Роман Акбаш є кореспондентом газети «Правда» і по сумісництву головним організатором незвичайних екскурсій по Запоріжжю. Вони відрізняються відвідуванням куточків міста, які не входять в маршрути стандартних екскурсій, висвітленням цікавих фактів та місць невідомих широкому загалу, розкриттю місцевих таємниць оповитих безліччю легенд та...відсутністю плати. Докладно про свій рецепт успіху та особливості роботи Роман розповів порталу ГУРТ.

«Жити в некоханому місті все одно, що жити з некоханою людиною»



ГУРТ: Романе, розкажіть про себе.

За освітою я не історик, не екскурсовод і не журналіст. Проводити екскурсії вирішив тому, що люблю своє місто. Засмучувало те, що деякі мешканці Запоріжжя вважали місто не дуже важливим, що нема в ньому нічого доброго, цікавого, і треба тільки «брати руки в ноги і тікати звідси». Я захотів якось їх переконати в цьому, змінити ситуацію в міру своїх можливостей. Адже «жити в некоханому місті все одно, що жити з некоханою людиною». Практична користь є, але все одно не те. Мені захотілося аби люди жили в улюбленому місті.

ГУРТ: З чого все почалося?

Спочатку був блог, де збиралися всілякі цікаві речі про місто: його пам`ятки, історія, невідомі для більшості жителів факти. Потім створили повноцінний сайт. До цього про наше місто було мало матеріалу, лише іноді вийде декілька книг чи стаття в газеті - ми все це по частинкам почали збирати і викладати на сайті. Можна сказати, що була необхідність і ми заповнили прогалину. Багато було сумнівів, чи потрібно це людям. Але всі наші заходи за останні два роки доводять, що було.



"Викупити альбом із ретросвітлинами допомогли люди, які відвідують наші заходи"

ГУРТ: Розкажіть детальніше про свою діяльність.

В основному, це робота на сайті та виклад нового матеріалу про Запоріжжя в групі, прогулянки по місту, проведення суботників. Також ми організовували екскурсії для школярів, дітей з інтернату, робили благодійні екскурсії. Останнім нашим проектом було придбання альбому з ретросвітлинами Дніпрогесу часів окупації (1941-1943 рр.). Знайшли його випадково на німецькому аукціоні. Викупити допомогли люди, які відвідують наші заходи. Незабаром альбом буде представлений в експозиції Краєзнавчого музею, якому ми його подарували.



ГУРТ: Хто допомагає фінансувати Ваші проекти?

Наші екскурсії безкоштовні, але є загальний фонд і відвідувачі, якщо бажають виразити вдячність, можуть покласти туди деяку суму. Так ми збирали гроші на альбом зі світлинами, про які я Вам казав, купували необхідні матеріали та наймали машину для суботника на День довкілля.

ГУРТ: Чи допомагають Вам волонтери?

Постійних активістів нараховується біля десяти і тих, хто підтримує,  - приблизно п`ятдесят. Хтось шукає необхідні старі світлини чи цікаву інформацію у себе, знайомих і надсилає нам. Коли ми купували альбом зі світлинами нашого міста під час  Великої Вітчизняної війни, то знайшлися перекладачі, які вели переговори з продавцем, а також інші допомогли назбирати необхідну суму, яка складала біля декількох тисяч гривень.



"Особливо приємно чути гарні відгуки від  гостей зі Львова чи Луцька - таких міст, де людей, як ми думаємо, важко чимось здивувати..."

ГУРТ: Як можна приєднатися до Вас?

Найпростіший спосіб – вступити до нашої групи. Зазвичай, там кожен бажаючий викладає свої ідеї, які ми потім обговорюємо.

ГУРТ: Хто відвідує Ваші прогулянки?

Спочатку вважали, що будуть приходити люди більш старшого віку, але насправді молоді багато. Аудиторія різноманітна, але в більшості це місцеві жителі, адже про нашу діяльність не знають поза межами міста. Але іноді бувають гості, які завжди лишають гарні відгуки. Особливо приємно почути це від  гостей зі Львова чи Луцька - таких міст, де людей, як ми думаємо, важко чимось здивувати... Але, виходить, головне знати як подавати матеріал. На кожну нашу прогулянку в середньому приходить 40-50 чоловік.



ГУРТ: Бувало таке, щоб ніхто не прийшов на екскурсію?

Ніколи. Найменше – це 13 чоловік в найперший раз два роки тому. Іноді навпаки буває так, що необхідно робити попередній запис, бо прийшло чоловік 100 і з такою кількістю людей важко кудись піти.

ГУРТ: Чим Ваші прогулянки відрізняються одна від одної?

Список постійних маршрутів складається приблизно з десяти. Три-чотири екскурсії здійснюються по деяким районам Запоріжжя – це Соцмісто, Верхня Хортиця та менонітські місця (меноніти - одна з протестантських течій, що виділилася з анабаптизму на початку XVI ст., Проповідує смиренність, непротивлення злу насильством і моральне самовдосконалення - Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.). Інші прогулянки - тематичні, наприклад, як навчались в Александровську (колишня назва міста). Одна з найцікавіших прогулянок – на о.Хортиця. Її я організовую з моїм другом Тарасом Бєлкою, який є вокалістом та учасником гурту КРАПКА. Незвичайність цієї прогулянки полягає в тому, що Тарас має велику колекцію народних музичних інструментів і на кожному привалі на галявині він демонструє їх та грає для аудиторії.



ГУРТ: Де можна дізнатися про екскурсію?

На нашому сайті, групі, а також афішах міста.

ГУРТ: Що ще цікавого можна побачити в Запоріжжі, окрім відомої Січі, Дніпрогесу та безлічі фонтанів?

Я би порадив звернути увагу на район Верхньої Хортиці. На цій околиці мало хто бував, однак – це колишня менонітська колонія. Там багато їхньої архітектури і безліч відвідувачів екскурсій дивуються, що в Запоріжжі можуть бути такі нетипові будівлі, які виглядають як європейські будинки ХІХ-ХХ ст. Є один такий дім, який називається Замок Вальмана. Особливість його полягає в тому, що він дійсно схожий на маленький замок і з усіх чотирьох сторін виглядає зовсім по-різному. Також можна побачити «партизанську балку», де розміщений цілий ланцюг тунелів створених на початку ХХ ст. під час будівництва залізничних шляхів. Кожен з них відрізняється один від одного викладеними великими гарними блоками та каменем. Під час літніх прогулянок ми любимо там перепочити. Із такого нестандартного можна ще побачити закинуті єврейське та менонітське кладовище середини ХІХ століття.

Замок Вальмана

"Не всім подобається наша діяльність, але ж ми - не стодолорова купюра, аби всім подобатись"

ГУРТ: З якими труднощами стикаєтесь та як їх долаєте? 

Найбільша проблема - постійний брак часу. Наприклад, для розробки нового маршруту необхідна серйозна робота, треба шукати інформацію по різним бібліотекам, архівам, потім її обробляти. А для екскурсії необхідно хоча б 8-10 цікавих об’єктів і достатня кількість інформації стосовно них. Іншою проблемою можна назвати те, що не всім подобається наша діяльність, я маю на увазі професійних екскурсоводів, істориків чи турагенції, але ж ми - не стодолорова купюра, аби всім подобатись. Це питання обговорювалось на нашій сторінці і наші відвідувачі благали не припиняти займатися нашим ділом.



"На першій екскурсії було 13 чоловік. Нещасливе число, але все вдалося"

ГУРТ: Щоб Ви порадили людям, які хочуть щось змінити в своєму житті та житті громади і не знають як?

Головне – наважитись і почати. Всі чогось хочуть, але далеко не всі роблять перші кроки для досягнення свого бажання. Ще до реалізації прогулянок по місту я поділився своєю мрією на сайті і мене підтримали. На першій екскурсії було 13 чоловік. Нещасливе число, але все вдалося. Людям сподобалось – можна й далі проводити. Рекомендую також мати читацький квиток в бібліотеках, можна й Інтернетом користуватися. Головне, під час пошуку інформації робити ухил на тому, що цікаво Вам. Якщо Вам сподобався якийсь матеріал, то він неодмінно сподобається і комусь іншому.



"Не думаю, що так може вийти у тих, хто своєю метою ставить лише заробіток грошей. У нас перше – це любов до рідного міста, яку ми несемо в маси"

ГУРТ: Чому людям цікаво на ваших екскурсіях?

На наших зустрічах я намагаюсь не навантажувати людей великою кількістю фактів та дат. Необхідно аби матеріал був живим і цікавим, розповідати необхідно з захопленням – як для своїх друзів. Я завжди розповідаю багато місцевих легенд та намагаюсь подавати матеріал легко і доступно. Завжди також необхідно враховувати погоду та час прогулянки. Ми стараємось, зазвичай, організовувати наші зустрічі під вечір, коли не спекотно і публіка налаштована на сприймання нової цікавої інформації.

ГУРТ: Яку мету перед собою ставите та які плани на майбутнє?

Ми хочемо, аби люди побачили наше місто з гарної сторони, щоб їм цікаво було тут жити і приїжджати в гості. Не думаю, що так може вийти у тих, хто своєю метою ставить лише заробіток грошей. У нас перше – це любов до рідного міста, яку ми несемо в маси. На нашій сторінці кожен ранок і кожен вечір починається зі слів: «Доброго ранку та На Добраніч, кохане місто!». Зараз нашою діяльністю зацікавилося Управління архітектури і вже в планах є створення громадської організації. Наступним кроком буде проведення моніторингу пам’ятників з оцінкою їх стану, потім донесення цієї інформації до відповідних структур шляхом прес-конференції з докладним звітом та фотографіями по кожному району міста. Необхідно щось змінювати на краще і ми намагаємось зі свого боку щось зробити.

Спілкувалася Катерина Брошняк

Фото:
http://fotki.yandex.ru/users/appassionata/view/703458/?page=20
http://vk.com/albums-44696410
http://retro.zp.ua/offline/