ГУРТ продовжує розповідати історії груп самодопомоги, створених у цільових громадах Донецької та Луганської областей. Про діяльність ще трьох ГСД, які працюють у Слов’янську, розповідає психолог соціального центру для сім’ї і молоді Благодійного фонду «Карітас Краматорськ» Марина Мартиненко. 

***

У Слов’янську нам вдалося ініціювати створення та функціонування трьох груп самодопомоги – «Створення», «Перлини» та «Небокрай». Наше завдання – підвищити рівень соціально-психологічної адаптації жителів Слов’янська, посилити згуртованість місцевого населення через реалізацію спільних проектів, що направлені на вирішення актуальних потреб громади.

Своєю діяльністю ми урізноманітнюємо спектр методик взаємодії з громадою, підсилюючи функціонування як державних, так і недержавних інституцій, чим сприяємо підняттю рівня соціально-психологічної адаптації, толерантності, співпричетності жителів громади, що є передумовою її згуртованості. Створені групи самодопомоги функціонують та чекають нових учасників.

«Враження про групу самодопомоги найпозитивніші. Сподобався формат проведення, адже було багато практичних завдань і обміну життєвим досвідом. Робота ГСД багато мені дає. Тут я можу побачити і розібрати свої проблеми. Ведучій окреме спасибі – вона викликає прихильність і добре подає інформацію. Корисно було дізнатися, як правильно досягати поставлених цілей», – зазначила мама в декретній відпустці Наталя Русаненко.

ГСД «Небокрай» працює із підлітками, що виховуються в родинах СЖО та мають психологічні проблеми. Діти із таких родин потребують особливої уваги з боку громади. Більшість цих підлітків проживають із батьками, які не забезпечують належний рівень піклування та догляду. Через батьківську байдужість і недбалість вони не мають дитинства: ростуть у жорстокості, часто стають на шлях злочину та в підлітковому віці самі народжують дітей. У більшості випадків підлітки залишаються сам на сам зі своїми проблемами.

Група самодопомоги – це можливість для них вирішувати свої проблеми, проявляючи активність у межах особистих можливостей. Принципи, правила та методика проведення ГСД сприяють створенню безпечного простору, в якому підлітки можуть відверто ділитися своїми переживаннями, проблемами та радощами, вчитися, отримувати нові знання про себе і навколишню дійсність.

«Я дізнався багато нової інформації. Цікаво, що в такій групі ніхто нікого не засуджує, не вчить, не говорить, як жити. Я вперше був самим собою», – поділився враженнями учасник групи.

Найчастіше підлітки виносять на коло проблеми нерозділеного кохання, самотності, знущання в школі. Також є ті, хто незадоволений власним тілом, і лише деякі учасники висловлюють вдячність школі, родині чи друзям. Також молодь розповідає про труднощі в стосунках із батьками.

Така платформа безпеки і прийняття дозволяє отримувати позитивний досвід спілкування та взаємодії, дає можливість бути собою, міняти негативні патерни, моделі поведінки на позитивні. Форми роботи та теми підбираються, враховуючи психологічні особливості та провідний вид діяльності цього вікового етапу. Наповнення групи – рольові ігри, інтерактиви, практичні вправи та актуальний медіа-компонент.

«Я стаю впевненішою в собі, говорю про те, про що нікому не говорила. Я переконана, що заняття в групі самодопомоги позитивно впливають на мій внутрішній стан», – додала учасниця групи.

Ми віримо, що через певний час роботи в групі учасники стануть спроможними допомагати іншим і реалізовувати власні ініціативи в громаді, де вони проживають. Підлітки стануть чутливішими до різноманіття, зможуть витримувати та екологічно виражати негативні емоції. А залучені спеціалісти вже зараз надають якісну базу для отримання необхідних компетенцій і забезпечують створення простору, де можливе практичне відпрацювання умінь і навичок. Ми, зі свого боку, максимально стимулюватимемо такі позитивні зміни, підтримуючи запропоновані активності, ідеї та ініціативи молодих людей.

Цільова аудиторія другої ГСД «Створення» – внутрішньо переміщені особи з психологічними проблемами. Причина обрання цієї цільової групи полягала в наявності проблеми з розбудовою ефективних механізмів підтримки та соціальної інтеграції ВПО. За даними дослідження «TNS-Україна», 25% переселенців потребують психологічної допомоги. Кожен шостий респондент заявив, що така допомога необхідна його дитині.

«Це правда, що кожна людина прагне бути щасливою, як правда і те, що кожен має своє бачення і розуміння щастя, кожен намагається знайти його по-своєму. Однак сьогодні, на жаль, ми часто зустрічаємо розчарованих людей, чиї мрії стати щасливими розбилися об гірку дійсність їхнього життя, тож вони змушені визнати свою невдачу. Чому? Може, вони не там шукали? Наше спілкування в групі мені дуже потрібне. Є час зупинитися і подивитися на власні думки та прагнення», – прокоментувала вихователька Людмила Мамонова.

Опанування принципів ненасильницької комунікації в перспективі може мінімізувати загострення конфліктів у багатьох сферах групової взаємодії ВПО і представників приймаючих громад. Важливим компонентом у роботі ініціативи з цього напрямку є організація активностей, заходів, майстер-класів для дітей учасників групи. Адже, на нашу думку, найкращий спосіб активізувати батьків – це залучити їхню дитину.

Третя група – «Перлини». В роботі цієї групи ми використовуємо технологію інтеграційної терапії спільнот. ГСД «Перлини» направлена на адаптацію осіб із інвалідністю. В межах цієї групи ми намагаємося допомогти людям відчути, що вони не ізольовані і не залишаться наодинці зі своїми проблемами. Для учасників це можливість зустрітися і знайти друзів, поспілкуватися, змістовно провести вільний час. Ми прагнемо надати людям можливість стати впевненішими у своїх силах. Крім того, простір групи дає змогу обмінюватися ідеями та інформацією, наприклад, про нові доступні ліки або місцеві служби підтримки.

Зустріч ГСД «Перлини», автор фото: Артем Мартиненко

Щоб учасникам ГСД було цікаво, ми використовуємо різні форми роботи – лекційні блоки, ігрові вправи, групову взаємодію, творчі, ресурсні завдання, візуалізацію і приклади з життя, командоутворюючі активності, ритуали. Використання в роботі відкритих запитань, вправ із методики форум театру, симуляцій дають можливість подивитися на одну й ту ж саму проблему з позиції різних соціальних ролей.

Залучення учасників відбувається через особисті зв’язки, оголошення, донесення таргетованих меседжів для цільових аудиторій, «сарафанне радіо» від самих учасників.

Зрозуміти, підтримати, дати можливість розділити життєві негаразди, побачити можливості для особистісного зростання – у цьому полягає наше прагнення. Але щоб люди захотіли отримати допомогу, вона повинна бути актуальною, вчасною і ефективною. Цей виклик вимагає від фасилітатора процесу групової взаємодії постійного оновлення знань, саморозвитку та навчання.

Зустрічі кожної ГСД відбуваються два рази на місяць у зручний для учасників час. Вони стверджують, що їм вдається отримати полегшення і підтримку від групи та відчути, що вони не одні. Завдяки атмосфері довіри й прийняття учасники можуть проговорити свої труднощі та зробити кроки на шляху до їх подолання. У центрі роботи ГСД знаходиться взаємний обмін досвідом та інформацією.

Однак перед фасилітатором груп самодопомоги стоять і певні виклики. Зокрема, делегування ролі ведучого іншим учасникам; обрання такої теми, яка б була цікавою для всіх; дотримання правил і регламенту; залучення до процесу роботи групи більшої кількості учасників; контенування «важких» емоцій, адже люди зіштовхуються із великою кількістю болю та страждань, що значно підвищує рівень тривоги, страху, провини.

Створені групи самодопомоги сприяють соціальній згуртованості громади, оскільки можливість допомагати іншим стає для багатьох учасників не менш важливою, ніж отримання допомоги для себе.

Розвиток відчуття приналежності, бачення майбутнього та акцент на тому, що спільного мають різні люди, змога будувати мости між громадами, які через конфлікт вимушені жити разом, започаткування волонтерських ініціатив (прибирання території, випікання солодощів, пошив м’яких іграшок), кроки на шляху започаткування нових соціальних послуг для жителів громади, зокрема осіб із інвалідністю, – все це зміцнює громаду зсередини.

Рецепт успіху опублікований в межах проєкту «Групи самодопомоги як каталізатор соціальних змін для згуртування громади», що виконується Ресурсним центром ГУРТ в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру та фінансової підтримки Європейського Союзу.

Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН або Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції, Швейцарії та Японії.