Пандемія та карантин змінили графік роботи всіх секторів суспільства. Однак нові обставини – це не привід відмовлятися від активної діяльності та реалізації своєї місії. Як адаптуватися до нових реалій, читайте в історії Благодійного фонду «Імпульс.ЮА» із Запоріжжя.

***

Коронавірус перевернув наше звичне життя. І те, що нещодавно здавалося таким важливим, відійшло на другий план. Карантин став справжнім випробуванням для всього світу; команда Благодійного фонду «Імпульс.ЮА» – не виняток.

Ми пішли на самоізоляцію ще до того, як це стало в нашій країні «мейнстримом», але для нас було вкрай важливо зберегти діяльність фонду і не втратити комунікацію з підопічними – студентами та студентками «Ліги успіху», «English Access» та групою лідерства «Access». Так, карантин – складний виклик, але не вирок. Тож ми знайшли вихід із цієї ситуації та навіть розпочали навчатися новим корисним речам.

Бути гнучкими і ще гнучкішими. Це, мабуть, чи не найперше, чому нам довелося навчитися. Адже до такого виклику не був готовий ніхто. Уся комунікація в команді перейшла в онлайн-формат, і звичні для нас робочі зустрічі за чаєм, наради, брейнстормінги «переїхали» в месенджери та відеочати. Наші онлайн-наради стали практично щоденними.

Для нас було вкрай важливо взаємодіяти зі своїми студентами не лише під час, а й поза навчанням, отримувати від них зворотній зв'язок, розуміти їхні настрої, самопочуття, ситуацію в родині, оскільки більшість наших підопічних – підлітки із соціально вразливих категорій (малозабезпечених сімей, багатодітних родин, із опікунських сімей, діти з інвалідністю). Враховуючи цей факт, наша команда чудово розуміла, що нам доведеться не лише навчати, а й шукати ресурси для допомоги з продуктами харчування, ліками, медичними засобами захисту.

Лише спільними зусиллями ми зможемо подолати негативні наслідки пандемії. Ми всіляко намагаємося консолідувати зусилля і допомагати тим, кому маємо можливість допомогти. Для сімей наших підопічних шукаємо продуктові набори, засоби індивідуального захисту, ліки – те, чим ми ніколи раніше не займалися, але що потрібно цим людям саме зараз.

Завдяки цьому ми ще ближче потоваришували з нашими колегами з інших благодійних і волонтерських організацій, які надають гуманітарну допомогу, а також знайшли серед них нових друзів. Підтримка надходить не тільки з України, а й із-за кордону. Ми безмежно вдячні добрим людям, завдяки яким можемо тепер допомагати тим сім’ям, які опинилися в скруті через пандемію та карантин.

Підтримуємо дружні проекти, організації, фонди – десь інформаційно, десь контактами, десь волонтерською діяльністю, а десь кожен із нас робить особисті внески, адже якщо ми хочемо, щоб інші підтримали хвилю добра і людяності, то, в першу чергу, самі маємо стати для них прикладом.

Важко повірити, що зараз, у ХХІ столітті, зовсім поруч із нами живуть родини, позбавлені базових речей. Для них ця допомога – можливість пережити скрутний період і відчути себе частинкою суспільства, про яку також не забувають.

Справжня командна гра у найнестандартніших ситуаціях. Це «гра» не заради особистих титулів, а для перемоги всієї команди, і саме загальні спільні цінності дозволили нам працювати, як єдиному злагодженому механізму.

Ми шукали і знаходили ресурси, фінанси, інші можливості, щоб покрити базові потреби підопічних фонду. І, поки одна частина команди продовжувала навчальний компонент, інша в цей час доставляла продукти, ліки і засоби індивідуального захисту за адресами проживання студентів і їхніх рідних. Ми діяли продумано, з опорою на спільну ціль, і від цієї щоденної роботи стали в рази продуктивнішими.

Юзери онлайн-платформ. Разом із тим ми швидко адаптували нашу навчальну програму зі звичного тренерського в онлайн-режим – так наші тренінги стали вебінарами. Webex, MyOwnConference, Zoom стали незамінними помічниками. Опанувавши один онлайн-майданчик, ми переходили в інший із ширшим функціоналом, і так до того моменту, поки не знайшли «свою» платформу, яка б дозволила додати до вебінару інтерактивний компонент.

Шляхи розвитку в умовах карантину. Зважаючи на те, що вся наша діяльність перейшла в режим онлайн, ми почали шукати нові можливості для реалізації – розробили декілька інтерактивних проектів, адаптованих під онлайн-формат, і навіть встигли взяти участь у кількох конкурсах.

Місце для креативності на самоізоляції також знайшлося. Ми запустили челлендж під назвою #ЗалишаюсьВдомаКреативно, мета якого – власним прикладом закликати громадян дотримуватися заходів безпеки, аби уникнути розповсюдження коронавірусу і показати, як цікаво і натхненно можуть проходити карантинні будні.

А серед своїх студентів запустили гру «Карантин Бінго», яка демонструє хто, що і скільки встиг зробити вдома «на дивані», мотивуючи їх дізнаватися і відкривати для себе щось нове.

Настане день, і карантин закінчиться. В цей час важливо зберігати в собі ті найкращі риси й звички, які кожен із нас виховав під час самоізоляції, і не загубити себе. Залишайтеся вдома, мийте руки з милом, творіть гарні справи, допомагайте іншим і будьте вдячні за те, що маєте!