вдячна тренінгу «Розпочни свій бізнес» за нові ідеї, переоцінку та вдосконалення своїх задумів! Адже через деякий час після проходження тренінгу, озброївшись новими знаннями та попри дію адаптивного карантину, регулярних обмежень у період локдаунів, що спричинені пандемією COVID-19, у квітні 2021 року я відкрила власну майстерню, окреме приміщення, де працюю сама та проводжу навчання для всіх охочих.

 

До виробництва дерев’яних сувенірів додалося виготовлення керамічних виробів та посуду, навчання гончарству. Зараз у мене є невелика муфельна піч для випалювання кераміки, а також гончарне коло і кілька столів, необхідні інструменти й матеріали для роботи та навчання. А основне – в мене є стимул до самоорганізації та роботи на повну силу.

 

Фінансування своєї справи здійснюю самотужки, завдяки основній роботі. Проте планую з часом зробити хобі прибутковою справою та цілковито зосередитися на цій роботі. Адже те, що створюється з любов’ю та відданістю, набагато цінніше, ніж щоденна буденна праця.

 

Окрім збереження традицій, відновлення різних технік я дотримуюся принципу відповідального споживацтва. Переробляти старі речі і вдихати в них нове життя – це те, що вирізняє мене з-поміж інших. Так, у мене є серія прикрас, виготовлених з обрізів шкіри, які пішли би на сміттярку. Також в інтер’єрі часто використовую старі джинси (до відома, на виготовлення однієї пари джинсів використовується до 7000 л води!). Меблі в майстерні теж перероблені – даю другий шанс тому, що втратило функціональність: шліфую, фарбую їх та використовую далі.

 

   

Мені подобається бути підприємцем, сплачувати податки, вести офіційний документообіг. Як бухгалтеру зі стажем, це зовсім не складно. Популяризую серед знайомих свідому громадянську позицію працювати прозоро та відкрито. Адже це насамперед страхування від будь-яких зауважень від контролюючих органів, а надходження до бюджету – то фінансування освіти, медицини, оборони, виплата пенсій нашим батькам.

 

 

Я відчуваю, що своїм прикладом надихаю таких же жінок, які можуть, проте ще не вірять у свої сили. А ще зовсім недавно я й уявити не могла, що буду підприємицею і з захопленням читала історії інших успішних жінок. На мене значний вплив мали приклади діяльності простих жінок, які долали свій страх та переконання суспільства, що жінка не може вести бізнес та бути турботливою мамою і уважною дружиною водночас. Може! І нас велика кількість! Тільки повірте в свої сили і дійте. Ідіть до своєї мрії! 

Не бійтесь помилок, адже це наш власний досвід. Краще спробувати, зробити певні висновки, ніж картати себе, що не наважився і не йшов до мрії. 

 

***