Матеріал опубліковано в рамках серії публікацій, присвячених історіям успіху учасників 6-ї Всеукраїнської школи самодопомоги, яка проводилася за підтримки Ресурсного центру ГУРТ.

***

Моє рішення брати активну участь у проекті “Єдина громада” від РЦ ”ГУРТ” було не спонтанним. Я мала досвід роботи з молоддю та бажання об’єднати різні верстви населення нашої громади м.Першотравенськ, і це мені спонукало до активності з того часу, як я з сім’єю переїхала жити у це чудове маленьке містечко ще 2012 року. Я працювала медичною сестрою у міській лікарні певний час та мала досвід громадської діяльності – це дало мені змогу, спілкуючись з мешканцями міста, виявляти потреби різних верств нашого населення.

Велика подяка керівникам проекту “Єдина громада” та тренерам, котрі приїздили до нашого міста та допомогали активізовувати громаду, даючи мешканцям можливість ставати небайдужими до потреб один одного. Початок роботи разом для об’єднання освітян, громадських діячів, медичних працівників, внутрішньо переміщених осіб, муніципалітету нашого міста, ЗМІ, соціальних працівників, студентів, юристів, пенсіонерів, молоді та інших цікавих та активних громадян призвів до спільної мети - працювати над проектом заради розвитку нашого майбутнього вже сьогодні.

Ми всі різні, але найшли змогу виділити приорітетні напрямки, врахувавши потреби та запити громади. Пройшовши разом багато етапів цього проекту, люди почали змінюватись, ми навчилися чути один одного, подолавши сумніви, знайшли компроміси у багатьох питаннях завдяки діалогу та повазі один до одного. Проект триває, і попереду ще багато роботи разом.

Але вже зараз, не чекаючи отримання гранту, наша благодійна організація разом з ініціативною групою мешканців продовжує залучати молодь до роботи у громаді. Ми знайомимо їх з основами волонтерської роботи, проводимо молодіжні форуми, даємо змогу нашій молоді відвідувати молодіжні центри Дніпропетровщіни та брати участь у тренінгах з розвитку лідерських якостей та самореалізації. Також проводимо групи самодопомоги для молоді та мешканців, колективів нашого міста. 

Наразі запущено проект “Скриня добра”, кураторами якого стала координаційна група у складі 11 активних школярів 9-10 класів 5-ї ЗОШ м. Першотравенськ на чолі з директором Печена Тетяна Вікторівна, а також за підтримки БО”МБО”Українські серця” спільно з ГО ”Берег Надії” с.Кам’янка Волновахського району Донецької області. У рамках проекту благодійну допомогу (теплий одяг, канцелярію, солодощі та інші подарунки ) від наших школярів 5-ї ЗОШ та їхніх сімей отримають близько 350 дітей трьох сіл у Волновахському районі: це діти Кам’янської, Староігнатівської та Новоселівської шкіл. А при отриманні подарунків від нас діти Волновахського району відправлять подарунки для наших школярів, зроблені своїми руками та приїдуть до нас у гості, щоби взяти участь у спільному концерті.

Наша молодь тримає у руках презентацію, надіслану дітьми шкіл  Волновахського району з вітаннями до наших школярів та короткою розповіддю про себе та свої будні 

Окремо хочу зазначити важливість та отриманий неймовірний досвід у Всеукраїнській школі самодопомоги від РЦ “ГУРТ”. Проведення цих груп у рамках проектів нашої роботи з молоддю і надихнула наших школярів на волонтерську діяльність. На самому початку роботи у Всеукраїнській школі самодопомоги виникало багато питань, позаяк ця методика дуже відрізняється від практики звичайних терапевтичних груп. Колектив нашої благодійної організації у числі трьох учасниць (Марина, Наталія та я), вирушаючи на навчання, навіть не здогадувався, що на нас чекає! Куратор 6-ї Всеукраїнської школи самодопомоги Олександр Старовойтенко, який є практичним психологом Бородянського центру СПР, відкрив нам можливість дивитися на звичайні речі під іншим кутом.

Будуючи свою діяльність, іноді забуваєш про себе самого, в гонитві за бажанням допомогти усім іноді помічаєш, що допомога вже потрібна тобі самому. Самовигорання може наздогнати дуже швидко, якщо не піклуватися про себе в першу чергу.

Методика проведення груп самодопомоги дуже корисна і вже опрацьовується нами у власній роботі. Цільова аудиторія, з якою ми працюємо, складається з трьох груп:

• молодь (студенти, учні 8-11 класів та працююча молодь) дала запрос у роботі групи на теми: булінг, я і моє оточення, самореалізація та життя у колективі;
• дорослі мешканці міста Першотравенськ різних професій та усіх верств населення опрацьовували теми: як подолати агресію, я, дім і сім’я, я і мої діти, саморозвиток;
• колективи та громадські діячи дали запит на теми: самовигорання, самореалізація, робота у колективах "за і проти", як не втратити себе самого.

Час та місця для проведення груп самодопомоги вибиралися виключно виходячи з потреб цільової аудиторії. Мета створення таких груп була отримана знову ж із запиту цільових аудиторій, з котрими ми працюємо.

Коли ти працюєш як молодіжний працівник, спостерігаючи за молоддю у процессі роботи у форматі неформальної освіти, дуже важливо виявляти їхні потреби і давати розкриватися молодим людям самим, не потрібно робити молодь щасливою без її участі - нічого не вийде. Це вже доведений факт. Коли чуєш та бачиш зміни в нашій молоді завдяки роботі таких груп - це надихає рухатися далі. Їхні відгуки говорять самі за себе:

• Нас чують
• Нас питають, чого хочемо ми
• Ми можемо самі творити зміни у своєму житті
• Ми маємо права і оточуючі повинні з нами рахуватися при прийнятті важливих рішень
• Нам дають висловити свої думки.

А на початку такого не було. Були скарги на те, що дорослі не хочуть розуміти потреби молоді, що рідні не бачать у них майбутніх дорослих і не дають самостійно робити вибір стосовно поглядів на життя та навчання. Була недовіра до чужої думки, бо голови засмічені стереотипами. Дуже довгий та складний  процес - отримати та не загубити довіру нашої молоді до себе. Тому діяти потрібно дуже зважено та компетентно, аби не завдати шкоди замість користі. Треба самому розвивати себе як особистість, щоби мати змогу допомогати іншим, тоді навзаєм можна отримати чудові результати, і тільки тоді життя стане краще, а наше оточення буде змінюватися.

Працюючи з мешканцями міст та невеличких сіл нашого регіону, я прийшла до висновку, що всі ми різні та всі ми рівні. Права багатьох з нас порушуються різним чином та під впливом різних факторів. Люди обурені на владу, оточення, рідних та колег. Та коли ми почали роботу у групах самодопомоги, виявилося, що спочатку потрібно працювати з собою, а вже потім робити висновки. Виринали дитячі образи з минулого, накипіле виплескувалося, а людям ставало легше, коли вони бачили досвід інших - і результати самі по собі з’являлися потроху. Маленькими кроками можливо пройти навіть дуже складний шлях, головне рухатися вперед. Зміни є: усмішка тому хто поряд, полегшення при проговорюванні своїх проблем, які є у колективах, сім’ях та громаді.

Почни з себе і тоді побачиш зміни і зовні! Почни з себе, полюби себе таким, як ти є, і тільки так можливо змінити життя на краще! Проект Всеукраїнська школа самодопомоги повинен жити, тому що є реальні результати при використанні даних методик. Мова йде про людські потреби, які можна реалізовувати, та судьби, котрі можна змінювати, завдяки таким практикам. Дякую РЦ “ГУРТ”, Олександру Старовойтенко та усім учасникам нашої школи за можливість отримати такий безцінний досвід!

Катерина Мединська, керівниця Благодійної організації “Міжнародна благодійна організація”Українські серця”