Дієвим способом сприяння адаптації ветеранів до мирного життя є методика самодопомоги. Адже бійці АТО після повернення з війни часто зіштовхуються не тільки з матеріальними проблемами, але й із психологічними, що призводить до соціальної вразливості. Про ефективність груп самодопомоги розповіла директорка Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення (м. Боярка) Ангеліна Лахтадир, яка пройшла навчання на 5-ій Всеукраїнській школі самодопомоги.

***

Спілкуючись із дружинами учасників АТО, я завжди відчувала їх тривогу за своїх чоловіків, які після повернення із зони бойових дій важко переживають етап реадаптації до мирного життя. Однією з найболючіших  проблем колишніх вояків є алкогольна залежність, яка загостюється чи навіть виникає через стрес, отриманий на війні.

Коли людина хворіє на алкоголізм, страждає вся її родина. Мало кому вдається вийти зі шкідливої залежності самотужки. Це справжній біль і страждання – особливо для жінок і дітей. Фахівці Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення, який я очолюю, – психологи, соціальні педагоги та соціальні працівники – працюють із залежними людьми на індивідуальному рівні. Але результати такої роботи завжди дуже скромні, адже вкрай складно залучити чоловіків на консультацію до психолога. Я вважаю, що в таких випадках найефективнішою є допомога у формі груп самодопомоги.

Саме тому з такою радістю і надією я пройшла навчання на 5-ій Всеукраїнській школі самодопомоги, яка проводилася Бородянським центром соціально-психологічної реабілітації населення за підтримки Ресурсного центру ГУРТ і Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО.

Під час навчання я детальніше дізналася про спільноту анонімних алкоголіків, про те, як учасники групи самі допомагають і підтримують один одного. Адже це хвороба на все життя – повернення до поміркованого вживання спиртного вже ніколи не буде. А залишатися постійно тверезими алкозалежним вкрай важко. Тож особливо цінним під час проведення школи було спілкування з тими, хто пройшов цей важкий шлях від визнання проблеми до її вирішення і поділився досвідом відвідування групи самодопомоги.

Після навчання на 5-ій Всеукраїнській школі спільно із психологом Бородянського центру соціально-психологічної  реабілітації, лідером ГО «За життя без шкідливих звичок» Олександром Старовойтенком у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації (м. Боярка) ми провели круглий стіл із питань інформування спільноти про технологію Міжнародної програми «12 кроків» зі звільнення від залежностей. Серед запрошених  були соціальні працівники Києво-Святошинської районної служби дітей, сім’ї і молоді, волонтери та учасники АТО, яких хвилює ця проблема або які хочуть підтримати своїх друзів.

Під час круглого столу доповідачі розповіли про розвиток залежностей взагалі та алкоголізму зокрема, а також про програму «12 кроків Анонімних Алкоголіків» як дієвий механізм виходу із залежних станів. Потім відбувся майстер-клас із проведення відкритої групи підтримки анонімних алкоголіків (АА). Було обговорено питання протидії алкоголізму та можливості  розповсюдження інформації про роботу груп АА. Цього ж дня ми провели перше заняття групи самодопомоги. Це був справжній прорив! Одразу вдалося домовитися про наступні систематичні зустрічі (щосереди) у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації.

Станом на травень 2016 року вже провели 5 занять. Ядро групи складає 7 осіб, до яких поступово долучаються інші учасники АТО з числа тих, хто перебуває в залежності. З метою залучення нових членів групи спілкуємося і з сім’ями учасників АТО, і з ними особисто. Якщо людина визнає, що залежність від алкоголю – це проблема, яку потрібно вирішувати, ми пропонуємо завітати на засідання групи самодопомоги, де створені комфортні  умови для ефективної роботи. 

Ми пояснюємо хлопцям, що не варто чекати на миттєвий успіх. Варто  запастися терпінням: систематичне відвідування групи, робота над собою, дружнє чаювання, відчуття підтримки – все це надихає, дарує сили, надію і віру в зміни на краще. Зі свого боку, ми знаємо, що не  можна наполягати, умовляти, обіцяти швидкі результати. Людина сама обирає свій шлях.

Сергій:  «Участь у групі дає мені шанс на нове життя. Я маю можливість насолоджуватися спілкуванням зі своїм сином, ціную свою кожну хвилину».

Іван: «Група самодопомоги дала мені можливість зрозуміти, що сім’я – найдорожче, що в мене є. Я хочу бути поруч, бачити, як росте мій син, радіти його успіхам».

Володимир: «Ніби й нічого особливого, але я кожного тижня чекаю на зустріч із хлопцями. Відверті розмови, відчуття підтримки дають мені силу і надію».

Пройдене навчання на 5-ій Всеукраїнській школі самодопомоги не лише допомогло організувати групу Анонімних Алкоголіків для учасників АТО, але й дало поштовх до розвитку тих груп, що вже існували (з різною мірою успішності) в Центрі. Такі групи поєднують у собі ознаки груп психологічної підтримки, розвивальних, інформаційних і груп самодопомоги. Спеціалісти, що ведуть їх, спрямовують діяльність жінок у конструктивному напрямку, надають важливу інформацію, заохочують учасниць груп до самодопомоги. 

Група для жінок мобілізованих «Я вмію чекати» – це зустрічі для жінок, чоловіки яких знаходяться на службі в Збройних Силах.  Добре, коли жінка, сім’я в цілому – це надійний тил для воїна, що знаходиться в зоні бойових дій. Але на жаль, саме родина може стати найуразливішим  місцем у системі соціального оточення бійця. Кваліфіковані фахівці Києво-Святошинського ЦСПР надають психологічну допомогу і підтримку, щоб жінка стала ресурсом психологічної стабільності для своєї сім’ї.

«Стати мамою» – це група для вагітних жінок, зокрема дружин та близьких родичів АТО: взаємодопомога та взаємне інформування, спілкування під керівництвом психолога, психологічна підготовка до пологів, надання життєво важливої інформації.

«Я і моя дитина» – для мам із маленькими дітьми, зокрема з сімей учасників АТО: дидактичні , розвивальні та рухливі ігри у взаємодії мама-дитина; ігри для розвитку дрібної моторики дитини; просвітницькі інтерактивні бесіди з мамами.

Матеріал підготовлений у рамках спеціального медіа-проекту «Інформація для свідомих дій: почуй голос постраждалих внаслідок конфлікту на сході України», що  впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.