Історія знає чимало прикладів, як збудувати успішну державу. Безперечно, один із таких – досвід Сінгапуру. Країна за три десятиліття здійснила стрибок із третього світу в перший.

Сьогодні Сінгапур – держава-місто, що розташована на островах в Південно-Східній Азії, та є  однією з найбільш процвітаючих держав сучасного світу. Проте так було не завжди.

Впродовж 140 років Сінгапур був британською колонією, у 1959 році отримав статус «самоврядної держави» і лише у 1965 році здобув повну незалежність. Тоді це була маленька бідна країна, яка не мала багатих природних ресурсів і залежала цілком від імпорту - імпортувала навіть прісну воду і будівельний пісок. У Сінгапурі був високий рівень безробіття, не вистачало землі, а люди проживали у бідності. Окрім цього,  на її територію зазіхали сусідні країни – Індонезія і Малайзія, а третина громадян симпатизувала комуністам.

Значна частина міжнародної спільноти скептично оцінила шанси карликової держави вижити на теренах Південно-Східної Азії.  Проте, незважаючи на труднощі, Сінгапуру вдалося не тільки зберегти незалежність та вижити, але й стати одним з найбільш динамічних економічних регіонів.

Творцем «сінгапурського дива» вважають першого прем’єр-міністра Сінгапуру  - Лі Куан Ю, який займав свій пост з 1959 до 1990 року. Стратегія економічного розвитку уряду Лі Куан Ю будувалася на перетворенні Сінгапуру у фінансовий і торговий центр Південно-Східної Азії, а також на залученні іноземних інвесторів.

Роботу у цьому напрямі прем’єр-міністр розпочав із боротьби з корупцією – були спрощені процедури ухвалення рішень, скасовано дозволи та ліцензування, викорінено «двозначність» в законах. Зарплати державних службовців зросли до рівня топ-менеджерів корпорацій – у результаті в державному секторі почали працювати кращі спеціалісти. Крім того, в Сінгапурі був створений незалежний орган з метою боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади. Агенти Бюро з розслідування корупції (в ориг. - Corrupt Practices Investigation Bureau) перевіряли банківські рахунки, майно не лише самих чиновників, але і їх дітей, дружин, родичів і навіть друзів. Якщо клерк і його родина жили «не по кишені», бюро автоматично розпочинало розслідування. У результаті Сінгапур відповідно до міжнародних рейтингів став однією з найменш корумпованих держав світу.

Лідери повинні подавати особистий приклад бездоганної поведінки на найвищому рівні, щоб підтримувати свій моральний авторитет, необхідний для боротьби з корупцією.

Лі Куан Ю

Завдяки Лі Куан Ю в Сінгапурі було реформовано систему освіти. Англійська мова стала обов’язковим шкільним предметом, а викладання у всіх вищих навчальних закладах країни було англомовним. Уряд витрачав значні суми на навчання сінгапурських студентів у кращих університетах світу. При цьому ніхто не забороняв використання інших мов: китайської, тамільської та малайської.

Сінгапур – високорозвинута країна з ринковою економікою.

За даними державного департаменту статистики Сінгапуру у 2013 валовий внутрішній продукт (ВВП) країни на душу населення становив 33988.51 дол/особу. За інформацією Міжнародного валютного фонду в Азії, за цим показником країна поступається лише Катару та Японії . У Сінгапурі налічується близько 130 тисяч підприємств малого і середнього бізнесу. Це - 92% всіх підприємств країни. На них припадає близько 35% доданої вартості продукції, що випускається і більше 25% ВВП Сінгапуру. Крім того, 7% приросту зайнятості в рік також забезпечує малий і середній бізнес.

Уряд намагається зробити малі підприємства конкурентоспроможними на міжнародному рівні, тому що впевнений: неконкурентоспроможний підприємець робить неконкурентоспроможним всю державу. У Сінгапурі розроблені і впроваджені в життя десятки різноманітних програм пільгового кредитування підприємств малого та середнього бізнесу. Це і видача спеціальних позик, і страхування кредитів, і розподіл субсидій. Спеціальне пільгове кредитування передбачено для мікрофірм, чисельність персоналу яких не перевищує 10 осіб. Також вдало було використано географічне розташування Сінгапуру на перетині важливих торгових шляхів. Сьогодні Сінгапур - один з найбільших світових портів, за розмірами судно- і вантажообігу він поступається лише двом найбільшим світовим портам: Нью-Йорку і Роттердаму.

Сприятливі умови створені і для  роботи мультинаціональних корпорацій. Уряду Сінгапуру вдалось переконати нафтові компанії SHELL та ESSO відкрити нафтопереробні заводи у країни. Так країна стала третім в світі центром нафтопереробки.

Для підтримки малих та середніх підприємств у Сінгапурі створено єдине на всю країну агентство Spring. Воно реалізує близько 100 різних програм допомоги підприємцям. У Сінгапурі існує і досить активно діє громадська організація Асоціація малих те середніх підприємств (АМСП), що об'єднує представників цих бізнесів. АМСП веде переговори з урядовими структурами, організовує для підприємців бізнес-клуби, зустрічі, тренінги.

Економіка Сінгапуру відома як одна з найбільш вільних та найсприятливіша для бізнесу. В Індексі економічної свободи Сінгапур посідає 2ге місце, поступаючись Гонконгу.

Своїм розташуванням, вільним від корупції середовищем, досвідченою робочою силою, низькими податками та сучасною інфраструктурою Сінгапур приваблює велику кількість прямих іноземних інвестицій

Грамотна політика керівництва Сінгапуру за три десятиліття вивела державу з категорії країн третього світу в лідери регіону. За висловом першого прем’єр-міністра, «Сінгапур перетворився з держави третього світу на державу першого».

Підготував: Максим Мазипчук 
Редагувала: Марія Чубата
Фото: джерело Вікіпедія