•  

Олександр Алієв: «Необхідно потурбуватися, щоб ветеран не втрачав контакту з соціальним оточенням»

ГУРТ продовжує серію публікацій, присвячених історіям успіху учасників 5-ї Всеукраїнської школи самодопомоги, яка проводилася Бородянським Центром соціально-психологічної реабілітації населення за підтримки Ресурсного центру ГУРТ та Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО.

Цього разу досвідом щодо використання технології груп самодопомоги для підтримки українських військових поділився учасник 5-ї Всеукраїнської школи самодопомоги, ветеран АТО, головний спеціаліст Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО Олександр Алієв.

***

Так вийшло, що я весь час випереджую події, які відбуваються з учасниками АТО. Це так звана «фора» в півроку, оскільки я повернувся додому на півроку раніше першої хвилі демобілізації внаслідок поранення. На початкових етапах адаптації це відчутний термін. Завдяки цьому я можу будувати свою роботу так, щоб вона вирішувала актуальні питання.

Спершу тривав вихід із самоізоляції і «боротьба» за соціальні гарантії. Набувши досвіду, я почав розповсюджувати інформацію через ЗМІ, інтернет-ресурси, відео-звернення, роздавав візитівки зі своїм номером телефону. Оскільки на той момент відчувалася нестача практичної інформації щодо допомоги ветеранам АТО, мене завалили телефонними дзвінками. Приходило до 40 звернень на день із різних регіонів країни. Після створення секторів Державної служби в справах ветеранів та центрів допомоги учасникам АТО я перейшов до інформування тих, хто консультує на місцях. Намагався отримувати інформацію про місцеві осередки, де надають допомогу. За собою лишив Полтавську область. Із часом кількість обізнаних людей зросла, й потік звернень зменшився.

Це був перший етап моєї роботи з учасниками АТО. Саме тоді я зрозумів, що наша держава не є однорідним монолітом. Є держава «департаментів соціального захисту», є держава «держгеокадастрів», є держава «місцевого самоврядування», й усі вони не інтегровані між собою, мають різне бачення законів і відстоюють інтерес тільки своєї вузької сфери.

Далі настав етап аналізу та усвідомлення себе й ветеранів АТО, з якими довелося спілкуватися, прийшло розуміння важливості емоційної та психологічної допомоги й підтримки. Ті деформації, які відбулися за час участі в АТО, й набуті навички треба було «обробити» й «інвентаризувати», щоб побачити, що допомагає жити й вирішувати проблеми, а що заважає.

Я намагався відвідати всі доступні програми реабілітації, порівняти, проаналізувати їх ефективність. У результаті з'явилося моє бачення центру комплексної соціально-психологічної адаптації. Обов'язкові два елементи: самоорганізація та професійна допомога. Я впевнений, що мало хто захоче йти на реабілітацію. Першою «точкою входу» для ветеранів АТО є ком'юніті-центр, де можна провести час, поспілкуватися, випити кави, скористатися комп'ютером, інтернетом, копіювальною технікою. Необхідно потурбуватися, щоб ветеран не втрачав контакту з соціальним оточенням, до якого він повинен інтегруватися. Друга «точка входу» – консультаційний пункт із реалізації соціальних гарантій, допомога в отриманні статусів, виплат, пільг, документів.

Третя – масажний кабінет і спортивний куточок. Людина може скористатися всім цим, не заходячи до психолога, але знає, що він тут є і до нього можна звернутися за допомогою. Для самої адаптації розписана програма групової терапії та особистих консультацій, два психологи для роботи з бійцями та родинами.

Важливим я бачив залучення учасників АТО до створення центру з самого початку. Хлопці відгукнулися, й ремонтні роботи на 80% проведені самими ветеранами. Для них цей центр став своїм, оскільки вони вклали туди час, сили й душу. Саме ці хлопці вписані на громадських засадах в штат як соціальні працівники, вони й будуть зустрічати нових ветеранів.

Не менш значимим є наповнення центру, динаміка розвитку, зацікавленість із боку спеціалістів. Тому ми запропонували центр як базу практики для факультетів соціальної роботи та фізреабілітації одного з університетів нашого міста. Спеціально для психологів запросили Галину Циганенко, кандидата психологічних наук, яка провела презентацію своєї книги «Техніки відновлення».

Велика значення має також самоорганізація, тому ми з одним із учасників створення центру, бійцем АТО, брали участь в 5-тій Всеукраїнській школі самодопомоги, а також у  тренінгу «Серце воїна», який проводиться за принципом рівний рівному. У травні ми запросили організаторів тренінгу до нас. Так ми намагаємося закласти фундамент самодопомоги та самоорганізації. Робота за допомогою методики «рівний-рівному» дуже глибока та ефективна.

Всі організовані заходи не є хаотичними та фрагментованими. Це своєрідна схема, за якою ми намагаємося створити своє унікальне терапевтичне середовище, свою «екосистему». Хоча на це піде багато часу, фундамент вже закладено.

Матеріал підготовлений у рамках спеціального медіа-проекту «Інформація для свідомих дій: почуй голос постраждалих внаслідок конфлікту на сході України», що  впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. 

Контакти

  • Олександр Алієв
  • Головний спеціаліст Державної служби у справах ветеранів війни
  • Poltava.ato@ukr.net
  • https://www.facebook.com/centerpoltava
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 3  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.